- •Теорія держави
- •Тема 1: Теорія держави права в системі юридичних наук
- •Поняття науки та її ознаки; класифікація юридичних наук
- •Предмет теорії держави і права
- •Функції теорії держави і права
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Теорія держави та права співвідноситься із соціологією
- •Теорія держави та права співвідноситься із політологією.
- •Тема 2: Методи дослідження держави і права
- •Поняття та ознаки методу юридичної науки
- •Принципи наукового пізнання
- •Класифікація методів вивчення держави і права. Загальнонаукові методи
- •Характеристика спеціально наукових методів дослідження
- •Тема 3: Проблеми розуміння держави як історичного явища
- •Характеристика додержавного суспільства, поняття та структура суспільства
- •Дикунство;
- •Варварство;
- •Поняття та структура суспільства.
- •Причини виникнення та шляхи формування держави
- •Соціального характеру.
- •Політичного характеру.
- •Причини культурного характеру.
- •Азійський шлях.
- •Європейський шлях.
- •Влада поняття, ознаки, різновиди
- •Співвідношення державної, політичної та суспільної влади Державна та політична влада спільні риси
- •Відмінні риси
- •Державна і суспільна влада
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
- •Тема 4: Держава як юридична категорія
- •Сутність держави, її основні підходи
- •Поняття держави, підходи її ознаки
- •Підходи до типології держави: формаційний та цивілізаційний
- •Сутність держави, її основні підходи
- •Поняття держави, підходи її ознаки
- •Апарат публічної та політичної влади.
- •Верховенство влади
- •Незалежність влади
- •Система спеціальних правових норм.
- •Підходи до типології держави: формаційний та цивілізаційний
- •За рівнем економічного розвитку
- •За способом здійснення влади:
- •За характером реалізації функції держав
- •По відношенню до релігії:
- •Тема 5: Функції держави
- •Поняття та ознаки функції держави
- •Класифікація функцій держави
- •За сферами суспільно життя:
- •За направленістю (за територією):
- •За терміном дії:
- •За соціальним спрямуванням:
- •За призначенням для суспільства:
- •З призначенням та характером:
- •За функціональним призначенням органів держави, що реалізують її функції:
- •Функції та завдання: проблеми співвідношення
- •Відміні риси
- •Спільні риси
- •Форми та методи реалізації функцій держави
- •За ступенем визначеності прав та обов’язків суб’єктів:
- •За способом розподілу прав та обов’язків між суб’єктами реалізації функцій держави:
- •За змістом:
- •Тема 6: Форми держави
- •Поняття форми держави та її структура
- •Форми державного правління як структурний елемент форми держави
- •Абсолютні монархії
- •Обмежені (неабсолютні) монархії.
- •Конституційні монархії.
- •Парламентарні монархії.
- •Дуалістичні монархії.
- •Форми державного устрою як структурний елемент форми держави
- •Прості (унітарні):
- •Складні:
- •Федерацію
- •Конфедерацією
- •Імперія
- •Форми державно-політичного режиму як структурний елемент форми держави
- •Демократичний
- •Антидемократичний
- •Нетрадиційні (гібридні) форми державного правління та державно-політичного режиму
- •Республіканська монархія.
- •Монархічна республіка.
- •Тема 7: Механізм та апарат держави
- •Поняття та елементи механізму держави
- •Апарат держави: поняття та структура
- •Поняття особливості та різновиди органів держави
- •Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Органи держави та органи місцевого самоврядування: проблеми співвідношення
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
- •Тема 8: Держава в політичній системі суспільства
- •Політична система суспільства: поняття та типологізація
- •Структура та функції політичної системи суспільства
- •Функція політичної соціалізації.
- •Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •Політичні партії, як елемент політичної системи суспільства
- •Тема 9: Правова соціальна держава
- •Історія виникнення та встановлення вчення про правову державу
- •Ранній етап.
- •Виникнення зародків теорії правової держави.
- •Філософська основа формування ідей правової держави.
- •Етап формування концепції правової держави (формування конституційних прав держави).
- •Сучасний етап ідей про правову державу.
- •Поняття та ознаки правої держави
- •Визначене та законодавче закріплене, реальне здійснення та гарантування невід’ємних прав і свобод людини державою.
- •Верховенство права.
- •Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадського суспільства.
- •Функціонування механізму державі на основі принципу розподілу влади.
- •Взаємновідповідальність держави і особи.
- •У правовій державі поведінка людини регламентується за допомогою спеціального правового режиму, що має загально-дозвільний характер.
- •Наявність органів незалежного та ефективного суду.
- •Наявність належної правосвідомості та правової культури населення.
- •Історія виникнення та встановлення вчення про правову державу
- •Етап передісторії соціальної держави (1800-1880рр.)
- •Початок розбудови соціальної держави 1880-1914 рр.
- •Етап розширеного розуміння терміну соціальна правова держава 1918-1960 рр.
- •Етап прискореного розвитку ідей соціальної держави, це кінець 1960-1975 рр.
- •Етап адаптації ідей, концепцій соціальної-правої держави до новітніх умов.
- •Шляхи формування правової держави в Україні
- •Зовнішні умови:
- •Внутрішні умови:
- •Тема 10: Держава та особа
- •Людина, особа, громадянин – проблеми співвідношення
- •Поняття особливості та структура правого статусу
- •Правовий статус особи, правовий статус громадянина: проблеми співвідношення спільні риси
- •Відмінні риси
- •Проблематика, об’єктивне та суб’єктивне право
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
Тема 10: Держава та особа
Людина, особа, громадянин – проблеми співвідношення
Поняття особливості та структура правого статусу
Правовий статус особи, правовий статус громадянина: проблеми співвідношення
Об’єктивне та суб’єктивне право
Людина, особа, громадянин – проблеми співвідношення
Дослідження категорій людина, особа громадянин має важливе значення для визначення і встановлення положення конкретної людини, особи в межах певного суспільства, а громадянина в межах конкретної держави. Таким чином, це надає можливість здійснити чітку відмінність у правовому положенні особи у суспільстві, а громадянина у державі.
Людина – це виключно істота біологічна, що характеризує категорію людський рід, за певними анатомічними особливостями та функціональними потребами.
Особа – це людина яка має історично зумовлений ступень розвитку та на відміну від категорії людина, користується певними правами та має певні обов’язки.
Категорія особа, характеризується наявністю таких ознак:
Розумність, тобто здатність мисли та приймати відповідні рішення
Це свобода тобто можливість конкретної особи обирати найбільш прийнятий для неї варіант поведінки, не порушуючи при цьому права інших осіб.
Це індивідуальність – наявність у кожної особи певних специфічних особливостей чи рис, які виокремлюють таку особу як індивідуальність.
Це відповідальність, що характеризується, як можливість передбачати власні дії і здебільшого усвідомлювати наслідки таких дій.
Громадянин – це особа, що має приналежність до постійного населення конкретної держави, має чітко визначений, нормативно-закріплений правовий статус, користується захистом з боку тієї держави до якої вона належить.
Поняття особливості та структура правого статусу
Класичним визначенням поняття «правовий статус» можливо розглядати як систему законодавчо встановлених, нормативно-закріплених гарантованих державою прав, свобод, законних інтересі та обов’язків особи.
Правовий статус є засобом нормативного закріплення основних принципів взаємодії особи та держави. Таким чином, правовірним є висновок, що правовий статус характеризує положення особи та громадянина у взаємовідносинах із суспільством та державою.
Ознаки:
Є універсальною категорією, що розповсюджується на всіх суб’єктів незалежно від приналежності до певної держави.
Він відображає індивідуальні особливості конкретної особи та визначає її реальне положення у суспільстві.
Він, правовий статус, визначає можливості, свободу, інтереси та необхідну поведінку особи в суспільстві та державі.
Є категорією виключною оскільки відсутність хоча б одного із компонентів говорить про відсутність правового статусу, як такого.
Є категорією системною оскільки включає у себе: систему прав, системи обов’язків, а юридична відповідальність є гарантом реалізації цих елементів.
Структура правого статусу:
Права особи – це формально визначені та юридично гарантовані можливості особи у соціально-економічному, політичному просторі держави. За деяких випадків держава має право, встановленим законодавством шляхом, позбавити або частково позбавити особу її права, також треба розуміти, що не всі права особа набуває із народження, деякі права людина отримує ще за зачаттям.
Свободи особи – це нормативно закріплені можливості, які порівняно із правами мають власні особливості, надаючи свободи, держава акцентує увагу на визначенні статусу особи у певних сферах суспільної діяльності. Це проявляється у тому, що особа самостійно обирає власний спосіб життя, діяльності, поведінки, тому свобода виступає як певна межа, що визначає можливість втручання держави у цю свободу, конкретної особи.
Законні інтереси – юридично значимі зацікавленості особи у соціальних благах поняття яких не охоплюється категоріями: права та свободи. Вони захищаються державою в тому обсязі який чітко закріплений у чинному законодавстві, разом із тим законні інтереси мають достатньо широкий обсяг порівняно із правами та обов’язками, тому держава неспромозі охопити реально існуючі законні інтереси, у зв’язку із цим на практиці захист законного інтересу відбувається із застосування аналогією права, аналогією закону, або за допомогою розширеного тлумачення закону.
Юридичні обов’язки – це встановлені та гарантовані державою вимоги до поведінки людини, офіційно закріплена міра необхідної діяльності в інтересах сторони, якій належить суб'єктивне право.
Юридична відповідальність, що характеризується як наслідок вчинення негативних та позитивних діянь, і визначаються як гарант забезпечення повноцінних реалізацій попередніх елементів правового статусу.
