1. За ступенем визначеності прав та обов’язків суб’єктів:

1. Імперативний метод – це спосіб, засіб реалізації функцій держав, що заснована на владно-імперативних засадах, чітко визначає права та обов’язки суб’єктів які реалізують функцій держав, не надаючи їм можливості діяти на власний розсуд , чи обирати зручний їм варіант поведінки, а також не допускає відхилення від правових приписів. Відносини, що виникають в межах застосування цього методу мають назву відносин по вертикалі, де сторонами можуть виступати, наприклад, з одного боку підприємства, а з іншого – антимонопольний комітет;

2. Диспозитивний метод – за допомогою якого відбувається реалізація функцій держав та передбачає можливість вибору варіативності поведінки, а отже, можливість обрання суб’єктами реалізації функцій держав того варіанту поведінки, який найбільш відповідає їх інтересам, такий метод ми називаємо активний, оскільки його ефективність залежить від того наскільки суб’єкти будуть вдало та активно обирати необхідний їм варіант поведінки. При цьому положення кожного суб’єкту реалізації функцій держав в межах цього методу є рівним та незалежним. Тому при диспозитивному методі реалізації функцій держав, відносини¸ що виникають, є відносинами по горизонталі.

2. За способом розподілу прав та обов’язків між суб’єктами реалізації функцій держави:

1. Загально-дозвільний метод – це спосіб, прийом чи засіб реалізації функцій держав, що характеризує діяльність суб’єктів у сфері реалізації ФД та надає важливість здійснювати будь-яку поведінку, яка не заборонена законодавством. (діє принцип «Дозволено все, що не заборонено законом»);

2. Спеціально дозвільний метод – характеризує діяльність суб’єктів реалізації функцій держав, надаючи їм можливість вчиняти лише ту поведінку яка передбачена законом (діє принцип «Дозволено лише те, що прямо передбачено законом»).

3. За змістом:

1. Метод переконання – передбачає вплив на індивідуальну та суспільну свідомість шляхом пояснення та обґрунтування необхідності реалізації функцій держави. Мета: створення умов щодо усвідомленого вчинення активних, позитивних, правомірних діянь у сфері реалізації функцій держави;

2. Метод заохочення (стимулювання) – можливість застосування нормативно встановлених засобів, якими виступають засоби матеріального та морального заохочення, що є спонукаючими факторами до свідомої реалізації функцій держави (це такі засоби, як пільги, премії та грамоти);

3. Метод примусу - засіб забезпечення бажаної поведінки у сфері реалізації функцій держави шляхом застосування примусових заходів до суб’єкта, поведінка якого протерічить або може протерічити нормативно-закріпленій (можливість застосування юридичної відповідальності ).

Тема 6: Форми держави

1. Поняття форми держави та її структура

16. Форми державного правління як структурний елемент форми держави

17. Форма державного устрою як структурний елемент форми держави

18. Форми державно-політичного режиму як структурний елемент форми держави

19. Нетрадиційні (гібридні) форми державного правління та державно-політичного режиму