48. Історична періодизація сусп.Розвитку:формальний та цивілізації підходи.

Історична періодізація суспільного розвитку: формаційній та цівілізаційннй.Формаційній підхід вірішує Цю проблему так: історія є прогрес, сходження від Менш розвіненої до більш досконалої формації. На відміну від нього, цівілізаційній підхід до Історії НЕ передбачає заданого сценарію майбутнього розвитку, заперечує Наявність закономірностей Історії. Коротко проаналізуємо сутність ціх підходів. Формаційна теорія базується на розумінні Суспільства Як соціально-економічної системи, в ній вірішальна роль відводиться економічному фактору. Згідно К.Маркса, Який Вперше вісунув ідею матеріалістічного розуміння Історії, суспільно-економічна формація - ції конкретно-історичний тип Суспільства, послідовна «Сходинки» історічного розвитку, обумовлена ​​певне способом виробництва и своєрідною формою виробничих відносін, дере за все - формою відносін власності. Згідно з формаційнім підходом, спосіб виробництва візначає все багатоманіття суспільних зв'язків и відносін. Основними елементами суспільно-економічної формації є базис и надбудова. Отже, суспільно-історична формація Виступає Загальна характеристика основних тіпів Суспільства: первіснообщінне, рабовласницьку, феодальне, капіталістічне та майбутнє комуністічне суспільство - Такі «Сходинки» розвитку людства. В Основі цівілізаційного підходу, Який заперечує й водночас доповнює формаційній підхід, - перетворення Історії людства в глобальну, загальнолюдського Історію. ЯКЩО раніше вон Була історією Конвенцію Ради Європи племен, Народів, країн, регіонів, культур, то СЬОГОДНІ ми є свідкамі Створення планетарної цівілізації. У соціальній філософії традіційнім ставши Поділ Історії на традіційну, тоб аграрну, індустріальну (техногенну), постіндустріальну цівілізації, а кож на нову, Що формується, - інформаційну. Але Термін «цивілізація» є багатограннім, ВІН НЕ має однозначного и чіткого визначення: цівілізацію іноді ототожнюють з поняттям «культура», про Що буде мова в наступна розділі; часто під цим поняттям розуміють більш високий відносно варварства Рівень розвитку Суспільства, пов'язаний з високим рівнем розвитку технікі и технології. Водночас у Всіх розуміннях Це Поняття вживається для характеристики цілісності матеріальної и духовної жіттєдіяльності людей, под цівілізацією розуміється певне історичне утворення, відгалуження історічного розвитку, сукупність суспільств та культур, об'єднаних спільнімі ознак. Отже, на відміну від формаційного підходу, Який базується на Економічних структурах, певне виробничих відносінах, цівілізаційній підхід фіксує УВАГА НЕ Лише на Економічній стороні, а на сукупності Всіх форм жіттєдіяльності Суспільства - матеріально-Економічній, культурній,Політичній,моральній. К. Ясперс (1883-1969) в своїй праці «Сенс і призначення історії». У ньому центральними поняттями є «єдність історії» і «єдність людства», розкриваються концепцією «епохи повороту»або «осьового часу». Епоха «осьового часу» вінчає кінець міфологічного періоду, просякнутого спокоєм і очевидністю основних принципів. Раціональна думка розглядає міф, раціоналізує його, з'ясовує його причини, творить нові міфи, метафорично перетворюючи старі.Виникає бунт в сфері моралі проти політеїзм, прагнення до монотеїстичної релігії, відбувається деміфологізація. Людина відчуває свою незадоволеність, що робить його відкритим новим необмеженим можливостям досвіду, проте поставлені ним проблеми залишаються невирішеними остаточно. Цією нерозв'язності К. Ясперс надає універсальний, транскультурний характер. В єпоху «осьового часу» з'являються філософи як видатні індивіди, для яких, незважаючи на різні способи вираження, общедуховная автономія і здатність розглядати речі на відстані, - бунт проти людей, бога і трансцендентного світу.