4. Дати правовий аналіз наведених життєвих ситуацій, обґрунтувати відповіді на поставлені запитання з посиланням на нормативно-правові акти:

а) Після сварки, що виникла з одним з співробітників інституту, Склярів звернувся

до адміністрації з проханням звільнити його від займаної посади за власним бажанням. В той самий день був виданий наказ про звільнення Склярова згідно поданої заяви. Наступного дня Склярів почав вимагати свою заяву назад. Але йому запропонували забрати трудову книжку та отримати гроші за розрахунком.

Який порядок розірвання безстрокового трудового договору за ініціативою працівника? Чи правомірні дії адміністрації інституту у даному випадку?

«Кодекс законів про працю», стаття 38. «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника».

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення

чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з статтею 38 «Кодексу законів про працю» адміністрація не мала права звільнити в той самий день Склярова, згідно поданої ним заяви, а мала зачекати два тижні. Поважної причини для миттєвого розірвання трудового договору у Склярова не було.

б) Гурт мисливців і риболовів-любителів мають намір об’єднатися і створити колектив для спільного рішення своїх інтересів. Вони збираються придбати для своїх потреб будинок на березі озера, моторний катер та інше майно.

Який вид юридичної особи може створити такий колектив? Визначите порядок створення такого виду юридичної особи?

Колектив може створити юридичну особу приватного права, про що йдеться в «Цивільному кодексі України» - Стаття 81. «Види юридичних осіб»:

1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. { Абзац другий частини другої статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3262-VI ( 3262-17 ) від 21.04.2011 }

3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом.

Порядок створення такої юридичної особи регулюється статтею 87. «Створення юридичної особи».

1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту ( 1182-2011-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. { Частину першу статті 87 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3262-VI ( 3262-17 ) від 21.04.2011 }

Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. { Частину першу статті 87 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3262-VI ( 3262-17 ) від 21.04.2011 }

2. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

3. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками)

4. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

в) Студент Сєров Н. у вересні та грудні здавав кров у районному пункті збору крові. Щоб поїхати додому на сімейне свято, 5 травня знову здав кров, а 15, 16, 17 травня був відсутній на заняттях. В деканаті йому запропонували написати пояснення з приводу відсутності на заняттях. Сєров пояснив, що пропуски занять в нього були з поважних причин, бо він є донором, а також на цій підставі вимагає підвищити йому стипендію.

Чи правомірним пояснення і вимоги Сєрова? Які пільги передбачені законодавством для донорів? Якими правовими документами регулюються ці питання?

Я вважаю неправомірними пояснення студента Сєрова, що всі три дні він був відсутній на заняттях з поважної причини, тому що згідно до закону України «Про донорство крові та її компонентів» студент має право тільки на два вихідних, що зазначено в статті 9. «Пільги, що надаються донорам».

В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із береженням за ним середнього заробітку.

Що до вимог студента підвищити йому стипендію, то це питання регулюється статтею 10. «Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів».

Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Кошти для надання цієї грошової допомоги передбачаються

відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові та її компонентів.