29. Шляхи формування правової держави в Україні

Україна в новій Конституції проголосила себе демократичною, соціальною, правовою державою. Ряд ознак правової держави закріпленні конституційно. Отже, Україна стала на шлях її побудови але на даний час ще не є правовою державою,

Для побудови правової держави необхідні певні передумови, що мають внутрішній та зовнішній характер.

Зовнішні умови:

• Приєднання України до міжнародних організацій по захисту прав людини і виконання її вимог.

• Розширення міжнародних зв’язків з іншими країнами незалежно від того, які режими у них існують.

• Звернення до міжнародного співтовариства за проведенням експертиз в процесі прийняття найважливіших рішень, що стосується проведення економічних, фінансових чи політичних реформ.

Внутрішні умови:

• Створення громадянського суспільства.

• Побудова національної держави з поєднанням інтересів національних меншин.

• Закріплення демократичних процесів у всіх сферах суспільного життя.

• Прийняття законів, що задовольняли б інтереси більшості членів суспільства та сприяли б консолідації суспільства.

• Створення державних структур, що реально здійснюють захист прав людини.

• Залучення громадських об’єднань до вирішення соціальних проблем.

Створення вищезгаданих умов надасть можливість реалізувати наступні завдання держави в процесі побудови правової держави:

• подолання в Конституції неясності оціночних понять, що формульовані в тексті прав та свобод громадян («в інтересах національної безпеки;заряд економічного добробуту; в інтересах моральності суспільства; в інтересах здоров’я населення»);

• більш реальне визначення та конституційне закріплення обов’язків громадян ( права громадян закріплені в 47 статтях з 161, тобто в 30 %, а обов’язки – в 4 статтях);

• досягти рівня повного забезпечення конституційних прав відповідно до існуючих міжнародних стандартів;

• вироблення нормативно закріплених способів втручання держави у перерозподіл доходів між різними соціальними групами через оподаткування , державний бюджет та соціальні програми з метою вирівнювання соціальної нерівності;

• подолання надмірної політизації суспільства, фактичної безконтрольності влади, соціальної апатії та правового нігілізму;

• створення скоординованої системи гарантій прав громадян, відсутність чи суперечливість яких на практиці призводить до зменшення можливості їх правового захисту;

• визначення чітких і конкретних юридичних заходів відповідальності посадових осіб за невиконання обов’язків перед громадянами;

• розглянути питання щодо створення адміністративної юстиції як самостійної структури судової влади;

• її завданням повинні бути розгляд спорів по застосуванню норм права в сфері управління суспільством ;

• визначення в якості джерела права судового прецедента;

• розробка концепції регіональної політики, що визначає питання статусу адміністративних одиниць; розподіл повноважень влади та самоврядування;

• підвищення якості законів з точки зору їх відповідності об’єктивними умовами розвитку суспільства та правилам юридичної техніки;

• зменшення кількості відомчих нормативних актів, приведення їх в систему;

• створення умов підвищення рівня правової культури населення.