- •Матеріали для читання з навчальної дисципліни
- •Укладач
- •Тема 1: Теорія, методологія і організація соціальної статистики
- •1. Сучасні трактовки статистики
- •Предмет статистичної науки. Поняття закону великих чисел. Динамічні і статистичні закономірності
- •2. Основні статистичні поняття та їх роль у формуванні методології соціальної статистики
- •Галузі статистичної науки
- •3. Етапи статистичного дослідження. Статистичне спостереження: форми організації, вимоги до його проведення. Зведення та групування статистичних даних. Статистичний аналіз. Статистичний прогноз.
- •Переписи, які проводять статистики сша:
- •Тема 2: Статистика руху та соціального складу населення
- •При статистичних порівняннях використовують стандартизовані коефіцієнти смертності
- •Тема 3: Статистика зайнятості, ринку праці і безробіття
- •Завдання статистики зайнятості
- •Зайнятість населення в статистиці вивчається насамперед за допомогою виокремлення категорій статистичного обліку населення, що має відношення до сфери праці та зайнятості.
- •Структура населення за економічною активністю
- •Тема 4. Статистика рівня життя населення і бідності
- •1. Поняття «рівень життя», та його межі в статистичній практиці. Система показників рівня життя населення. Фактори, які впливають на рівень життя різних соціальних груп
- •2. Статистичне вивчення бідності
- •Основні підходи до вимірювання рівня бідності Критерії добробуту
- •Концепції бідності
- •Показники бідності
- •Показники, які використовуються в моніторингу бідності населення
- •Региональная вариация бедности населения Украины, 1999 р.
- •Тема 5: Статистика доходів населення і споживання матеріальних благ (послуг)
- •1. Завдання статистики доходів. Статистичний аналіз диференціації доходів населення
- •Кінцеві Номінальна Доходи від Інші
- •Характеристику динаміки кінцевих доходів і к.Д.Н. З урахуванням зміни цін на товари та послуги здійснюють за допомогою індексу реальних доходів населення і р.Д.
- •2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг.
- •Тема 6: Статистика стану здоров’я, охорони здоров’я й соціального забезпечення населення План
- •3. Методологічні основи та показники статистики соціального забезпечення населення.
- •Показники діяльності установ охорони здоров’я в україні
- •Кількість населення в розрахунку на одного лікаря в україні
- •Кількість станцій (відділень) швидкої медичної допомоги україни
- •Показники умовного здоров’я населення україни
- •Показники діяльності закладів охорони здоров’я в україні
- •Тема 7: Правова статистика План
- •1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні. Предмет, об’єкти, завдання, галузі правової статистики.
- •Об’єкти правової статистики. Особливості відображення об’єктів у правовій статистиці. Після з’ясування мети статистичного спостереження необхідно визначити об’єкти спостереження.
- •Програма статистичного спостереження правових явищ та процесів. Статистичне спостереження завжди здійснюється згідно з відповідним чином розробленою програмою спостереження.
- •Види статистичного спостереження. Крім організаційних форм розрізняють й види статистичного спостереження.
- •2. Джерела статистичної інформації про правові явища (процеси)
- •Види документів
- •3. Групування та класифікації у правовій статистиці.
- •4. Основні показники правової статистики та напрямки аналізу статистичних даних про правові явища (процеси).
- •Тема 8. Статистика окремих галузей сфери обслуговування населення
- •1. Завдання статистичного вивчення послуг
- •2. Показники статистики обслуговування населення підприємствами торгівлі і громадського харчування
- •3. Показники статистики побутового обслуговування населення
- •4. Показники статистики житлово-комунального обслуговування населення
- •5. Статистика послуг транспорту
- •6. Статистичне вивчення та прогнозування попиту населення на товари і послуги
- •7. Статистика культури і мистецтва
- •Теми для самостійного вивчення студентами
- •Тема: Статистика науки та освіти План
- •1. Показники статистики науки
- •2) Витрати на науку з диференціацією за джерелами фінансування і видами витрат;
- •2. Система показників науково-технічного прогресу
- •3.Оцінка ефективності заходів в галузі науково-технічного прогресу
- •4. Поняття, соціально-економічне значення народної освіти і завдання статистики. Показники грамотності і рівня освіти населення
- •Показники грамотності і рівня освіти населення. У практиці про народну освіту в країні судять насамперед по показниках грамотності та рівню освіти.
- •5. Показники статистики дошкільних дитячих закладів, шкільного і професійно-технічного навчання
- •6. Показники статистики вищих і середніх спеціальних навчальних закладів
5. Статистика послуг транспорту
Сучасні перевезення пасажирів — важлива народногосподарська проблема. Від її вирішення залежить до-ставлення громадян до місць роботи, навчання та проживання, до місць відпочинку та розваг, до ринків, торгових центрів та ін. Зростання обсягу пасажирських перевезень, що спостерігається останнім часом, є важливою характеристикою підвищення життєвого рівня населення. Це може бути встановлено шляхом вивчення нерівномірності їх розподілу протягом року: все більший обсяг пасажирських перевезень припадає на період відпусток. При цьому основними абсолютними показниками характеристики обсягу перевезень служить пасажирооборот (сумарна відстань, на яку були перевезені пасажири), відправлено пасажирів, прибуло пасажирів та перевезено пасажирів.
З загальної кількості перевезень виділяють внутрішньо міські, приміські та дальні перевезення. Приміські перевезення викликані маятниковою міграцією від місць проживання до місць роботи і в зворотному напрямку, На відміну від дальніх перевезень, приміські перевезення характеризуються регулярністю та сталістю більшості показників у часі. В містах та інших населених пунктах перевезення пасажирів виконується міським транспортом, статистика якого має свої особливості.
Потреба населення у внутрішньо міських перевезеннях характеризується за допомогою таких показників, як чисельність поїздок (кількісний показник), регулярність руху та наявність рухомого складу (якісні показники). Задоволення потреб залежить більшою мірою від провізної спроможності різних видів міського транспорту. Провізна спроможність визначається кількістю пасажирів, що перевезені за один рік в одному напрямі на одній смузі руху. Провізну спроможність обчислюють на максимальну кількість пасажирів, що провозять у період найбільшого навантаження (години «пік»).
Показниками, що характеризують провізну спроможність та роботу міського транспорту, є також роботи служб: колій, депо, електрогосподарства, руху. Для обчислення кількості засобів, матеріалів та устаткування, що необхідні для капітального та планово-запобіжного ремонтів, під час проектування будівництва нових колій використовують статистичний показник — довжину експлуатаційної одиночної трамвайної колії. Відношення загальної довжини колії до загальної площі території міста називають чисельністю колії, Ідо характеризує забезпеченість міста транспортом, також як і показник забезпеченості вулиць, що розраховують як відношення довжини частин вулиць, по яких прокладена діюча колія, до загальної довжини всіх вулиць. Про можливості подальшого розвитку руху можна судити по показнику навантаження колії, що показує середньодобову кількість поїздів та вагонів на 1 км колії.
Міський транспорт обслуговує пасажиропотоки з певною закономірністю, для чого виключно велике значення має регулярність та сувора періодичність руху. На базі статистичного вивчення напрямів постійних потоків та їх потужності складається маршрутна сітка. Маршрути мають встановлюватись таким чином, щоб забезпечити населенню можливість безпересадочних поїздок з кожного району міста у можливо більшу кількість інших районів. Оцінка встановленої маршрутної сітки з погляду розвитку безпересадочних сполучень проводять за допомогою так званого коефіцієнта маршрутизації
,
де Пм — довжина всіх маршрутів; Пс — довжина всієї сітки вулиць.
Чим більший цей коефіцієнт, тим більше точок, районів та вулиць на території міста зв'язано між собою безпересадочним сполученням.
Чисельність перевезених пасажирів є основним показником, що характеризує обсяг послуг (продукцію) транспорту. В статистичному звіті кількість перевезень пасажирів вказують двома рядками: за проданими та відірваними квитками; за фактичною виручкою. Перший показник характеризує кількість пасажирів, другий е контрольним при безкондукторному обслуговуванні для оцінки кількості можливих випадків відриву квитка без оплати.
Найважливішим якісним показником обслуговування є похідний показник наповненості рухомого складу. Його визначають середньою кількістю пасажирів на один вагоно -(машино)кілометр або на один місцекілометр. Цей показник відображує дійсну наповненість рухомого складу, бо не враховує середньої дальності поїздки пасажира, тобто того, скільки осіб одночасно знаходиться у вагоні або машині, але він може бути використаний для планування. Реальний показник фактичної наповненості вагонів вказує, скільки у середньому зі день приходиться на одне місце одночасно присутніх людей, його обчислюють за формулою
де КП — кількість перевезених пасажирів; Дп — середня дальність поїздки; Пв —загальний пробіг вагонів; М — кількість місць у вагонах.
Однак протягом дня є дільниці або години найбільшого та найменшого завантаження вагонів. Нерівномірність його вимірюється коефіцієнтом по дільниці і по часу, які встановлюють на основі вивчення пасажиро-потоків.