
- •Теорія держави
- •Тема 1: Теорія держави права в системі юридичних наук
- •Поняття науки та її ознаки; класифікація юридичних наук
- •Предмет теорії держави і права
- •Функції теорії держави і права
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Теорія держави та права співвідноситься із соціологією
- •Теорія держави та права співвідноситься із політологією.
- •Тема 2: Методи дослідження держави і права
- •Поняття та ознаки методу юридичної науки
- •Принципи наукового пізнання
- •Класифікація методів вивчення держави і права. Загальнонаукові методи
- •Характеристика спеціально наукових методів дослідження
- •Тема 3: Проблеми розуміння держави як історичного явища
- •Характеристика додержавного суспільства, поняття та структура суспільства
- •Дикунство;
- •Варварство;
- •Поняття та структура суспільства.
- •Причини виникнення та шляхи формування держави
- •Соціального характеру.
- •Політичного характеру.
- •Причини культурного характеру.
- •Азійський шлях.
- •Європейський шлях.
- •Влада поняття, ознаки, різновиди
- •Співвідношення державної, політичної та суспільної влади Державна та політична влада спільні риси
- •Відмінні риси
- •Державна і суспільна влада
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
- •Тема 4: Держава як юридична категорія
- •Сутність держави, її основні підходи
- •Поняття держави, підходи її ознаки
- •Підходи до типології держави: формаційний та цивілізаційний
- •Сутність держави, її основні підходи
- •Поняття держави, підходи її ознаки
- •Апарат публічної та політичної влади.
- •Верховенство влади
- •Незалежність влади
- •Система спеціальних правових норм.
- •Підходи до типології держави: формаційний та цивілізаційний
- •За рівнем економічного розвитку
- •За способом здійснення влади:
- •За характером реалізації функції держав
- •По відношенню до релігії:
- •Тема 5: Функції держави
- •Поняття та ознаки функції держави
- •Класифікація функцій держави
- •За сферами суспільно життя:
- •За направленістю (за територією):
- •За терміном дії:
- •За соціальним спрямуванням:
- •За призначенням для суспільства:
- •З призначенням та характером:
- •За функціональним призначенням органів держави, що реалізують її функції:
- •Функції та завдання: проблеми співвідношення
- •Відміні риси
- •Спільні риси
- •Форми та методи реалізації функцій держави
- •За ступенем визначеності прав та обов’язків суб’єктів:
- •За способом розподілу прав та обов’язків між суб’єктами реалізації функцій держави:
- •За змістом:
- •Тема 6: Форми держави
- •Поняття форми держави та її структура
- •Форми державного правління як структурний елемент форми держави
- •Абсолютні монархії
- •Обмежені (неабсолютні) монархії.
- •Конституційні монархії.
- •Парламентарні монархії.
- •Дуалістичні монархії.
- •Форми державного устрою як структурний елемент форми держави
- •Прості (унітарні):
- •Складні:
- •Федерацію
- •Конфедерацією
- •Імперія
- •Форми державно-політичного режиму як структурний елемент форми держави
- •Демократичний
- •Антидемократичний
- •Нетрадиційні (гібридні) форми державного правління та державно-політичного режиму
- •Республіканська монархія.
- •Монархічна республіка.
- •Тема 7: Механізм та апарат держави
- •Поняття та елементи механізму держави
- •Апарат держави: поняття та структура
- •Поняття особливості та різновиди органів держави
- •Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Органи держави та органи місцевого самоврядування: проблеми співвідношення
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
- •Тема 8: Держава в політичній системі суспільства
- •Політична система суспільства: поняття та типологізація
- •Структура та функції політичної системи суспільства
- •Функція політичної соціалізації.
- •Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •Політичні партії, як елемент політичної системи суспільства
- •Тема 9: Правова соціальна держава
- •Історія виникнення та встановлення вчення про правову державу
- •Ранній етап.
- •Виникнення зародків теорії правової держави.
- •Філософська основа формування ідей правової держави.
- •Етап формування концепції правової держави (формування конституційних прав держави).
- •Сучасний етап ідей про правову державу.
- •Поняття та ознаки правої держави
- •Визначене та законодавче закріплене, реальне здійснення та гарантування невід’ємних прав і свобод людини державою.
- •Верховенство права.
- •Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадського суспільства.
- •Функціонування механізму державі на основі принципу розподілу влади.
- •Взаємновідповідальність держави і особи.
- •У правовій державі поведінка людини регламентується за допомогою спеціального правового режиму, що має загально-дозвільний характер.
- •Наявність органів незалежного та ефективного суду.
- •Наявність належної правосвідомості та правової культури населення.
- •Історія виникнення та встановлення вчення про правову державу
- •Етап передісторії соціальної держави (1800-1880рр.)
- •Початок розбудови соціальної держави 1880-1914 рр.
- •Етап розширеного розуміння терміну соціальна правова держава 1918-1960 рр.
- •Етап прискореного розвитку ідей соціальної держави, це кінець 1960-1975 рр.
- •Етап адаптації ідей, концепцій соціальної-правої держави до новітніх умов.
- •Шляхи формування правової держави в Україні
- •Зовнішні умови:
- •Внутрішні умови:
- •Тема 10: Держава та особа
- •Людина, особа, громадянин – проблеми співвідношення
- •Поняття особливості та структура правого статусу
- •Правовий статус особи, правовий статус громадянина: проблеми співвідношення спільні риси
- •Відмінні риси
- •Проблематика, об’єктивне та суб’єктивне право
- •Спільні риси
- •Відмінні риси
Нетрадиційні (гібридні) форми державного правління та державно-політичного режиму
Існування у сучасному світі нетипових форм держави пов’язується із динамічним розвитком держав та проявляється у наступному:
Розвиток сучасних правових систем світу, які у модернізованому вигляді набувають ознак так званих змішаних (романо-германська правова система в аспекті існування де-факто судових прецедентів набуває таким чином ознак англо-американської правової системи, і навпаки англо-американська в аспекті існування нормативно правових актів, що привіалюють над судовими прецедентами набуває ознак романо-германської правової системи );
Пов’язуються з особливостями історичного розвитку певних держав;
Пов’язується з особливостями політико-правового становища держави як на внутрішній так і на зовнішній арені перехід держави від однієї форми до іншої із частковим збереженням особливостей попередньої.
В сучасному світі можливо виокремити такі не типові форми державного правління:
Суперпрезидентська республіка - це форма державного правління за якої принцип розподілу влади лише декларується а де-юре і де-факто влада зосереджується в руках однієї особи – президента та упідконтрольних йому інституціях в таких республіках президент як правило очолює уряд та одночасно є лідером правлячої партії.
Різновиди суперпрезидентської республіки:
Президентська монократична республіка - це форма державного правління в межах якої президенти очолюють єдино дозволену політичну партію яка в таких державах виступає представником та офіційно проголошує державну владу та є носієм офіційно визнаної політичної ідеології (Гвінея, Заір).
Президентсько-міліарна республіка форма державного правління яка має місце та утворена в результаті воєнного перевороту, а керівник такого перевороту стає главою держави.
Президентська республіка в країнах із соціалістичною ідеологією президент обирається вищим органам єдиної в країні правлячої партії де одночасно стає і президентом і лідером цієї партії (дуже часто цей різновид суперпрезидентської республіки має назву президентсько-партократична республіка).
Республіканська монархія.
В сучасному світі існують такі монархії в яких глава держави – монарх, не є довічним і не отримує повноваження на спадкових засадах, такі монархи в основному переважно, обираються через визначений законом строк. Така система форми державного правління існує переважно в об’єднаних Арабський Еміратах, тобто у так званих федеративних виборних монархіях. В таких країнах монарх обирається на певний строк, що означає, що такі монархії наближують главу держави – монарха, до такої посади, як президент, а отже монархічну форму правління, до республіканської. Разом з тим, такі монархії залишаються під назвою монархій, оскільки главою держави, монархом, може бути обрана не будь-яка особа, а лише одним чи одна із так званим місцевих монархій. Саме вони є главами складових частин федерації. (в Малайзії 9 з 13 суб’єктів федерації очолюються спадковими султанами і ці 9 утворюють раду правителів, яка раз на 5 років, обирає главу держави – монарха).