19. Нетрадиційні (гібридні) форми державного правління та державно-політичного режиму

Існування у сучасному світі нетипових форм держави пов’язується із динамічним розвитком держав та проявляється у наступному:

1. Розвиток сучасних правових систем світу, які у модернізованому вигляді набувають ознак так званих змішаних (романо-германська правова система в аспекті існування де-факто судових прецедентів набуває таким чином ознак англо-американської правової системи, і навпаки англо-американська в аспекті існування нормативно правових актів, що привіалюють над судовими прецедентами набуває ознак романо-германської правової системи );

2. Пов’язуються з особливостями історичного розвитку певних держав;

3. Пов’язується з особливостями політико-правового становища держави як на внутрішній так і на зовнішній арені перехід держави від однієї форми до іншої із частковим збереженням особливостей попередньої.

В сучасному світі можливо виокремити такі не типові форми державного правління:

1. Суперпрезидентська республіка - це форма державного правління за якої принцип розподілу влади лише декларується а де-юре і де-факто влада зосереджується в руках однієї особи – президента та упідконтрольних йому інституціях в таких республіках президент як правило очолює уряд та одночасно є лідером правлячої партії.

Різновиди суперпрезидентської республіки:

1. Президентська монократична республіка - це форма державного правління в межах якої президенти очолюють єдино дозволену політичну партію яка в таких державах виступає представником та офіційно проголошує державну владу та є носієм офіційно визнаної політичної ідеології (Гвінея, Заір).

2. Президентсько-міліарна республіка форма державного правління яка має місце та утворена в результаті воєнного перевороту, а керівник такого перевороту стає главою держави.

3. Президентська республіка в країнах із соціалістичною ідеологією президент обирається вищим органам єдиної в країні правлячої партії де одночасно стає і президентом і лідером цієї партії (дуже часто цей різновид суперпрезидентської республіки має назву президентсько-партократична республіка).

2. Республіканська монархія.

В сучасному світі існують такі монархії в яких глава держави – монарх, не є довічним і не отримує повноваження на спадкових засадах, такі монархи в основному переважно, обираються через визначений законом строк. Така система форми державного правління існує переважно в об’єднаних Арабський Еміратах, тобто у так званих федеративних виборних монархіях. В таких країнах монарх обирається на певний строк, що означає, що такі монархії наближують главу держави – монарха, до такої посади, як президент, а отже монархічну форму правління, до республіканської. Разом з тим, такі монархії залишаються під назвою монархій, оскільки главою держави, монархом, може бути обрана не будь-яка особа, а лише одним чи одна із так званим місцевих монархій. Саме вони є главами складових частин федерації. (в Малайзії 9 з 13 суб’єктів федерації очолюються спадковими султанами і ці 9 утворюють раду правителів, яка раз на 5 років, обирає главу держави – монарха).