Поняття та структура суспільства.

Суспільство характерна як будь яка спільність людей, що об’єднані за спільними інтересами, як засіб організації діяльності таких людей на певній території.

Сфери структури суспільств:

1. Економічна сфера, що визначає особливості матеріальних відносин у певному суспільстві;

2. Соціальна сфера, яка характеризує взаємовідносини соціальних суб’єктів між собою на рівні особистих та громадянських інтересів.

3. Політична сфера, що характеризує відносини, які виникли між державою як одним із суб’єктів політичної системи суспільства і пов’язані із можливістю застосування політичного примусу.

Будь-яке суспільство може повноцінно існувати у випадку урегульованості суспільних відносин, тобто існувати в соціально урегульованому суспільстві, різновидом якого є регулювання правове, а також, без відповідного порядку різновидом якого є правопорядок.

8. Причини виникнення та шляхи формування держави

Держава як політико-правова територіальна організація суспільства виникає не сама по собі, а зв’язку з появою певних спонукаючих факторів, які власне і викликали появу такого певного явища як держава.

В межах поняття історичного походження держави ми виокремимо два аспекти держави:

1. Причини походження держави, тобто ті фактори, що з розвитку суспільних відносин сприяли їх ускладнення, о отже необхідності появи більш складного соціального інституту, який видав змогу здійснити їх чітке впорядкування, а потім регулювання і забезпечення можливості дотримання всіма членами такого суспільства необхідних умов співжиття (тобто можливість застосування примусу).

2. Шляхи формування держави, що передбачають певні напрямки, в межах який відбувалось зародження виникнення, розвиток суспільних відносин та пов’язуються з основними етапами розвитку державного суспільства.

В цілому виокремлюють такі групи причин виникнення держави як

1. Економічного характеру.

• повзується із переходом людства від привласнюючої економіки (товарів та послуг для власного споживання) до виробничого;

• поява надлишкового продукту, з метою його обміну на потрібний товар;

• з переходом людства на ускладнену систему суспільних відносин;

• з появою нових трудових обов’язків та різновидів трудової діяльності (поява ремесла);

• із появою спеціальних видів трудової діяльності, що призводить до підвищення її ефективності та продуктивності;

• поява власності на засоби виробництва, тобто поява можливостей користуватися, розпоряджатися та володіти такою власністю, і як найвища ступінь розвитку поява приватної власності.

2. Соціального характеру.

• що пов’язуються із змінами в уявлення людини про соціум;

• розподіл суспільства на класи не лише за економічною ознакою, а й за культурною, релігійною, і навіть статевою, пов’язується із зміною відносин з полігамних на моногамні, що призводить до виникнення сім’ї.

3. Політичного характеру.

• пов’язуються з виникненням необхідності повним чином впорядкувати зародки владних общинних відносин, а отже з’являється необхідність виникнення груп людей, які б здійснювали управління над членами общини. Така управлінська діяльність поступово набуває самостійного характеру, що призводить до виникнення інституту влади. Спочатку владні відносини не були упорядкованими, а влада належала працездатним членам общини серед яких поступово виокремлювалась особа, яка була здатна здійснювати управлінські функції над працездатними. Згодом з’являється і групи таких осіб, отже з’являються зародки владних структур, ці причини пов’язуються з виникненням інституту вождівства.