2 .5 Вибір схем автоматизації керування електроустаткуванням підстанції.

Дистанційне керування – керування на відстані, яке не дозволяє здійснювати візуальне спостереження за об’єктом. Керування виконується оператором, який подає команду с поста або щита керування шляхом замикання спеціальним ключем мережі керуванням об’єкту.

Керування електричними приводами може бути ручним, дистанційним і автоматичним.

При ручному керуванні зміна положення комутаційних апаратів у електричних мережах досягається безпосередніми діями людини на ці апарати у містах їх встановлення (вмикання або вимикання рубильника, вимикача, роз`єднувача). Ручне керування використовується лише для приводів малої потужності або при не частих вмиканнях або вимиканнях.

Найбільше розповсюджене ручне дистанційне керування, яке дозволяє керувати окремими апаратами та всією електроустановкою на відстані.

У системах дистанційного керування у комутаційні апарати поєднуються з командоапаратами за допомогою електричних мереж керування. Командоапарати встановлюються у пунктах керування. Дія на командоапарати (кнопки, перемикачі та інше) виконується в ручну персоналом обслуговуючим електроустановку. Дистанційне керування дозволяє керувати групою електроприладів з одного пункту.

При автоматичному керуванні зміна комутаційних апаратів, послідовність та темп їх роботи здійснюється без участі людини. Оператором вручну робиться тільки початкова команда, увесь подальший комплекс операції проводиться автоматично. При автоматичному керуванні використовуються основні електричні апарати, тобто реле.

Вибір схем автоматизації керування електроустаткуванням підстанції та сигналізації.

Б езперебійність у електропостачанні може бути забезпечена двома джерелами живлення: живлячими лініями або силовими трансформаторами.

При цьому можливо два випадки:

- джерела роблять окремо – кожне на частину навантаження споживачів, наприклад на окрему секцію шин підстанції;

- споживачі живляться від робочого джерела, а інше джерело знаходиться у резерві.

У першому випадку порушення електропостачання на частині навантаження споживачів відновлюється дією АВР, який вмикається секційним вимикачем на шинах підстанції. Живлення споживачів при цьому переводиться на одну лінію або на один трансформатор.

У другому випадку резервний живлячий елемент вмикається після вимкнення робочого джерела.

Пристрої АВР можуть працювати на постійному та змінному оперативному струмах. Враховуючи, на важкість отримання та експлуатації постійного струму на підстанціях, при проектуванні нових систем автоматики увагу приділяють змінному оперативному струму.

На рис. 4 показана одна з використовуємих схем вмикання резервного живлення на боці низької напруги. У випадку зникнення напруги у робочій мережі низьковольтного вимикача А, відімкнення під дією відмикаючої котушки мінімальної напруги ОК. При цьому його блок-контакт БК замкнутий на мережу вмикаючої котушки контактора К, встановленого на резервній лінії живлення. Схема вмикання на автоматичний режим вимикача В. Робоча та резервна лінії живляться від різних силових трансформаторів.

Рис. 4 – Схема вмикання резервного живлення на боці низької напруги