24. Транспортування машин може здійснюватися повітряним, залізничним, річковим, морським та автомобільним транспортом.

Кожний вид транспортування вимагає вiдповiдної підготовки особового складу та машин. Особовий склад повинен бути навчений правил навантаження, розвантаження та буксирування машин і знати правила безпеки за різних видів транспортування.

Машини, навантажені на транспорт, надійно загальмовуються, закріплюються вiд поздовжніх i поперечних змащень, включається нижня передача, скло кабіни пiдiймається, усі двері замикаються. У разі можливого зниження температури повітря нижче 0⁰С вода iз систем охолодження зливається.

Баки машин (за винятком тих, що перевозяться похило) заправляються пальним повністю. Баки автомобiлiв, що перевозяться похило (під час залізничних перевезень), заправляються не більш як наполовину.

Автоцистерни i автозаправники перевозяться або порожніми, або залитими пальним повністю.

Пiд час перевезення повітряним транспортом баки заправляються пальним тільки на 90%, тиск у шинах не повинен бути вище норми. Під час польоту на висоті п'яти тисяч метрів i більше система охолодження заправляється низькозамерзаючою охолоджувальною рідиною.

Запiрнi крани на колесах та шинні крани в кабiнi системи регулювання тиску повітря у шинах закриваються, важіль крана управління виставляється в нейтральне положення.

Транспортування машин автомобільним транспортом методом буксирування здійснюється вiдповiдно до Правил дорожнього руху.

25. Технічне обслуговування машин включає заправлення, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтяжку кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів i приладів, змащувальні роботи, усунення несправностей (поточний ремонт). Під час технічного обслуговування за необхідності замінюються фільтри, інші змінні деталі.

Періодичність i обсяг робіт з технічного обслуговування машин при повсякденному використанні і зберіганні визначаються Настановою, а також інструкціями з експлуатації та технічного обслуговування машин.

Забороняється скорочувати обсяг робіт з технічного обслуговування машин, а також зменшувати відведений для їх обслуговування час.

Відповідальність за своєчасне та якісне технічне обслуговування машин покладається на командирів військових частин i підрозділів. Вони повинні забезпечити його проведення у визначені строки, надаючи для цього час, засоби i матеріали. Технічне обслуговування організовує заступник командира з озброєння та техніки (начальник автомобільної служби). Час для проведення технічного обслуговування передбачається денним розкладом, планами бойової підготовки (розкладом занять) підрозділів.

Технічне обслуговування машин за періодичністю i обсягом робіт розподіляється на такі види: контрольний огляд (перед виїздом з парку, на привалах i зупинках, перед подоланням водної перешкоди та після її подолання); щоденне технічне обслуговування (ЩТО); технічне обслуговування № 1 (ТО-1); технічне обслуговування № 2 (ТО-2); сезонне технічне обслуговування (СО).

Підготовка машин, як правило, здійснюється:

до експлуатації в літній період - з 15 березня до 15 травня;

до експлуатації в зимовий період - з 15 вересня до 15 листопада.

26. Під евакуацією озброєння та військової техніки (ОВТ) розуміють комплекс робіт, який включає пошук, витягання ОВТ, приведення їх в транспортабельний стан і транспортування пошкодженої (несправної) або не маючих екіпажу (водія) техніки із району проведення службово – бойових задач та місць виходу із строю к маршрутам евакуації і місцям ремонту, на зборні пункти пошкоджених машин (ЗППМ) або до місць завантажування на залізничний, водний або повітряний транспорт. Евакуація проходить поетапно та ешелоновано.

Основні принципи евакуації:

1. Евакуація пошкодженого ОВТ проводиться безпосередньо в ході спецоперації (бою) за бойовими порядками підрозділів;

2. В першу чергу евакуйовується ОВТ: - із під вогню противника до найближчого укриття;

- із районів (місць) котрим є загроза захоплення противником; - техніку яка важлива для підтримки боєздатності військових частин які виконують головну задачу частини; - техніку з найменшим об’ємом робіт (якщо на усунення пошкоджень потрібно не більше однієї години і виконується на місці або в укритті );- легкозастрягших зразків ОВТ з найменшим об’ємом ремонтних та інших робіт;

3. В другу чергу евакуйовуються ОВТ які можуть відремонтувати ремпідрозділи частини та з’єднання а також техніку середнього та тяжкого застрювання.

4. В третю чергу евакуйовуються остальні ОВТ в відповідності з їх технічним станом і об’ємом робіт для евакуації, також маючих особо тяжке застрювання або затонувши.

5. В умовах РХБ зараження евакороботи проводяться після радіаційної і хімічної розвідки і проведення часткової спеціальної обробки;

6. Для уникнення втрати людей та евакотехніки на полі бою та на нейтральній смузі (при можливості) необхідні роботи проводити в умовах поганої видимості (в ночі, тумані, дощу) або під прикриттям димової завіси;

7. Евакуація здійснюється як правило «на себе», тобто, ОВТ евакуйовуються засобами той військової частини (підрозділу) ремонтні засоби котрих будуть застосовуватися. В загальному випадку процес евакуації машин включає в себе слідуючи роботи:

27. Вихідними даними для розробки річного плану експлуатації та ремонту машин є:

- дані про наявність та технічний стан машин;

- дані щодо ресурсів до наступного ремонту за номерами машин;

- потреба в регламентному ТО і регламентованому ремонті машин;

- норми витрати моторесурсів (з урахуванням резерву головнокомандувачів видів ЗСУ, командувачів військ оперативних командувань, начальників управлінь центрального апарату МО України та ГШ ЗСУ);

- розрахунок потреби в автомобільній техніці і моторесурсах для забезпечення річного господарського плану в/ч;

- розрахунок потреби в автомобільній техніці і моторесурсах для забезпечення бойової підготовки, бойової і мобілізаційної готовності в/ч (складається штабом із залученням начальників служб в/ч);

- розрахунок потреби в ТО машин, що утримуються на зберіганні;

- дані про можливості підрозділів ТО та ремонту машин.

Крім вказаних вихідних даних необхідно підготувати ряд інших додаткових відомостей :

- міжремонтні пробіги машин;

- періодичність ТО;

- тривалість і норми працезатрат на виконання робіт по ТО і Р;

- норми розходу запасних частин і експлуатаційних матеріалів;

- порядок постачання пальним, запасними частинами, мастильними і експлуатаційними матеріалами;

- пробіг автошин і АКБ;

- порядок фінансового забезпечення, встановлений для технічних потреб, розхід електрики, води та інші.

28. Анкерні пристрої призначені для закріплення тягових засобів на місцевості при витаскуванні застряглих об’єктів. В якості анкерів можуть використатися танки, тягачі, БРЕМ, МТП, спеціальні анкерні споруди та місцеві предмети (деревця, пні, валуни і інші), які знаходяться поблизу. Застосування тягачів, танків, БРЕМ, МПТ в якості анкера можливо шляхом встановлення його перпендикулярно тросу:

Для закріплення нерухомих блоків поліспаста або анкерного кінця троса на твердих ґрунтах можливо застосування вертикального анкера, який витримує зусилля до 20 тс.

Для самовитаскування та для закріплення тягових засобів може застосовуватись горизонтальний анкер (Рис.3.) .

Рис.3. Анкерні пристрої: а – анкер – трикутник; б – горизонтальний анкер

В - анкер, на льоду.