Тема 8: Держава в політичній системі суспільства

1. Політична система суспільства: поняття та типологізація

24. Структура та функції політичної системи суспільства

25. Місце та роль держави у політичній системі суспільства

26. Політичні партії, як елемент політичної системи суспільства

1. Політична система суспільства: поняття та типологізація

1. 1 Розуміння політичної системи суспільства є важливим етапом в з’ясуванні сутності держави як такої, у визначенні місця держави в системі інших важливих для її існування елементів, зокрема місце держави як політичного суб’єкта, визначення ролі політичних партій у житті держави, з’ясуванні важливого значення політичних відносин як основних, в межах інших суспільних відносин. Саме ці категорії надають можливість з’ясування співвідношення таких понять як свобода людини, політична свобода, свобода громадян. Вісі ці питання і складають підґрунтя значення держави як важливого регулятора всіх політико-правових відносин.

Політичну систему суспільства можливо розглядати у 2 значеннях:

1. У широкому розумінні політичної системи суспільства досліджуємо як складний соціальний інститут, що має комплексний характер та проявляється у наявності складної елементної будови, що включає політично-правові інститути, принципи їх існування за допомогою яких здійснюється влада та управління суспільством, в результаті чого створюються відповідний порядок у суспільстві та забезпечуються його стабільність.

В межах зазначеного підходу до елементів політичн системи суспільства можливо включити:

1. Суб’єкти (носії) політики саме вони характеризуються можливістю прийняття певних рішень в політичній сфері та їх реалізації (різноманітні об'єднання, організації, в т.ч. держава, а також окремі люди).

2. Політичні інститути які відображають інтереси суб’єктів політики і у сукупності власне і складають політичну організацію суспільства (це політичні партії, політичні рухи, громадські об’єднання, держава).

3. Політичні відносини виникають між суб’єктами політичної системи чи між суб’єктами політики.

4. Політичні норми що є різновидом соціальних норм та забезпечують одноманітність в процесі регулювання політичних відносин між суб’єктами політики.

5. Політична свідомість, що відображає ідеологічне та психологічне ставлення особи до політики.

6. Політична діяльність, що передбачає сукупність дій та вчинків суб’єктів політики.

2. Щодо вузького підходу до розуміння категорій політичних систем суспільства то його можна охарактеризувати лише як сукупність державних та недержавних організацій, що забезпечують здійснення та реалізацію політичних відносин.

У зв’язку із цим в межах цього підходу категорія політична система суспільства ототожнюється з поняттям політичної організації суспільства.

Особливе місце у політичній системі суспільства займає держава, оскільки вона виступає головним засобом досягнення цілей, що стоять перед суспільством, концентрує в собі всі засади за яких діють суб’єкти політики.

Політична система суспільства – це впорядкована на основі норм права та інших соціальних норм, у томі числі і звичаїв, система всіх політико-правових інститутів, що функціонують, взаємодіють або протидіють у суспільстві, в середні держави або на міжнародному рівні з метою участі у політичній владі

1. 2 Типологія політичних систем світу розуміється як класифікація політичних систем різноманітних держав за різноманітними критеріями:

1. За змістом ідеалів та цінностей, що існують в межах певної політичної системи суспільства розрізняють:

   1. Англо-американська політична система світу, яка характеризується наявністю раціоналізму, прагматизму, а основними цінностями які існують в межах цієї політичної системи суспільства є свобода, безпека та охорона власності в першу чергу приватної. В цьому типі політичною системи суспільства існує чіткий розподіл політичної влади між різними її ланками, при цьому діяльність політичних партій займає особливе місце як у житті самої держави так і у житті суспільства.

   2. Континентальна європейський тип політичної системи, що характеризується високим рівнем та багатоманітністю політичної культури суспільства, де вдало співіснують різноманітні культури із власними поглядами, цінностями та ідеалами. Цей тип характеризується значною кількістю політичних партії, а основними цінностями вважаються загальні ліберальні засади суспільства.

   3. Доіндустріальний тип або частково індустріальний тип політичної системи суспільства, що характеризується змішаним характером ідеалів та цінностями невиразним характером розподілу влади (як правило влада концентрується в руках обмеженого кола осіб) а в державі переважають протилежні етнічні релігійні культурні інтереси серед яких достатньо складно знайти компроміс.

   4. Тоталітарний тип політичної системи суспільства характеризується надзвичайною концентрацією влади в руках правлячої політичної партії, високим ступенем насильства та функціонуванням нестабільною, за ідеалізованою політичною владою.

2. Взаємовідносини політичної системи суспільства з різноманітними факторами зовнішнього середовища розрізняємо:

   1. Закриті політичні системи, що мають обмежений характер співіснування з іншими політичними системами разом із тим вони є самостійними, а розвиваються лише в межах внутрішньодержавних, власних напрямків. Прикладом закритої є політична система радянського типу, що склалася в СРСР, для якої було притаманно відсутність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактів. Символом цієї закритості стало вираження про існування "залізної завіси" у відносинах між СРСР і країнами Заходу.

   2. Відкриті політичні системи, мають динамічний характер взаємодіють з іншими політичними системами суспільства є самостійними і розвиваються з урахуванням як власних так і міжнародних напрямків.

К.Поппер, вперше при описанні культурно-історичних і політичних систем використавши поняття "відкрите" і "закрите" суспільство, під першим розумів демократичні системи, які легко пристосовуються до змін зовнішнього середовища, просякнуті духом критики і раціональним розумінням світу, під другим - тоталітарні системи, для яких характерний догматизм, магічне мислення.

3. За напрямками та порядком здійснення управлінської діяльності розрізняємо:

   1. Традиційні політичні системи, що існують як правило у монархічних формах державного правління та характеризуються зосередженням влади в руках однієї особи, а отже не рівності у соціальних статусах.

   2. Ліберальні політичні системи, що характеризуються прийняттям суб’єктами політики таких владних рішень які спрямовані на підтримку та реалізацію соціальних цінностей.

   3. Популіські політичні системи, що є характерні для країн що розвиваються управлінська діяльність в межах цього типу здійснюється за допомогою авторитарних методів та спрямовуються переважно на підтримку матеріальних благ.

4. Залежно від ступеня структурної диференціації і секулярності, виділяють:

1. Примітивні системи - переважає "парафіяльна культура", спостерігається мінімум структурної диференціації.

2. Традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і "культурою підпорядкування". Підкоряючись владі, людина очікує від неї благ, гарантій.

3. Сучасні системи є ще більш диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі, коли людина орієнтована на активну участь у політиці. Такі системи можуть бути демократичними, в яких домінують автономні підсистеми і "культура участі", і авторитарними, в яких мають місце управління підсистемами і "культура підпорядкування участі".

5. Окремо виділяється політична система перехідного характери. Вона може включають у себе елементи нової системи, тієї, що тільки народжується, і елементи старої системи.