14. Заміна поршневих кілець.

Технологічний процес заміни поршневих кілець починається з підбору кілець по гільзі та поршню. Заміна поршневих кілець виконується у випадках їх зносу, витрати пружності або пошкодження.

Для заміни поршневих кілець необхідно:

• Зняти головку блоку, мастильний картер та мастилоприймач.

• Встановити поршень першого циліндру у, розшліхтувати та відвернути гайки болтів кріплення кришки шатуна та легенько постукати по кришці молотком. Зняти кришку в зборі з вкладишем.

• Натискаючи на шатун ручкою молотка підняти поршень та витягти його з циліндру.

• Прокручуючи колінчастий вал по черзі зняти інші поршні.

• Зняти з поршнів старі кільця.

• Відчистити від нагару камери згоряння, циліндри, днища поршнів.

• Підібрати кільця по зазору у замку, для чого встановити кільце в поршень, просунути його до середини циліндра та заміряти зазор в замку щупом.

Якщо зазор менш – притерти стик, зберегти паралельність кінців.

Якщо зазор більш, то потрібно взяти кільце наступного ремонтного розміру.

Провірити зазор між кільцем та канавкою поршня. Він повинен бути у межах 0,05÷0,06 мм.

Встановити підібрані кільця на поршні, внутрішньою виточкою уверх та розвести замки на 120°.

Стиснути кільця спеціальним пристосуванням та встановити поршень у циліндр.

Провірити шийку вала, змастити двигун ним мастилом та зібрати нижню головку шатуна.

Далі збір двигуна виконується у послідовності зворотній розбору.

15. На кожну машину видається паспорт (формуляр) – основний документ, що засвідчує гарантовану заводом – виробником (ремонтним підприємством) технічну характеристику машини, належність її даній в/ч, відображає технічний стан машини і містить в собі відомість з її експлуатації та ремонту. Паспорт (формуляр) зберігається в автомобільній службі (технічній частині) в/ч.

Паспорт машини зберігається на протязі всього терміну експлуатації машини і передається з нею при всіх переміщеннях (здача в ремонт, передача в другу в/ч, здачі на склад, базу). При передачі техніки про це робиться запис в акті технічного стану, всі розділи перевіряються та уточнюються, підписуються посадовими особами та завіряються гербовою печаткою в/ч.

При відправки техніки ж/д, повітряним або водяним транспортом паспорт висилається почтом, або доставляється нарочним (приймачем, здавальником).

При передачі техніки в друге міністерство або відомство - паспорт направляється в округ в/ч через з’єднання.

При направлення документів на списання машини паспорт її направляється разом з іншими документами.

Всі 15 розділів паспорту машини заповнюються своєчасно, чітко, акуратно, точно і тільки чорнилами. Для виправлення помилок які були допущені при запису треба цифру або слово зачеркнути тоненькою лінією, щоб було видно, що справляється і зверху пишеться вірна відповідь, рядом ставиться підпис особи яка відповідає за даний розділ паспорта та завіряється гербовою печаткою.

Відповідальність за своєчасність внесення записів покладається на начальник АС в/ч.

16. Автомобілі за типами поділяються на легкові, вантажні та спеціальні. До легкових належать автомобілі, призначені для забезпечення службово-бойової діяльності, перевезення особового складу (2-7 чоловік), транспортування дрібних вантажів.

До вантажних належать автомобілі, які мають вантажні платформи, призначені для перевезення особового складу, озброєння з обслугами, різних матеріальних засобів або для буксирування озброєння i техніки, а також самоскиди та сідельні тягачі з вантажними напівпричепами.

До спеціальних належать автомобілі із встановленим (змонтованим) на них озброєнням, обладнанням або автомобілі, пристосовані для перевезення осіб, що тримаються під вартою, певного вантажу i мають відповідні типи кузовів, а також санітарні машини, пасажирські, штабні та інші автобуси.

Машини за своїм призначенням поділяються на групи експлуатації: бойову, стройову, транспортну та учбову.

До групи бойових належать машини із встановленими на них озброєнням, апаратурою радіолокаційною, управління зв'язку, іншою бойовою технікою; машини, що входять до комплексів озброєння, а також машини, призначені для буксирування (перевезення з обслугами) артилерійських систем та причепів з апаратурою управління вогнем артилерії i т.п.

До групи стройових належать машини, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна та інших матеріальних засобів, для буксирування й обслуговування літальних апаратів, евакуації озброєння i техніки, а також машини зі штатним обладнанням i технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.

До групи транспортних належать машини, призначені для повсякденної службово-господарської діяльності, культурно-побутового, медичного та іншого обслуговування військової частини. Легкові автомобілі цієї групи поділяються на: командно-штабнi - для забезпечення діяльності з'єднань та військових частин, оперативні - для забезпечення несення i перевірки несення бойової служби, доставляння їжі військовим нарядам; патрульні - для несення патрульно-постової служби.

До групи учбових належать машини, призначені для навчання особового складу практичного керування i застосування спецобладнання, змонтованого на машинах.

До груп бойових i стройових машин зараховуються нові та кращі, технічно справні машини, що мають найбільший ресурс до наступного чергового капітального ремонту.

17. Основними дефектами рами є:

1. Погнутість лонжерону та поперечини, погнутість лонжерону у вертикальній площині, що допускається до 10 мм, і до 5 мм у горизонтальній площині.

2. Перекіс рами.

3. Тріщини від сталості металу на лонжеронах та поперечинах.

4. Тріщини по отворам для кріплення кронштейнів передньої та задньої підвісок.

5. Ослаблення з’єднання (клепки).

6. Знос отворів під закльопки.

7. Деформація буферу.

До основних дефектів ресори відносяться:

• втрата пружності листів;

• поломка листів;

• знос листів (не більше 0,5 мм);

• знос пальців ресор та втулок;

• послаблення посадки заклепок кріплення хомутів, чашок;

• знос гумових подушок;

• послаблення посадки заклепок кріплення хомутів, чашок;

• знос гумових подушок;

• обрив центрального болта.

До основних неполадок амортизатора відносять: підтікання рідини у результаті зносу або поламки ущільнень та зниження ефективності гасіння коливань у результаті зносу деталей амортизатора.

ТУ на ремонт амортизатора не допускається:

• погнутість штока більш 0,04 мм;

• знос поршня більш 0,15 мм;

• знос циліндра більш 0,13 мм;

• наявність рисок та задирів на робочій поверхні.

18. Класифікація технологічного обладнання проводиться за наступними признаками:

• по призначенню;

• по побудові і конструкції засобів технічного обслуговування.

По призначенню технологічного обладнання, яке використовується в постійних парках поділяється на наступні групи:

• підйомно - оглядове;

• підйомно - транспортувальне;

• спеціалізоване для ТО автомобілів;

• спеціалізоване для планового ремонту (ПР) автомобілів.

1. Підйомно-оглядове включає обладнання та пристрої, які забезпечують при ТО і ПР зручний підхід до агрегатів, механізмів і деталей, які розташовані знизу і збоку автомобіля. Вони включають: оглядові канави, естакади, напівестакади, підйомники, опрокидувачі, гаражні домкрати.

2. Підйомно–транспортувальне включає обладнання для підйому і переміщення агрегатів, вузлів та механізмів автомобіля. Вони включають: пересувні крани, кран-балки, вантажні візки, конвеєри.

3. Спеціалізоване для ТО автомобілів – пристрої для виконання технологічних операцій ТО. Вони включають: прибирально- миюче, кріпильне, діагностичне, регулювальне, мастильне, заправне, консерваційне, слюсарно-механічне обладнання.

4. Спеціалізоване для ПР автомобілів призначено для виконання технологічних операцій з ПР. Вони включають: розбиральне-збиральне, слюсарно-механічне, ковальне, зварювальне, шиномантажне та вулканізаційне, електротехнічне, для ремонту паливних систем.

По побудові і конструкції засобів технічного обслуговування (ТО) поділяються на: обладнання; прилади; пристрої; інструменти; інвентар.

19. Основна мета проведення паркового дня (ПД) – забезпечення справності та бойової готовності (БГ) озброєння та військової техніки.

Проведення паркових днів передбачається планами бойової підготовки частини та розкладами занять і проводиться ми занять і проводиться щоп’ятниці, або в інший день тижня, окрім понеділка та суботи. Тривалість роботи – повний робочий день (8 годин).

Забороняється проводити ПД у святкові, передсвяткові та передвихідні дні, поєднувати його з іншими заняттями, заходами та господарськими роботами.

Всі посадові особи, які за службовими обов’язками мають відношення до техніки, повинні знаходитись в парку та особисто перевіряти бойову готовність і стан машин.

До роботи в парку притягується весь особовий склад частини у робочій формі одягу.

Роботи на техніці проводяться тільки під керівництвом офіцерів і прапорщиків підрозділів з відповідним технологічним і матеріально-технічним забезпеченням.

Недоліки, що виявлені в ході огляду та ТО О і ВТ записуються до дефектовочної відомості.

Недоліки, що впливають на боєздатність повинні усуватися негайно.

В парковий день проводяться наступні роботи:

1. Огляд і перевірка стану машин посадовими особами та усунення виявлених недоліків.

2. Перевірка заправки машин експлуатаційними матеріалами.

3. ТО і ремонт машин, що знаходяться на зберіганні.

4. ТО і ремонт технологічного обладнання, яке використовується для роботи.

5. ТО і ремонт обладнання елементів в парку.

Матеріально-технічне забезпечення ПД, використання засобів механізації покладається на заступника командира частини з озброєння та техніки. заступника командира з тилу.

Забезпечення виховної роботи ПД впроваджується заступником командира частини з виховної роботи та його підлеглими.

20. Обладнання МТО-АТ включає:

- електроустаткування майстерні, вантажопідйомне пристосування;

- устаткування, пристосування та інструмент для розбірно-складальних і слюсарних робіт;

- спеціальне устаткування (комплектується у військах);

- різне технічне майно;

- устаткування та інструмент для зварювальних робіт;

- устаткування для технічного обслуговування та заряду АКБ;

- устаткування для контролю, регулювання та ремонту приладів електроустаткування;

- устаткування, пристосування та інструмент для перевірки технічного обслуговування і ремонту приладів системи живлення;

- устаткування для перевірки й ремонту циліндро-поршневій групи й газорозподільного механізму;

- контрольно-перевірочне устаткування та вимірювальний інструмент;

- устаткування й інструмент для ремонту автомобільних шин;

- заправно-мастильне устаткування та приналежності;

- мийно-збиральне устаткування;

- інструмент мідника-бляхаря;

- інструмент і пристосування для малярських робіт;

- столярний інструмент;

- інструмент шпалерника;

- спецодяг;

- комплект запасних частин.

Технічні характеристики майстерень технічного обслуговування (МТО):

Тип базового шасі – ЗИЛ-131 с лебідкою та коробкою відбору потужності.

Тип кузова - фургона – КМ 131 або К 131.

Тип електроустановки – генератор трьохфазного перемінного струму потужністю 16 кВт напругою 230 В , частотою 50 Гц с приводом от двигуна шасі базового автомобіля через коробку відбору потужності.

Кількість особового складу 5-6 фахівців.

Кількість робочих місць у кузові-фургоні - 3.

Час розвертання майстерні – 20хвилин.

21. Для приймання машини, яка прибула до військової частини, наказом командира військової частини призначається комісія у складі голови - командира підрозділу, до якого передається машина, спеціаліста автомобільної служби, а також особи, яка здає машину. Комісія повинна перевірити: технічний стан машини (шляхом зовнішнього огляду, перевірки приладами, прослуховування роботи двигуна i випробування на ходу), її укомплектованість, стан i наявність запасних частин, інструменту та приладдя (далі - ЗIП); наявність i стан документації.

Приймання машини оформляється актом її технічного стану. Про результати приймання заступник командира з технічної частини та озброєння доповідає командиру військової частини.

Кожна машина у військовій частині повинна мати присвоєний їй номерний знак, без якого її використання забороняється.

Виготовлення, кріплення i нанесення номерних та розпізнавальних знаків, позначень i написів на машинах здійснюється у встановленому порядку.

Закріплення за в/частинами серій i діапазонів номерних знаків здійснюється АС округа.

На кожну машину оформляються i видаються:

- паспорт машини, який відображає стан експлуатації та ремонту машини, а також засвідчує її належність до даної військової частини;

- талон паспорта машини.

Для оформлення талонів та паспортів машин до АС округа подається клопотання за формою: тип, марка i модель машини, завод-виробник, країна-виробник, рік випуску, номер двигуна, його тип, робочий об'єм, номер шасі (кузова), тип кузова (легкового автомобіля), на підставі яких документів отримано машину (наряд, розпорядження), пробіг машини від початку експлуатації.

22. Пост розбірно-збірних робіт і поточного ремонту агрегатів призначений для заміни вийшивших зі строю деталей и агрегатів на і справні, а також виконання поточного ремонту агрегатів. Обладнання поста розміщено в палатці з комплекту рухомої майстерні МРС-АТ-М1.

Пост комплектується наступним основним обладнанням:

- теліжкою;

- виносним столом;

- захватом для агрегатів;

- підставками ( вантажепідьємністю 5т. під раму автомобіля);

- підставкою під двигун;

- миєчною ванною;

- буксирами;

- тросом для підйому платформ автомобілів;

- пристосуванням для розбірки (збірки) тормозних камер автомобіля;

- пристосуванням для зняття та установки коробок передач вантажних автомобілів та другим майном, що забезпечує діагностику, обслуговування і ремонт машин.

23. Для зчеплення автомобілів з механічною коробкою передач, характерні три групи несправностей:

Перша група – несправності, що визивають пробуксовку дисків зчеплення. До цієї групи відносять:

• знос фрикційних накладок відомого диска;

• послаблення пружин;

• знос робочих поверхонь диску зчеплення або маховика.

Найбільш характерними ознаками таких несправностей є:

• повільний розгін;

• характерний запах у кабіні;

• невідповідність швидкості руху кількості обертів колінчатого валу особливо на підйомі.

Друга група – несправності, які визивають неповне вмикання зчеплення. До цієї групи відносять:

• обрив заклинювання фрикційних накладок;

• короблення відомого диску;

• поломка важеля вимикання зчеплення.

Найбільш характерними ознаками таких несправностей є:

• шум у коробці передач при перемиканні;

• труднощі самого перемикання передач;

• початок руху автомобіля при вимкнутому зчепленні:

• при гальмуванні з виключеним зчепленням двигун помітно знижує оберти та глохне.

Третя група – несправності визивають шум та стуки при вмиканні або вимиканні зчеплення. Найбільш характерними ознаками таких несправностей є :

• несправність підшипника вимикання зчеплення та гасителя обертових коливань;

• послаблення заклепок кріплення відомого диска.

Технічні умови:

Для натискного диску не допускається:

- обломи та тріщини;

- риски і задери на робочій поверхні та нерівномірний знос по товщині;

- знос по ширині паза під важелем натискного диска до розміру встановленого заводом-виробником (для ЗИЛів 12,4 мм) ;

- знос отвору під палець важеля натискного диска більш 8,2 мм;

- не площинність робочої поверхні натискного диску, що неповинна перевищувати 0,09-0,1 мм;

- товщина тіла диску для ЗІЛів виміряна по бобошкі кріплення парних пружних пластин 25 мм;

- виміряна поверхня від робочої поверхні до вісі отвору під палець неповинна бути менш ніж 32,9 мм;

- при ремонті машинного диску допускається проточка робочої поверхні до розміру не менш ніж 32,4 ± 0,1 мм.