180. На які види поділяються зобов’язання за підставами їх виникнення?

В Дигестах, приписана чотиричленна класифікація зобов'язань, зокрема: 1) з договору; 2) ніби з договору; 3) з делікту; 4) ніби з делікту.

в Інституціях Юстиніана закріплено чотири групи підстав виникнення зобов’язання, а саме: 1) контракти (ex contractu); 2) делікти (ex delicto); 3) квазіконтракти (quasi ex contractu); 4) квазіделікти (quasi ex delicto) (I. 3.13.2).

Контракт (ex contractu) – це договір (домовленість сторін), який врегульований цивільним правом (ius civil) та забезпечений позовним захистом.

Делікт (delictum) - це протиправна дія, внаслідок якої завдається шкода, що не пов’язана з невиконанням правопорушником належного з нього зобов’язання.

Квазіконтракт (quasi ex contractu) – це зобов’язання, яке виникає на підставі події або дії однієї з сторін і має спільні риси з певними договорами (контрактами).

Квазіделікт (quasi ex delicto) - це протиправна дія, внаслідок якої завдається шкода, що не пов’язана з невиконанням правопорушником належного з нього зобов’язання, але не визнана цивільним правом (ius civil) як делікт.

181. Коли виникають зобов’язання при укладенні консенсуального контракту?

Консенсуальними називаються контракти, які виникають з простої згоди (consensua) сторін, а передача, якщо і відбулася, то не з метою укладення, а на виконання уже укладеного сторонами договору. Якщо реальний контракт по­роджував певні зобов'язання тільки після передачі речі, то консенсуальний договір набував чинності на момент досягнення згоди про предмет договору без виконання якихось додаткових формальностей. Римське право розрізняло чотири види консенсуальних контрактів: купівля-продаж, найм, доручення і товариства.

182. Які договори називаються договорами строгого права?

Договори суворого права — коли сторони зобов’язані чітко дотримуватися всіх вказівок договору.

Суворість стародавніх договорів виявлялася, що сторона на випадок спору не могла посилатися на намір вкласти у договір зовсім не той зміст, який випливав з буквального смислу договору. Також не можна було посилатися на якісь обставини, які виявляють несправедливість певної вимоги

189. Поняття договору(contractus)

Договір – contractus – двостороння угода,в якій виражена воля двох сторін,спрямована на досягнення певного правового результату-виникнення,зміна або припинення прав і обов’язків .

190.Що є предметом зобов’язання?

Предмет зобов'язального права — це певна поведінка зобов'язальної особи, її позитивні чи негативні дії.Тому предметом зобов'язання завжди є дія, що має юридичне значення і має правові наслідки.

191.Загальна назва сторін в договорі.

Сторона,що має право вимагати,називається кредитором,а сторона,зобов’язана виконати вимогу кредитора,-боржником.

192.Які зобов’язання називаються односторонніми ?

Односторонніми називаються зобов’язання,де кредитор мав тільки права,а боржник тільки обов’язки. Прикладом одностороннього зобов’язання може служити договір позики, коли кредитор мав право тільки вимагати повернення грошей,а боржник несе тільки обов’язок повернути своєчасно борг.

193.Які зобов’язання називаються двосторонніми?

Двосторонні зобов’язання-це ті зобов’язання, де сторони можуть володіти рівними і нерівними правами і обов’язками. Прикладом двосторонніх зобов’язань можуть бути договори найму речей, купівлі-продажу, доручення.

194.Коли виникають зобов’язання при укладенні вербального контракту?

При укладенні вербального контракту виникають зобов’язання відразу після усного проголошення запитання кредитора і відповіді боржника. Якщо боржник проголосив своє spondeo - обіцяю, хоч грошей від стипулянта ще не одержав, він вважався зобов'язаним і за позовом із стипуляції повинен платити.

195. Коли виникають зобов’язання при укладенні реального контракту?

При укладенні реального контракту виникають певні зобов'язання тільки після передачі речі,яка була предметом договору,одної сторони іншій.

196.Підстави виникнення зобов*язань:

Підставою виникнення зобов*язань служать юридичні факти:

А)договір

Б)ніби договір

В)правопорушення

Г)Ніби правопорушення

197. Назвіть вимоги, яких треба було дотриматися, щоб зобов’язання вважалося виконаним.

Щоб зобов*язання вважалося виконаним потрібно було дотримуватись таких вимог:

-виконання зобов*язання відбувається в інтересах кредитора.Воно визнається виконанням лише у тому випадку,якщо виконання прийняв сам кредитор.

-виконання виконує сам боржник,якщо на цьому наполягає кредитор

-місце виконання зобов*язання має принципове значення

-має бути дотриманий час виконання

198. Договір позики — це реальний контракт, за яким одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) певну суму грошей або родових речей у власність, а позичальник зобов´язаний повернути позикодавцю таку суму грошей або таку саму кількість родових речей.