
- •3. Правові основи діяльності підприємства. Основні положення Господарського кодексу від 16. 01. 2003 р. Щодо суті, принципів і функцій діяльності підприємства.
- •4. Особливості створення підприємства. Зміст і основні розділи Установчого договору.
- •5. Статут підприємства як основний документ організації його діяльності. Зміст його основних розділів.
- •6. Організація як функція виробничого менеджменту, основні її етапи; організаційні відносини, що виникають в діяльності підприємства.
- •7. Організація робочого місця; посадова інструкція як основний документ, що її регламентує.
- •Виробнича структура підприємства, характеристика основних її компонентів.
- •9. Планування діяльності підприємства, його необхідність, сучасний зміст.
- •Горизонти і принципи планування діяльності підприємства.
- •Система планів підприємства, їх узагальнена характеристика.
- •Організація діяльності і головні завдання функціональних підрозділів підприємства: директора, головного інженера, головного механіка.
- •15. Суть і завдання тактичного планування. Зміст і структура поточного плану діяльності підприємства.
- •18. Зміст і завдання плану виробництва і реалізації продукції, методи формування виробничої програми підприємства.
- •19. Обгрунтування виробничої програми виробничими потужностями.
- •20. Оперативно - календарне планування виробництва.
- •21. Сучасні завдання, організація і зміст планування матеріально-технічного забезпечення виробництва.
- •22. Розрахунок запасів матеріальних ресурсів.
- •24. Методика розробки матеріальних балансів, сфера їх застосування
- •25. Чисельності персоналу підприємства; документи, що його регламентують.
- •27. Основні методи планування фонду оплати праці працівників підприємства.
- •28. Планування годинного, денного, місячного фондів оплати праці і добавок до його величини.
- •29. Організація діяльності енергетичного господарства. Зміст енергетичних балансів.
- •30. Організація і планування діяльності ремонтного та інструментального господарства.
- •32. Планування транспортного і складського обслуговування виробництва.
- •35. Номенклатура і склад економічних елементів витрат підприємства.
- •36. Номенклатура і склад калькуляційних статей витрат.
- •38. Калькулювання собівартості окремих видів продукції.
- •39. Складання кошторису витрат на виробництві.
- •40. Планування фінансових результатів діяльності підприємства.
- •41. Баланс доходів і видатків (бюджет підприємства).
- •43. Планування розподілу прибутку і потреби у зовнішньому фінансуванні.
- •44. Суть та етапи планування організаційно-технічного розвитку підприємства.
- •45. Планування підвищення ефективності виробництва.
24. Методика розробки матеріальних балансів, сфера їх застосування
Запаси – це матеріальні активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу в складі готової продукції; призначені для споживання в ході виробничого процесу; для використання в майбутньому. Виробничі запаси – це матеріальні активи, які підлягають подальшій обробці на підприємстві або призначені для споживання під час операційного циклуПоточні запаси – основна частина виробничих запасів, які забезпечують неперервність виробничого процесу в інтервалах між поставками. Страхові забезпечують нормальне протікання виробничого процесу у разі відхилення від запланованих умов поставок.
Підготовчі запаси дають змогу здійснювати підготовку матеріалів до виробничого використання. Розрахунок запасів доцільно показувати в наочному вигляді – у формі балансів. Зведені баланси – це сукупність однопродуктових балансів, об’єднаних за однією з ознак (галузей, призначення, взаємозамінності ресурсів).
У сучасних умовах господарювання необхідно пам’ятати, що виробничі запаси – обмежений ресурс підприємства, тому управлінські рішення про розширення асортименту продукції, нарощування збутової мережі суттєво впливають на величину запасів. Комплексне управління запасами потребує професіоналізму і творчого підходу з боку менеджерів підприємства
Ресурси |
обсяг |
Використання |
обсяг |
1. Залишок на початок року 2. Можливі резерви 3. Поступлення з доброчинних і благодійних фондів 4. Імпорт 5. Купівля на внутрішньому ринку 6. Виробництво 7. Інші джерела |
10 5
– 40 395 – – |
1. Потреби основного виробництва 2. Ремонтно-експлуатаційні потреби 3. Контрольне будівництво 4. Витрати майбутніх періодів 5. Відпуск ресурсів на сторону (виробниче кооперування) 6. Резерви 7. Залишок на кінець року |
200 80 100 30
20 10 10 |
Загальний обсяг (всього) |
450 |
Загальний обсяг (всього) |
450 |
25. Чисельності персоналу підприємства; документи, що його регламентують.
Головними завданнями соціально-трудового планування на вітчизняних підприємствах в умовах ринкового господарювання є забезпечення ефективної зайнятості персоналу, високої продуктивності праці, оптимальної заробітної платні, перетворення її в мотиваційний чинник економічної стабільності, основу добробуту працівників та членів їхніх сімей. Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. Персонал підприємства класифікують на промислово-виробничий та невиробничий. Промислово-виробничий бере участь у виробництві продукції, непромисловий – забезпечує належні умови праці і відпочинку (працівники заводських їдалень, поліклінік, гуртожитків тощо). До промислово-виробничого персоналу належать такі категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники. Категорія „керівники” охоплює працівників, які займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів; умови їхньої праці зазначено у договорі (додаток 6). До категорії „спеціалісти” належать працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними, обліковими, правовими та іншими видами робіт – інженери всіх спеціальностей, економісти, бухгалтери, нормувальники, юристи, маркетологи тощо. Умови їхньої праці зазначено у договорі (додаток 6). Категорія „службовці” об’єднує працівників, які здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування: діловоди, обліковці, секретарі-друкарки, касири, агенти та ін. „Робітники” – це працівники підприємства, які беруть безпосередню участь у створенні матеріальних благ та обслуговуванні виробничого процесу. Основні робітники беруть безпосередню участь у процесі створення продукції. Допоміжні – виконують функції обслуговування основного виробництва: ремонт устаткування, переміщення вантажів, забезпечення матеріальними ресурсами, збереження матеріальних цінностей тощо. Для планування виробництва передусім потрібно розрахувати кількість основних робітників. Докладніше ці питання розглянуто в курсі “Управління персоналом”. Умови планування кількості і структури персоналу:
-перспективний розрахунок кількості і структури кадрів проводять відповідно до потреб виробництва, професійного та кваліфікаційного складу працівників;-регламентацію праці кожного працівника, посадові розмежування обов’язків, прав і відповідальності рекомендовано проводити з недопущенням завантаження видами діяльності, які можуть виконувати менш кваліфіковані працівники;-потрібно врахувати дані аналізу структури зайнятості, кадрові зміни в майбутньому, формування кадрового резерву у разі зміни;-під час планування потрібно забезпечувати оптимальний розподіл працівників за видами діяльності з урахуванням індивідуальних здібностей і характеру професійної підготовки;-під час планування потрібно передбачати професійну кар’єру працівників, навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації, а також забезпечувати морально-психологічний клімат у трудовому колективі.
26. Планування продуктивності праці персоналу підприємства.
Умови
планування кількості і структури
персоналу: -перспективний
розрахунок кількості і структури кадрів
проводять відповідно до потреб
виробництва, професійного та
кваліфікаційного складу
працівників;-регламентацію праці кожного
працівника, посадові розмежування
обов’язків, прав і відповідальності
рекомендовано проводити з недопущенням
завантаження видами діяльності, які
можуть виконувати менш кваліфіковані
працівники;-потрібно врахувати дані
аналізу структури зайнятості, кадрові
зміни в майбутньому, формування
кадрового резерву у разі зміни;-під час
планування потрібно забезпечувати
оптимальний розподіл працівників за
видами діяльності з урахуванням
індивідуальних здібностей і характеру
професійної підготовки;-під час планування
потрібно передбачати професійну кар’єру
працівників, навчання, перепідготовку,
підвищення кваліфікації, а також
забезпечувати морально-психологічний
клімат у трудовому колективі. Планування
кількості основних робітників за повною
трудомісткістю виготовлення продукції
(Рявк)
здійснюють за такою формулою: Рявк
=
, де ∑Тлюд-год
– сумарна трудомісткість виробничої
програми за планом, люд-год; Тявк
–
явковий (ефективний) фонд робочого часу
одного робітника в плановому періоді,
год; Квн
– очікуваний коефіцієнт виконання норм
виробітку.