2. Предмет теорії держави і права

Теорія держави та права досліджує державу і право в цілому виокремлюючи закономірності щодо держави чи права, досліджує взаємозв’язок цих двох груп закономірностей, поєднує зазначені закономірності із такими інститутами, як економіка, політика ТОЩО.

Теорія держави та права досліджує різні історичні типи держави, надає відповідь на питання про причини переходу одного історичного типу держави в іншій; розкриває шляхи та закономірності виникнення певних держав в межах інших формацій та цивілізацій. В цьому розумінні предмет ТДП складає сутність, функції та механізм держави, форми та сутність функцій держави та права.

Теорія держави та права досліджує взаємозв’язок держави і права з такими категоріями, як мораль, правосвідомість, вивчає форми та засади створення права (переважно такі основні форми права, як звичай, судовий прецедент, міжнародний договір); визначає розмежування та класифікацію правових норм їх різновиди та методи регулювання суспільних відносин.

Теорія держави та права обов’язково досліджує право та державу як окремо так і у їх поєднанні та у взаємозв’язку з такими категоріями як політика, економіка соціологія ТОЩО. Тому в цьому аспекті предметом ТДП виступають шляхи, форми та елементи взаємодії держави та права з цими поєднаними категоріями, при цьому дослідження у їх взаємодії відбувається не лише у статиці, а й у їх динаміці, коли відбувається наповнення державно-правових явищ аспектами чи ознаками таких категорій. Тому предметом теорії держави та права можуть бути не тільки держава і право самі по собі, але і держава і право зовні, з цього випливає, що інститут держави та інститути права можуть взаємодіяти з іншими інститутами суспільства в цілому. Тим часом ми можемо стверджувати, що предметом ТДП виступає не лише ті відносини на які вони впливають, а й шляхи і форми, і методи їх взаємодії з іншими явищами. Наприклад предметом теорії держави та права не може буде економічні чи сімейні відносини або, а можуть буди лише саме ті сфери цих категорій, які регулюються правом, тобто належить до державно-правової сфери – регулювання економічних відносин в країні.

Тим часом предмет теорії держави та права складає закономірності виникнення розвитку, функціонування та вдосконалення держави і права, а також їх взаємозв’язку з іншими суспільними інститутами.

3. Функції теорії держави і права

Дослідження функції теорії держави та права дає відповідь на таке питання у якому напрямку наука здійснює свою безпосередню діяльність, тобто виокремлення основних канонів у відповідності до яких вона реалізовує власні науки знання.

Функції теорії держави та права – основні напрямки науково пізнавальної діяльності, що характеризують природу, сутність, зміст та призначення теорії держави та права, як науки суспільної, юридичної та теоритико-історичної.

Ознаки функцій теорії держави та права:

1. Основні напрямки в межах яких теорія держави та права здійснює пізнавальну та наукову діяльність.

2. Категорія нестатична, а динамічна, оскільки функції ТДП розвиваються одночасно із розвитком та вдосконаленням науки як такої, та наукової діяльності зокрема.

3. Напрямки фундаментальної діяльності, оскільки стосуються таких фундаментальних інститутів, як держава та право.

4. Це напрямки, які характеризують теорію держави та права, як самостійну науку.

Класифікація функцій:

1. Політична, що надає можливість вивчення теорії держави та права, як засіб забезпечення реалізації політичної влади, характеризувати державу, як основний елемент політичної системи суспільства, а право як офіційну форму реалізації власних державних рішень.

2. Методологічна, що отримує прояв завдяки можливостям розробляти та виокремлювати власні методи та способи дослідження державно-правових явищ, категорій, понять за допомогою яких забезпечується системність та узгодженість юридичної науки; міжгалузеві в більшості використовують основні поняття ті, що розробляють теорії держави та права як поняття права, предмету науки її методу, пристосовуючи до них лише певні власні аспекти, що характерні для конкретної галузі права.

3. Ідеологічна полягає в тому, що завдяки теорії держави та права, формуються власні світоглядні засади про минулий, сучасний та майбутній розвиток певних держав світу.

4. Евристична функція полягає в тому, що надає можливість проаналізувати позитивний і негативний досвід розвитку державно-правових явищ, тим часом надає змогу здійснювати пошук нових шляхів розвитку явищ, а отже удосконалювати такий інститут як державна влада.

5. Прогностична надає можливість визначити перспектив розвитку та вдосконалення державно-правових явищ у майбутньому. Це функція тісно пов’язана з прогностичними методами, досліджує державу і право, а отже надає можливість прогнозувати яким чином будуть розвиватись державно-правові інституції, концепції їх розвитку.

6. Онтологічна, надає можливість з’ясувати розвиток держави і права оскільки онтологія означає вивчення про суще.

7. Системоутворююча, надає можливість завдяки теорії держави та права створити постійний апарат юридичної науки шляхом розробки певних категорій, об’єднує їх у певну систему, завдяки чого забезпечується упорядкованість юридичної науки.

8. Комунікативна, проявляється в тому, що теорії держави та права забезпечує обмін інформації між різноманітними юридичними науками шляхом з одного боку узагальненням знань галузевого характеру, а з іншої конкретизацією поняття.

9. Інформаційна, пов’язана із комунікативною, забезпечує надання суб’єктам правовідносин відповідної інформації про необхідність та можливість їхньої поведінки (про права та обов’язки суб’єкта).

10. Практично-прикладна, що забезпечує можливість використання знання по теорію держави та права не лише на теоретичному рівні а і у практичній сфері. Знання про теорії держави та права, а саме використання їх на практиці органами державної влади може призвести по підвищення рівня ефективності роботи цих органів.

11. Учбова, забезпечує можливість підготовки фахівців у сфері юриспруденції, а також надання таким особам знань юридичного характеру.

12. Виховна, забезпечує певний рівень правової культури у суспільстві, шляхом пояснення необхідності у розумінні права, правомірної поведінки та можливості.