- •Пояснювальна записка.
- •Контроль знань студентів.
- •Тематичний план.
- •Тема 1 . Основні завдання та зміст курсу .
- •1. Завдання педагога-піаніста; професійне навчання, розвиток осорбистості таестетичне вижовання:
- •2. Завдання загально естетичного та професійного навчання:
- •3. Метод комплексного художнього виховання та навчання, його значення та професійні можливості:
- •Література:
- •Тема 2. Дидактичні основи музичного розвитку учнів
- •Актуальні проблеми сучасної музичної педагогіки. Вимога створення у таких умов і такої організації навчального процесу, що були б спрямовані на музичний розвиток учнів
- •Література:
- •Тема 3. Історичний огляд розвитку фортепіанної педагогіки та методики викладання.
- •Література.
- •Тема 4.Характеристика учня. Деякі питання музично – педагогічної діагностики.
- •1.Значення музично-педагогічної діагностики в процесі навчання.
- •4. План характеристики учня.
- •Тема 4. Музично-виконавські здібності та їх розвиток в процесі навчання.
- •Характеристика музичних здібностей:
- •Засоби виявлення музичних здібностей:
- •Вправи на розвиток музичного слуху:
- •Робота над накопиченням музичних вражень, розвитком емоційної чутливості та усвідомлення закономірностей втілення образно змістових явищ:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Тема 6. Початковий період навчання
- •2.Вправи за інструментом:
- •Запис ритму, запис звуків:
- •Розвиток навичок читання з аркуша:
- •Засвоєння аплікатурних принципів:
- •Розвиток творчих здібностей:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 7. Технічний розвиток піаніста-виконавця.
- •Формування технічних навичок на основі усвідомлення особливостей звуковидобування на інструменті та фізичних можливостей апарату піаніста:
- •Техніка педалізації:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 8. Методика проведення уроку. Організація самостійної роботи учня. Методи навчання на уроці.
- •Організація самостійної роботи учня:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 9. Засоби музичної виразності.
- •Характеристика засобів музичної виразності:
- •Виконавські засоби музичної виразності:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Тема 11. Процес вивчення музичного твору.
- •Ознайомлення з музичним твором:
- •Розбір твору.
- •Робота по частинах:
- •Проблеми виконання твору в цілому:
- •Підготовка до виконання на естраді:
- •Література.
- •Тема 12. Робота над поліфонічним твором.
- •Організація поліфонічного складу.
- •Види поліфонії:
- •Виконання п’єс підголоскової поліфонії:
- •Виконання п’єс різнотемної поліфонії:
- •Виконання п’єс імітаційної поліфонії:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 13. Робота над великою формою.
- •Сонатна форма:
- •Варіаційна форма:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 14. Робота над п’єсами малої форми.
- •П’єси ліричного характеру:
- •Різнохарактерні п’єси:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 14. Робота над етюдами:
- •Практичні завдання:
- •Література.
- •Тема 15. Планування педагогічної роботи. Шляхи та методи підвищення кваліфікації викладачів.
- •Планування роботи з учнем:
- •2. Ведення документації.
- •3. Шляхи та методи підвищення кваліфікації викладачів:
- •Практичні завдання:
- •Література.
Засвоєння аплікатурних принципів:
назва пальців;
природне розміщення довгих пальців на чорних клавішах;
поняття аплікатурної позиції (якщо нота поруч – брати пальці підряд; пропускається нота – пропускається палець);
аплікатура гам, арпеджіо, акордів, септакордів тощо;
використання на практиці аплікатурних принципів (редагування п’єс);
усвідомлення виразового значення при виборі аплікатури.
Розвиток творчих здібностей:
підбір на слух знайомих мелодій;
визначення характеру виконуваного твору,
виконання в ансамблі з викладачем;
знаходження відповідного темпу виконання;
найпростіші видозміни мелодій;
власне складання мелодій в обсязі 5-ти звуків;
імпровізація мелодичних зворотів в мажорі та мінорі;
створення різних мелодій на один і той самий текст та ритмічний малюнок;
створення додаткового голосу;
імпровізація мелодії (запропонований настрій);
створення моделі різнохарактерного супроводу;
гармонізація мелодії;
створення нової мелодії на попередній супровід;
транспонування мелодичних поспівок, гармонічних послідовностей;
створення музики у певних формах;
написання п’єси за формою АБА;
вільне написання п’єси певної форми.
Практичні завдання:
підготувати практичний показ вправ без інструменту та на інструменті, які необхідні для формування піаністичного апарату на початковому етапі навчання;
підготувати матеріал та розробити завдання, що необхідні для навчання нотної грамоти;
підготувати матеріал та розробити завдання для розвитку навичок читання з аркуша;
розробити творчі завдання для розвитку навичок композиції (гармонізація мелодії, створювання етюдів на задану гармонічну послідовність тощо).
Література.
Баренбойм л. Путь к музыцированию. Л., 1980.
Брянская Ф. Навыки игры с листа, их структура и принципы. Вопросы фортепианной педагогики. М., 1976.
Лерман М. Первые уроки музыки. Вопросы фортепианной педагогики. М., 1967.
Любомудрова Н. Начальное обучение игре на фортепиано Очерки по методике обучения игре на фортепиано, вып. 3. М., 1971.
Леховицкая С. Развитие активности, самостоятельности и сознательности учащихся. Вопросы современной педагогики. Вып. 3. М., 1971.
Михелис В. Первые уроки юного пианиста. Л., 1962.
Подвала В. Створюймо музику. К., 1990.
Рябов И., Мурзина Е. Воспитание и обучение в ДМШ, фортепиано 1-й класс. К., 1988.
Рябов И. Чтение с листа в фортепианном классе. К., 1988.
Цейтлин Е. К вопросу об организации руки начинающего пианиста в «донотном» периоде обучения, Вопросы музыкальной педагогики, вып.2. М., 1979.
Шмидт-Шкловская А. О воспитании пианистических навыков Л., 1985.
Тема 7. Технічний розвиток піаніста-виконавця.
Формування технічних навичок на основі усвідомлення особливостей звуковидобування на інструменті та фізичних можливостей апарату піаніста:
характерні особливості фортепіанного звуку (тембр, обертони звуку, затухання звуку, верхні та нижні призвуки);
залежність сили звуку не лише від динаміки, але й від вміння виконавця зберігати призвуки;
знання про анатомію руки (кістки та м’язи плеча, передпліччя, пальців, зап’ястка, кисті);
посадка та положення корпуса за роялем (висота, глибина, віддаленість від клавіатури тощо);
організація руки під час гри (положення верхніх частин руки, зап’ястка та пальців, залежність положення від будови руки, постійна зміна положення як необхідна умова для правильного пристосування під час гри);
замахи пальців;
вагова гра (необхідність гальмування як основна умова формування навичок звуковидобування на фортепіано для досягнення сили звуку різної градації);
роль плечового суглобу у фортепіанній грі (використання замаху руки від плеча на початку та в кінці фраз, при виділенні окремих голосних звуків, для точного дозування динаміки; обмежена швидкість цих рухів);
формування технічних навичок на основі художніх уявлень (тісний зв’язок між музичними уявленнями і рухами, відповідність руху з більшою масою або швидкістю більш сильному звуку тощо).