
- •16. Який критерій для поділу римського права на приватне і публічне
- •85. Назвіть способи укладення шлюбу
- •86. Яким було становище дружини в давній римській сім’ї?
- •87. Коротко охарактеризуйте usus як спосіб укладення шлюбу в Римі.
- •89. Назвіть випадки припинення шлюбу.
- •90. Яких осіб об’єднує когнатична спорідненість?
- •93. Чим відрізняється усиновлення від узаконення?
- •94. Що таке військовий пекулій?
- •95. На як категорії поділялось римське населення за сімейним станом?
- •96. Назвіть підстави розірвання шлюбу cum manu.
- •97. Який критерій було обрано для поділу володіння на види?
- •98.Що таке специфікація у вченні про право власності?
- •99.Дайте характеристику права власності за римським правом.
- •100. Що означає "право на річ"
- •101.Що таке майно?
- •102.Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію?
- •103. Назвіть способи набуття законного володіння.
- •104. Що таке суперфіцій?
- •105.Що таке об’єктивний елемент володіння?
- •106. Умови набуття права власності за давністю володіння
- •107. Назвіть елементи права власності
- •108. Що таке суб’єктивний елемент володіння?
- •110.Види сервітутів:
- •111. За якими основними ознаками володіння відрізняється від держання?
- •114. Для чого встановлювалась добросовісність володіння?
- •115. Назвіть обмеження права власності
- •116.Назвіть випадки припинення володіння.
- •117. Назвіть первинні способи набуття права власності.
- •118. Назвіть підстави виникнення спільної власності ?
- •119. Назвіть похідні способи набуття права власності
- •120.Назвіть види римського права власності в Римі.
- •121. Чим подібні емфітевзис і суперфіцій?
- •122.Які речі називаються манципними?
- •124. У чому полягає зміст прав на чужі речі?
- •125. Види прав на чужі речі.
- •126. У чому полягає відмінність між емфітевзисом і суперфіцієм?
- •127. Що таке іпотека
- •128. Що таке емфітевзис?
- •129. Поняття скарбу в римському праві.
- •132. Поняття речі.
- •134. Назвіть види речей у римському праві.
- •135. Що таке сервітут?
- •136. Види прав на речі.
- •137. Назвіть інститути, які складають речове право.
- •138. Випадки визнання заповіту недійсним.
- •139. Умови, необхідні для прийняття спадщини.
- •140. Коли спадщина ставала вимороченою?
- •141.Що таке спадкова субституція?
- •142.. Які вимоги до спадкодавця ставило римське право?
- •143. Назвіть принципи римського спадкового права.
- •144. Спадкування за заповітом виключало спадкування за законом, але поступалося місцем необхідному спадкуванню.
- •148. З якого моменту виникає право на набуття спадщини
- •149. Поняття заповіту (testamentum)
- •150. Умови дійсності заповіту.
- •151. У праві Юстиніана ми маємо тільки один порядок спадкування.
- •153. Назвіть умови сингулярного наступництва у спадковому праві.
- •155. Що таке спадкове представництво?
- •156. Чим обмежений принцип свободи заповіту?
- •157. Назвіть види заповідальних відказів (відписів)
- •158. Поняття необхідного спадкування.
- •159. У чому суть сингулярного наступництва?
- •160. Хто такі необхідні спадкоємці?
- •161 Хто одержує майнову вигоду при сингулярній наступності?
- •162.Як визначали розмір обов`язкової частки центумвріальні суди?
- •163.Як визначається розмір обов’язкової частки за законодавством Юстиніана?
- •164. У якому вигляді можна було залишити обов’язкову частку для необхідних спадкоємців?
- •166. Що означає поняття “обов'язкова частка спадкового майна”?
- •167.Поняття легату.
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •169. Що таке фідеїкоміс
- •170. Поняття спадкування
- •175. Що таке спадщина (heredias)?
- •176. Які зобов’язання називаються сіналагматичними?
- •177. Коли виникають зобов’язання при укладенні літерального контракту?
- •178. Назвіть критерії використані для поділу зобов’язань на види.
- •179. Види договорів.
- •180. На які види поділяються зобов’язання за підставами їх виникнення?
- •181. Коли виникають зобов’язання при укладенні консенсуального контракту?
- •199. Поясніть різницю між дольовими і солідарними зобов’язаннями
- •200.Суттєві елементи договору:
- •202. Які елементи договору є звичайними?
- •203. Що таке юридичний факт?
- •204. Договір купівлі – продажу – це контракт, за яким…
- •205. Договір найму – це контракт, за яким…
- •206. Як латинською мовою позначають зобов’язання?
- •207. Які елементи складають зміст договору?
- •208. Які зобов’язання називають натуральними?
- •209. Що таке новація у зобов’язальному праві ?
- •210. Які зобов’язання називають альтернативними?
- •225. Що таке юридичний факт
- •226. Назвіть основні частини преторської формули
- •227. Хто такий позивач
- •228. Які Ви знаєте позови власника?
- •229. Назвіть основні риси, які відрізняють екстраординарний процес від двох попередніх
- •230. Чи підлягало оскарженню рішення винесене в легісакційному процесі
- •231. Як називають сторони цивільного процесу? Учасники і сторони процессу.
- •232 Правові наслідки пропуску строку позовної давності
- •233. Хто такий відповідач?
- •235. В чому суть негаторного позову?
- •236. Види процесу в римському приватному праві.
- •237. Назвіть стадії легісакційного процесу.
- •238. Назвіть органи, які здійснювали судочинство в Римі.
- •239. Назвіть стадії формулярного процесу.
- •240. Назвіть додаткові частини преторської формули.
- •241. Які обставини переривають збіг строку позовної давності?
- •244. Сформулюйте суть віндикаційного позову.
111. За якими основними ознаками володіння відрізняється від держання?
Володіння можна визначити як фактичне панування над річчю, поєднане з наміром ставитися до неї як до своєї, тобто володіти незалежно від волі іншої особи, самостійно; держання ж можна визначити як фактичне володіння річчю без такого наміру.
Практичне значення різниці між володінням і держанням виражалося у порядку їх захисту- володілець мав право прямо і безпосередньо вимагати собі захисту від претора в усіх випадках, коли він у ньому відчує потребу; держатель у тих самих випадках, що і володілець, повинен діяти через власника, від якого залежить надати захист чи утриматися від нього.
112.Які вимоги ставились до суб’єктів володіння в Римі?
Відомо, що володіння складається з двох елементів: суб’єктивного і об’єктивного. З цього випливає, що суб’єктом володіння могли бути лише ті особи, які мають свою власну долю. Такими не могли бути, зокрема, діти віком до 7 років, душевнохворі, юридичні особи (однак юридичні особи, малолітні, душевнохворі могли здобути право на володіння через представника).
113. Цивільне володіння (possessio civile). Цей вид володіння з'явився тоді, коли не було права власності на землю. Оскільки земля вва¬жалася спільним майном всіх громадян Римської держави, то було дозволено захоплювати пустуючі або покинуті ким-небудь землі для подальшої обробки. Вважалося, що домовладика, захоплюючи зем¬лю, володіє нею для своєї сім'ї. В Законах XII таблиць вказувалося, що володілець землі, обробляючи її протягом двох років, перетво¬рюється на власника землі. Законне володіння — це володіння, набуте будь-якою особою дозволеним способом, наприклад, шляхом передачі, купівлі тощо. Незаконне володіння — це володіння, набуте недозволеним способом, наприклад, шляхом насильства, обману, таємного викра¬дення тощо. Незаконне володіння може бути двох видів: добросовісне і недобросовісне. Добросовісне володіння мало місце лише тоді, коли володілець речі не знав і не повинен був знати, що він не має правомірного володіння (наприклад, крадена річ куплена на базарі). Недобросовісне володіння означає, що володар знає і повинен знати,що він не має права володіння на цю річ (наприклад злодій).
114. Для чого встановлювалась добросовісність володіння?
Різниця між добросовісним і недобросовісним володільцями мала значення у ряді правовідносин. Зокрема, тільки добросовісний володілець міг набути за давністю володіння право власності; у випадках, коли власник подав позов про повернення речі від фактичного володільця, недобросовісний володілець речі суворіше відповідав за збереження речі, за плоди від неї і прибутки, ніж добросовісний. Наприклад, добросовісний володілець зобов'язаний був повернути всі наявні плоди на момент пред'явлення позову і повертав одержані прибутки тільки після подання позову; недобросовісний зобов'язаний був повернути одержані прибутки, а також відповідав за ті, які він міг би одержати, але не одержав через недбале використання речі.