8. Виробнича структура підприємства, характеристика основних її компонентів.

Управління підприємством ґрунтується на ефективному функціонуванні виробничої структури підприємства, основною ланкою якої є цехи - територіально відособлені виробничі підрозділи підприємства. Виробнича структура охоплює головні цехи: заготівельні, оброблювальні, складальні. Допоміжні цехи (ремонтні, механічні) сприяють відповідному функціонуванню основних. Від обслуговуючих цехів залежить робота основних та обслуговуючих цехів. Крім того, до виробничої структури можуть належати побічні виробництва і цехи.

Якщо кількість працівників є більшою ніж 500 осіб, то основною виробничою ланкою всередині підприємства, зазвичай, є цех. Повноправний керівник - начальник цеху - підпорядкований директору.

Начальник цеху повинен здійснювати організацію забезпечення підготовки виробництва; контроль трудової дисципліни і її зміцнення; забезпечення високої якості виготовленої продукції; організацію своєчасного і високоякісного ремонту та догляду за устаткуванням. .

Начальник технологічного бюро є заступником начальника цеху. Він здійснює контроль за дотриманням технологічної дисципліни.

Планово-диспетчерське бюро складає місячні і змінно-добові плани, графіки роботи окремих дільниць, змін, відділень і робочих Місць, аналізує результати виконання виробничого плану, розробляє показники роботи окремих дільниць і бригад.

Бюро інструментального господарства забезпечує робочі місця інструментами, приладами та несе відповідальність за їхню відповідну експлуатацію.

Фахівці бюро праці і заробітної платні вивчають резерви підвищення продуктивності праці, розробляють норми виробітку, часу, обґрунтовують розцінки на здійснювану роботу, проводять розрахунки прогресивних доплат і премій, ведуть статистичний облік з праці і заробітної платні. У невеликих цехах ці функції покладено на окремих виконавців (нормувальників).

Механік цеху контролює експлуатацію устаткування, здійс­нює його огляд і перевірку, проведення планово-поперед­жувальних ремонтів, вживає заходів щодо попередження виходу з ладу чи аварії устаткування, відповідає за охорону праці і техніку безпеки в цеху.

Бухгалтерія цеху веде облік матеріальних цінностей, фінан­сових і трудових ресурсів.

Економічне бюро планує виробничо-господарську діяльність цеху, веде відповідну звітність і здійснює аналіз результатів господарювання.

Доцільно укрупнювати цехи. Це дає змогу вивільнити частин управлінців і виробничих площ, а також зменшити обсяги допо­міжних робіт, що сприятиме забезпеченню більш кваліфікованого управління ними.

На малих і деяких середніх підприємствах застосовують безцехову структура управління, у якій замість окремих невеликих цехів створюють великі адміністративно-самостійні виробничі дільниці, очолювані старшими майстрами або майстрами, що безпосередньо підпорядковуються директору заводу. Такі вироб­ничі дільниці, зазвичай, є предметно-замкнутими.

9. Планування діяльності підприємства, його необхідність, сучасний зміст.

Планування потрібно розглядати як дієвий інструмент сучасного виробничого менеджменту, завдяки якому підприємства можуть визначати мету та головні завдання свого функціонування, розробляти систему заходів щодо поліпшення результатів своєї діяльності або запобігання небажаних явищ. Субєктами планування-директор, головні спеціалісти, начальники функціональних відділів, начальники цехів. Обєктами-головні види діяльності підприємства і вивчення ринку, інноваційні і інвестиційні проекти, виробництво і продаж продукції, обслуговування. До рівнів планової роботи належать: робоче місце, виробнича дільниця, це і підприємство загалом. Необхідність планування в ринкових умовах можна пояснити такими причинами: 1)Зростає складність проблем, які стосуються функціонування підприємства, особливо на основі розвитку науково-технічного прогресу. 2)Обмеженість ресурсів. 3)Необхідність обчислення економічної ефективності вкладених коштів – інвестицій. Без відповідних планових розрахунків цю проблему не можна вирішити. 4)Планування дає змогу об’єднати всіх працівників підприємства – створити синергетичний ефект. 5)Планування не може усунути ризику господарської діяльності, але суттєво його зменшує, оскільки дає змогу змоделювати майбутнє. 6) Необхідність планування також пояснюють і тим, що воно стає основою для контролю практичної діяльності, адже неможливо контролювати виконання рішень, які не заплановані.