- •1. Первісний лад на території України
- •2. Племена скіфів. Античні держави у Північному Причорномор'ї
- •3. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •4. Східнослов'янська держава - Київська Русь (xі - хіі ст.)
- •5. Культура Київської Русі
- •6. Феодальна роздробленість Київської Русі
- •7. Галицько-Волинське князівство
- •8. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •9. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі
- •10. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •11. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •12. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •13. Національно-визвольна війна середини хvіі ст.
- •14. Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна
- •15. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •16. Ліквідація автономного статусу України
- •17. Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії
- •18. Визвольна боротьба українського народу в другій половині хvіі ст.
- •19. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •20. Українці у війні Росії з наполеонівською Францією
- •21. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин. Антикріпосницька боротьба в першій половині хіх ст.
- •22. Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці хvііі - в першій половині хіх ст.
- •23. Польське повстання 1830-1831 рр. Та його наслідки для України
- •24. Кирило-Мефодіївське Братство
- •25. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі - в першій половині хіх ст.
- •26. Українська культура першої половини хіх ст.
- •27. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні
- •28. Економічний розвиток українських земель у 60-90-ті роки хіх ст.
- •29. Суспільно-політичне життя в Україні другої половини хіх ст.
- •30. Національна політика російського царизму щодо України
- •31. Польське повстання 1863-1864 рр. В Україні
- •32. Розвиток народницького руху в Україні
- •33. Національно-визвольний рух на Західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •34. Українська культура другої половини хіх ст.
- •35. Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку хх ст.
- •36. Західноукраїнські землі на початку хх ст
- •37. Україна в роки першої російської революції
- •38. Україна напередодні першої світової війни. Реформа Столипіна.
- •39. Україна в першій світовій війні
- •40. Українська культура початку хх ст.
- •41. Проголошення унр.
- •42. Україна за Гетьманства п.Скоропадського
- •42. Директорія Української народної республіки (грудень 1918 - листопад 1920).
- •43. Західноукраїнська народна республіка.
- •44. Культура України в 1917-1920 рр.
- •45. Створення Української соціалістичної радянської республік
- •46. Входження України до складу срср.
- •47. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
- •48. Культурне і духовне життя в роки неп.
- •49. Радянська модернізація України (1928-1939). Голодомор 1932-1933 рр.
- •50. Стан культури України в 30-ті роки.
- •51. Україна під час другої світової війни.
- •53. Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років).
- •54. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років).
- •55. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.).
- •56. Україна і загострення кризи радянської системи (1965-1985).
- •57. Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.).
- •58. Українська рср на міжнародній арені (1985 - серпень 1991 р.).
- •59. Україна в умовах незалежності
- •Первісний лад на території України.
26. Українська культура першої половини хіх ст.
Колонізаторська, антиукраїнська політика царизму, незважаючи на всі зусилля її організаторів та виконавців, була неспроможна знищити волелюбні змагання українського народу. Ідеї національного відродження хоч і поступово, але невпинно поширювалися.
Переконливе свідчення цього — зміни у сфері освіти, культури. У 1805 р. в Харкові був відкритий вищий навчальний заклад — університет. З 1816 по 1819 р. друкувався масовий популярний часопис «Украинский вестник». Важливою подією в історії української науки й культури стало заснування у 1834 р. Київського університету св. Володимира. Його першим ректором став відомий природознавець, історик та етнограф М. Максимович. Він відіграв провідну роль у створенні Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, де працювали, зокрема, М. Костомаров, Т. Шевченко, М. Берлінський. Завдяки їхнім зусиллям був створений архів, що містив багато цінних документів з історії України. Визначні вчені працювали в Харківському університеті. Серед них — славіст І. Срезневський, хімік В. Каразін, математики Т. Осиповський та М. Остроградський. Вагомий внесок у дослідження історії України зробили М. Костомаров, П. Куліш, М. Маркевич. Започаткувавши українську школу істориків, вони науково обгрунтували історичну самобутність українського народу, його культури.
Особливе місце в розвитку духовних засад українського національного руху, української культури належить, безумовно, Тарасові Шевченку. Важко знайти інший приклад, коли б творчість і особистість однієї людини такою повною мірою віддзеркалювали б національну ідею, національний дух. Те, що в історії народу, який змагався за свою свободу й державність, таке видатне місце посів саме поет, не було випадковим. Культурна діяльність була практично єдиною цариною, де українці могли виявити свою самобутність.
У розглядуваний період серед талановитої плеяди українських письменників виділяються такі широковідомі постаті, як І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Куліш. Виникають російські професійні театри — у Києві (1805 р.), Полтаві (1810 р.), Харкові (1812 р.). Великою популярністю користувався в Полтаві український театр, на сцені якого виступала аматорська група під керівництвом І. Котляревського. У 1819 р. тут поставили «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника». Існував також аматорський театр у с. Кобинці, керівником і режисером якого був батько Миколи Гоголя В. П. Гоголь-Яновський. Широку популярність мали українські бандуристи, кобзарі, лірники. Розвиваються українська симфонічна музика, хорове мистецтво, живопис. В архітектурі утвердився класицизм. Найбільш відомими спорудами цього стилю були оперний театр в Одесі (архітектор Тома де Томон), будинок Київського університету св. Володимира (архітектор О. Береттг). Невідомі народні майстри створили такі перлини архітектурних ансамблів, як парк "Олександрія" у м. Біла Церква. Софіївський парк у м.Умані, палац Галагана в с.Сокиринцях та ін.
Таким чином, усупереч антиукраїнській політиці, насильницькій русифікації паростки української національної культури розвивалися, прокладаючи подальший шлях її утвердження та розвитку.