4. Етап прискореного розвитку ідей соціальної держави, це кінець 1960-1975 рр.

Характеризується процесами формування так званого соціального права, розширення міжнародного співробітництва держав у соціальній сфері (мається на увазі між європейська соціальна хартія, міжнародний пакт про економічна, соціальні та культурні права). Саме ці документи і започаткували мінімальні міжнародні стандарти в аспекті соціальних прав людини.

5. Етап адаптації ідей, концепцій соціальної-правої держави до новітніх умов.

Характеризується цей етап розширеним міжнародним співробітництвом держав в соціальній сфері, остаточне формування міжнародним стандартом соціальних напрямків діяльності держави, обов’язковим конституційним закріпленням засад соціального спрямування правової держави, а отже остаточним закріпленням розуміння поняття соціальної держави.

Цей етап характеризується наявністю таких історичних подій як:

Можна говорити про те що правова держава функціонує в межах створеного нею правого закону, а соціальна держава, а соціальна держава на підставі нього забезпечує загально соціальні інтереси. Таким чином основу соціальної держави складає правовий закон.

Ознаки етапу:

1. Соціальна держава є результатом поступової революції громадянського суспільства, а отже забезпечує поступовий перехід до соціальної демократії.

2. Вона завжди є якісною характеристикою правової держави.

3. Проголошення будь-якої держави означає, що така держава на конституційному рівні гарантує соціальні права людини

4. Характеристика як соціальної горить про те, що основною метою діяльності держави є забезпечення належних соціальних умов розвитку особистості, таке забезпечення має виключно правову форму, а отже законодавство, такої держави адаптується до міжнародних соціальних стандартів.

5. Соціальна держава забезпечує трансформацію ринкових відносин у так звані у соціально-ринкові відносини., це забезпечує та гарантує в першу чергу захист права приватної власності.

При характеристиці соціальної держави слід врахувати те, що, по-перше, хоча вона і має специфічні ознаки, разом з тим залишається власне державою, у якої є загально родові ознаки й риси. По - друге, при визначенні її змісту необхідно виходити з єдності правової, демократичної і соціальної державності.

Ознаки:

1. Наукове прогнозування розвитку економіки;

2. Перерозподіл матеріальних засобів між регіонами, націленість на забезпечення середнього рівня життя;

3. Надання благодійної допомоги населенню та матеріальної підтримки соціально незахищеної частини населення;

4. Створення системи безкоштовної освіти, медичного обслуговування, підтримка національної культури;

5. Створення системи побутового обслуговування населення;

6. Створення системи державних органів для прогнозування стихійних лих та надання допомоги постраждалим;

7. Попередження соціальній напруги та конфліктів.

Незалежно від специфіки тієї чи іншої моделі соціальної держави для неї характерні такі спільні ознаки:

1. соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадського суспільства соціальної демократії;

2. вона завжди визнається якісною характеристикою правової держави;

3. проголошення держави соціальною є важливою конституційною гарантією забезпечення й захисту прав людини;

4. оскільки як мета діяльності соціальної держави, так і сама ця діяльність( соціальна політика) визначається правовим рішеннями, то її функціонування передбачає наявність розвинутого соціального законодавства;

5. соціальна держава служить забезпеченню громадянського миру і злагоди в суспільстві;

6. утвердження соціальної державності сприяє трансформації ринкової економіки на соціальну ринкову,служінню власності інтересам як власника, так і суспільства.