Ситуаційні задачі і.

1.

Ви надаєте допомогу жінці Р., 56 років, у якої виникла інтенсивна кровотеча з розірваного варикозно розширеного венозного вузла на гомілці. В чому полягає перша допомога?

1. Накласти на рану стискаючу асептичну пов’язку, надати кінцівці припідняте положення та госпіталізувати в хірургічне відділення.

2. Накласти джгут Есмарха нижче рани та госпіталізувати в хірургічне відділення.

3. Накласти джгут Есмарха вище рани та госпіталізувати в хірургічне відділення.

4. Накласти імпровізований джгут на гомілку нижче рани.

5. Накласти на рану асептичну пов’язку та госпіталізувати в хірургічне відділення.

2.

Хворий М., 40 років, отримав травму в середній третині правого стегна яка супроводжувалась інтенсивною кровотечею. Через 20 хв. після накладання джгута поступив у хірургічне відділення. Черговий хірург при ревізії рани виявив розрив стегнової артерії з дефектом 4 см. Яка тактика лікування в стаціонарі?

1. Первинна хірургічна обробка рани, пластика стегнової артерії аутовеною.

2. Первинна хірургічна обробка рани і перев’язка стегнової артерії.

3. Первинна хірургічна обробка рани з накладанням циркулярного шва на артерію.

4. Перев’язка стегнової артерії та проведення шунтування.

5. Первинна хірургічна обробка рани і кінцева зупинка кровотечі.

3.

Хвора М., 32 роки, у автомобільній катастрофі отримала забійну рану в середній третині правого стегна з масивною кровотечею. Яку допомогу необхідно надати на догоспітальному етапі.

1. Накласти джгут вище рани і вказати час накладання, рану закрити асептичною пов’язкою, ввести 1 мл 2% розчину промедолу, накласти шину Дітеріхса і терміново транспортувати хвору в лікувальний заклад.

2. Накласти імпровізований джгут на верхню третину стегна, ввести 1 мл 2% розчину промедолу, провести іммобілізацію кінцівки шинами Крамера.

3. Накласти джгут на верхню третину стегна, ввести 1 мл 2% розчину промедолу та провести іммобілізацію кінцівки за допомогою підручних засобів.

4. Накласти на рану стискаючу пов’язку, ввести 1 мл 2% розчину промедолу, провести імпровізовану іммобілізацію правої нижньої кінцівки.

5. Накласти імпровізований джгут на праве стегно, ввести 1 мл 2% розчину промедолу та фіксувати хвору ногу до здорової.

4.

Хворий Т., 26 років, скаржиться на біль та відчуття розпирання у правому стегні, неможливість ходити. 7 днів тому отримав тупу травму стегна. Об’єктивно: в нижній третині правого стегна, на його медіальній поверхні – пульсуюча припухлість розміром 5х6 см. Шкіра над припухлістю синюшна. При аускультації вислуховується систолічний шум. Пульсація судин стопи ослаблена. Ваш діагноз.

1. Пульсуюча гематома (несправжня аневризма) правого стегна.

2. Флегмона правого стегна.

3. Абсцес правого стегна.

4. Пухлина м’язів правого стегна.

5. Гематома правого стегна.

5.

У хворого Г., 25 років, на сьому добу після тупої травми нижньої третини лівого передпліччя з’явилася припухлість, розміром 2х3 см, не болюча при пальпації, відчувається посилена пульсація, аускультативно вислуховується систолічний шум. Яке захворювання можна припустити у хворого?

1. Несправжню аневризму артерії передпліччя.

2. Гігрому передпліччя.

3. Флегмону передпліччя.

4. Ліпому нижньої третини передпліччя.

5. Забій м’яких тканин передпліччя.

6.

Хворий В., 40 років, одержав різану рану в задній ділянці лівого колінного згину. Кровотеча інтенсивна, кров фонтанує. Пальцевим притисканням артерії в паху кровотечу тимчасово зупинено. Для доставки потерпілого в хірургічне відділення вирішено накласти на стегно джгут. На який максимальний термін допустиме накладання джгута?

1. 20 хв.

2. Півгодини.

3. 2 год.

4. 3 год.

5. 4 год.

7.

Хворий К., віком 42 роки, страждає виразковою хворобою шлунка. Останні 2 дні відчув біль в епігастральній ділянці, загальне нездужання, головокружіння. Вранці, піднявшись з ліжка, на декілька секунд втратив свідомість. Хворий блідий. В епігастральній ділянці при пальпації визначається болючість. Симптомів подразнення очеревини нема. Яке ускладнення виразкової хвороби можна припустити у хворого?

1. Внутрішню кровотечу.

2. Перфорацію виразки.

3. Стеноз пілоруса.

4. Пенетрацію виразки в печінку.

5. Переродження виразки в рак.

7.

Жінка К., 30 років, під час автодорожньої катастрофи отримала закриту травму живота. Стан важкий, АТ – 80/20 мм. рт.ст., пульс 128 уд/хв. Блідість шкірних покривів. Є садна на животі. Визначається болючість у лівому підребер’ї. Черевна стінка напружена, тупість у лівій половині живота. Печінкова тупість збережена. Сеча не змінена. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1. Внутрішня кровотеча (розрив селезінки).

2. Розрив печінки.

3. Розрив кишки.

4. Розрив шлунка.

5. Розрив лівої нирки.

8.

Хворому Б., 56 років, проведено пластику пошкодженої підколінної артерії. На 6-й день у хворого підвищилась температура до 38,8⁰С, з’явилися біль у нозі і гнійні виділення з рани. Після зняття швів з рани виникла інтенсивна артеріальна кровотеча, яку було тимчасово зупинено накладанням еластичного джгута. Ваша подальша тактика.

1. Перев’язати артерію на протязі та прошити її в рані.

2. Перев’язати судину в рані.

3. Провести тугу тампонаду рани.

4. Провести електрокоагуляцію судини.

5. Перев’язка судини в рані, дренування рани.

9.

Хворому В., 45 років, після тяжкої травми – перелом кісток таза, ребер, кровотеча з плевральної порожнини – проведені хірургічна корекція і протишокова терапія (реінфузія 600 мл крові, альбумін – 200 мл, сольові розчини – 2500 мл, гепарин – 2500 ОД). Через 6 год. з’явилася кровотеча з дренажу, встановленого в плевральну порожнину та з місць ін’єкцій. Яке ускладнення виникло?

1. Синдром розсіяного внутрішньосудинного згортання крові.

2. Відсутність хірургічної корекції кровотечі.

3. Геморагічні захворювання або синдроми в анамнезі.

4. Гемодилюція після інфузійної терапії.

5. Передозування антикоагулянтів прямої дії.

10.

Потерпілого М., 42 роки, оперують з приводу внутрішньочеревної кровотечі внаслідок автомобільної катастрофи. В яких випадках можна використовувати кров пацієнта з черевної порожнини з метою реінфузії?

1. Розрив селезінки.

2. Розрив печінки.

3. Розрив тонкого кишечника.

4. Розрив сечового міхура.

5. Розрив шлунка.

11.

Хворому М., 55 років, в ургентному порядку виконані холецистектомія і дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді призначено гепарин, після чого появилась кровотеча з операційної рани. Назвіть препарат, який треба застосувати для усунення побічної дії гепарину.

1. 1% розчин протаміну сульфату.

2. 10% розчин хлориду кальцію.

3. 1% розчин хлориду кальцію.

4. 1% розчин вікасолу.

5. 5% розчин амінокапронової кислоти.

12.

Хворого К., 56 років, госпіталізовано з ознаками внутрішньочеревної кровотечі після падіння з висоти. Після операції спленектомії виявлено підвищення фібринолітичної активності крові. Які з препаратів найбільш доцільно призначити потерпілому в даному випадку?

1. Амінокапронову кислоту з фібриногеном.

2. Протамінсульфат.

3. Гепарин та фібринолізин.

4. Поліглюкін.

5. Рефортан.

13.

Хворий К., 48 років, внаслідок автомобільної аварії отримав рану внутрішньої поверхні верхньої третини лівого плеча (5х4 см), з якої пульсуючим струменем (поштовхи відповідають пульсу) витікає кров яскраво-червоного кольору. Назвіть попередній діагноз? Яку першу допомогу треба надати потерпілому?

1. Забійна рана лівого плеча з пошкодженням плечової артерії. Накласти джгут Есмарха на ліве плече та асептичну пов’язку на рану.

2. Забійна рана лівого плеча з артеріальною кровотечею. Накласти імпровізований джгут на плече та асептичну пов’язку на рану.

3. Забійна рана верхньої третини лівого плеча з пошкодженням плечової артерії. Накласти джгут Есмарха проксимальніше місця кровотечі на верхню третину лівого плеча з восьмиподібними ходами через праве надпліччя на протилежному боці. До джгута прикріпити етикетку, на якій вказати дату та час його накладання. На рану накласти асептичну пов’язку, ввести знеболюючі засоби, іммобілізувати кінцівку шиною Крамера та негайно транспортувати потерпілого у стаціонар.

4. Забійна рана лівого плеча з артеріальною кровотечею. Тампонувати рану і відправити потерпілого у стаціонар.

5. Забійна рана лівого плеча з кровотечею.Накласти на рану стискаючу асептичну пов’язку і відправити потерпілого в стаціонар.

14.

Потерпілий З., 26 років, поранив склом ліву ліктьову ямку. Виникла значна пульсуюча кровотеча, колір крові яскраво-червоний, передпліччя і китиця бліді. Яку першу медичну допомогу необхідно надати хворому?

1. Провести тугу тампонаду рани і направити потерпілого в лікувальний заклад.

2. Накласти джгут Есмарха на нижню третину плеча до зупинки кровотечі і вказати час його накладання, асептичну пов’язку, дати знеболюючий середник, провести іммобілізацію кінцівки шиною Крамера та негайно транспортувати потерпілого в лікувальний заклад.

3. Накласти на ліве плече імпровізований джгут та направити потерпілого в лікувальний заклад.

4. Накласти імпровізований джгут та стискаючу пов’язку і направити потерпілого в хірургічний стаціонар.

5. Накласти стискаючу пов’язку і направити потерпілого в стаціонар.

15.

До операційної доставлений хворий М., 26 років, із закритою травмою живота. Під час операції виявлено численні розриви селезінки та тонкої кишки. Артеріальний тиск прогресивно знижується. Виникла необхідність гемотрансфузії. Хто може виконати визначення групи крові та резус-належності у потерпілого?

1. Лікар будь-якої спеціальності.

2. Лікар-лаборант.

3. Хірург.

4. Лікар-травматолог.

5. Лікар-анестезіолог.

16.

Хворий В., 28 років, 2 год. тому під час автомобільної аварії отримав закриту травму живота. Під час ревізії в черевній порожнині виявлено до 1,5 л рідкої крові. Селезінка пошкоджена в декількох місцях. Який вид трансфузії слід застосувати в даному випадку?

1. Реінфузію.

2. Непряму.

3. Пряму.

4. Аутотрансфузію.

5. Замінну.

17.

Хворого Д., 26 років, 2 год. тому збила машина. Він загальмований, блідий; є рвані кривавлячі рани на лівому передпліччі, закритий перелом лівих плеча і стегна. Пульс – 110 уд. на хв., АТ – 90/40 мм рт.ст. В аналізі крові: еритроцити – 3,5. 10¹²/л, Нв – 100 г/л. Почали виконувати протишокові заходи. Який кровозамінний розчин краще використати в даному випадку?

1. Стабізол.

2. Желатиноль.

3. 5% розчин глюкози.

4. Ацесоль.

5. Трисоль.

18.

Хворий І., 40 років, на будові впав з висоти 2-х метрів і отримав закриту травму живота з розривом печінки та внутрішньою кровотечею. Проведено операцію ушивання печінки і дренування черевної порожнини. З метою ліквідації постгеморагічної анемії на 4-й день перелито внутрішньовенно крапельно 450,0 мл одногрупної А (ІІ) Rh (-) крові. Через 20 хв. після гемотрансфузії підвищилася температура до 38,5⁰С, з’явилися задуха, біль голови, кволість, запаморочення, м’язевий біль, хворого морозить. Була одноразова блювота. Пульс – 110 уд./хв., АТ-90/60 мм рт.ст. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

1. Важка пірогенна реакція.

2. Анафілактичний шок.

3. Анафілактична реакція.

4. Алергічна реакція.

5. Калієва інтоксикація.

19.

Хворому К., 45 років, з гострою шлунково-кишковою кровотечею перелито консервовану кров гр. В(ІІІ), Rh (+) в об’ємі 500 мл після проведення всіх проб на сумісність. Після гемотрансфузії стан хворого погіршився, вникли біль в голові та м’язах, підвищилася температура тіла до 38⁰С. Чим пояснити стан хворого?

1. Пірогенною реакцією середньої важкості.

2. Розвитком гемотрансфузійного шоку.

3. Алергічною реакцією.

4. Розвитком бактеріально-токсичного шоку.

5. Повітряною емболією.

20.

Хворому П., 46 років, у зв’язку з гострою кровотечею було перелито 2 л одногрупної та однорезусної консервованої крові і еритромаси. Після переливання виникли неприємні відчуття за грудиною, знизився артеріальний тиск до 100/60 мм рт.ст., з’явилися судоми. При обстеженні – рівень кальцію сироватки крові дорівнює 1,7 ммоль/л. Який механізм розвитку цього ускладнення?

1. Цитрат натрію зв’язує іони кальцію, гіпокальціємія погіршує функцію міокарда.

2. Цитрат натрію викликає інтоксикацію організму.

3. Цитрат натрію викликає розвиток метаболічного ацидозу.

4. Підвищена кількість цитрату натрію призводить до судом.

5. Цитрат натрію зв’язує калій, викликаючи важку гіпокаліємію.

21.

Хворому, 35 років, було проведено оперативне втручання з приводу внутрішньої кровотечі; в післяопераційному періоді продовжувалась інфузія 1,5 літра консервованої крові та еритроцитарної маси гр. В(ІІІ), Rh(+). Після відновлення свідомості хворий скаржиться на затруднене дихання, судоми у нижніх кінцівках. Об’єктивно: пульс – 110 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт.ст. Яке ускладнення можна припустити?

1. Цитратний шок.

2. Гемотрансфузійний шок.

3. Тромбоемболію легеневої артерії.

4. Пірогенну реакцію.

5. Синдром гомологічної крові.

22.

Хворий І., віком 42 роки, поступив у хірургічне відділення з гострою шлунково-кишковою кровотечею. Виникла необхідність гемотрансфузії. Група крові В(ІІІ), резус-позитивна. Проведено проби на індивідуальну сумісність за системою АВО та резус-сумісність. Щоб перелити хворому кров, треба зробити ще біологічну пробу. Вкажіть правильний метод її проведення.

1. Тричі вливають кров струминно по 15-20 мл з інтервалом 3 хв.

2. Двічі вливають кров струминно по 15-20 мл з інтервалом 3 хв.

3. Двічі вливають кров краплинним методом по 15-20 мл з інтервалом 5 хв.

4. Тричі вливають кров струминно по 15-20 мл з інтервалом 10 хв.

5. Одноразово вливають 15 мл крові струминно.

23.

У хірургічному відділенні лікарні лікується хворий М., 38 років, з виразковою хворобою шлунка та хронічною анемією. Група крові третя, резус-позитивна. При підготовці до операції хворому показане переливання крові. Випишіть зі станції переливання крові 400 мл крові та позначте її згідно міжнародної класифікації.

1. Група крові В(ІІІ), Rh+(позитивний) – 400 мл.

2. Група крові ІІІ (В), Rh+(позитивний) – 400 мл.

3. Група крові Вa, Rh+ – 400 мл.

4. Група крові ІІІ(Вa), Rh+ – 400 мл.

5. Група крові ІІІ(a), Rh+ – 400 мл.

24.

Вкажіть правильне позначення груп крові за системами АВО і резус-фактора за міжнародною класифікацією.

1. 0бв,

Ав,

Вб,

АВ0,

2. О (1),

А (ІІ),

В (ІІІ),

АВ (ІV).

3. О(І) Rh + (позитивний),

А (ІІ) Rh + (позитивний),

В (ІІІ) Rh + (позитивний),

АВ (ІV) Rh + (позитивний).

4. І (0),

ІІ (А),

ІІІ (В),

ІV (АВ).

5. І (0бв),

ІІ (Ав),

ІІІ (Вб),

ІV (АВ0).

25.

Хвора М., 38 років, поступила в хірургічне відділення 3 тижні тому. Прооперована з приводу кишкової непрохідності, розлитого перитоніту. Виконана резекція кишки з накладанням ентеростоми. Стан важкий. З нориць за добу виділяється до 2,5 л кишкового вмісту. Який найбільш ефективний препарат для хворої можна використати?

1. Ліпофундин.

2. Ізотонічний 0,85% розчин хлориду натрію.

3. 10% розчин глюкози.

4. Рефортан.

5. Альвезин.

26.

Хворому В., віком 54 роки, з відкритим переломом лівого стегна проводяться протишокові заходи. Лікар визначив за допомогою стандартних сироваток групу крові і отримав такий результат: 0(І) – аглютинація, А(ІІ) – відсутність аглютинації, В(ІІІ) – аглютинація. Яка група крові у потерпілого?

1. А(ІІ).

2. 0(І).

3. В(ІІІ).

4. АВ(ІV).

27.

Для визначення груп крові взяли один комплекс гемаглютинуючих сироваток груп 0(І), А(ІІ), В(ІІІ), АВ(ІV) з титром 1:16. Температура приміщення 35⁰С, освітлення добре. Оцінювали результати аглютинації через 10 хв. Які помилки допущені при визначенні групи крові?

1. Для визначення груп крові користуються двома стандартними серіями сироваток.

2. Титр сироваток повинен бути не нижчий 1:64.

3. При визначенні групи крові температура навколишнього середовища повинна бути 18-20⁰С.

4. Оцінюють результати аглютинації через 5 хв.

5. Визначають групу крові двома стандартними сироватками груп 0(І), А(ІІ), В(ІІІ) і АВ(ІV) з титром 1:64 при температурі 18-20⁰С. Результати аглютинації оцінюють через 5 хв.

28.

При визначенні груп крові брали краплі крові у 5 разів менші від крапель сироватки і змішували їх однією скляною паличкою, результати оцінювали через 3 хв. Які помилки допущені?

1. Крапля крові повинна бути в 10 разів менша, ніж крапля сироватки.

2. Кожну краплю сироватки окремими скляними паличками змішують з поруч розміщеною краплею крові.

3. Результати оцінюють через 5 хв.

4. Кров і сироватки повинні бути у співвідношенні 1:10. Для кожної групи сироватки потрібна окрема скляна паличка. Тарілку протягом 5 хв. обережно похитують, після чого оцінюють реакцію.

5. Усі відповіді правильні

29.

Кров зберігали в холодильнику при температурі +12⁰С протягом двох днів. При її огляді виявили, що плазма забарвлена у рожевий колір, на дні – незначні згустки, середній шар лейкоцитів відсутній. Які помилки допущені при зберіганні крові?

1. Збереження крові при температурі +12⁰С є помилкою.

2. Наявність згустків, помутніння та забарвлення плазми у рожевий колір свідчать про інфікування крові і гемоліз.

3. Дану кров переливати не можна.

4. Кров, придатна для переливання, має три окремі шари.

5. Усі відповіді вірні.

30.

Хворий М., 40 років, знаходиться 3 тижні на лікуванні з приводу опіку кип’ятком нижніх кінцівок ІІІ-ІV ст. площею 20% поверхні тіла. Стан важкий. Хворий схуд; ремітуючий тип гарячки з коливаннями до 2⁰С , апетиту нема. На передніх поверхнях обох стегон – опікові рани, вкриті в’ялими грануляціями та поодинокими некрозами тканин з гнійними виділеннями. В плазмі крові визначається 5,6 мг% білка. Які препарати варто використати при підготовці хворого до операції?

1. Нативну плазму.

2. Розчин альбуміну.

3. Амінопептид.

4. Гідролізат казеїну.

5. Стабізол.

Еталони відповіді: 1(1); 2(1); 3(1); 4(1); 5(1); 6(3); 7(1); 8(3); 9(1); 10(1); 11(1); 12(1); 13(1); 14(2); 15(1); 16(1); 17(1); 18(2); 19(3); 20(2); 21(3); 22(3); 23(1); 24(3); 25(1); 26(1); 27(1); 28(1); 29(1); 30(1)

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ІІ:

1. У хворого з гострою стресовою виразкою шлунка та кровотечею з виразки встановлено що, показники гемодинаміки стабільні, концентрація гемоглобіну в межах норми. Чи є показання до переливання крові або компонентів крові?

2. У пацієнта при перевірці групової приналежності реакція гемаглютинації не пройшла ні в одній лунці. Чи можливий такий варіант результату?

3. Хворий тривалий час має трофічну виразку в ділянці гомілки, яка утворилась після травми. Загальний стан задовільний, температура тіла нормальна, якісні зміни крові: не виявлено. Чи показане переливання крові?

4. Необхідно здійснити непряме переливання 300ml свіжоцитратної крові. Чи є потреба проводити пробу на індивідуальну сумісність та сумісність за резус-фактором?

5. При огляді ампули з консервованою кров’ю виявлено, що вона темно-червоного кольору. Ваш висновок про придатність крові до переливання.

6. При огляді ампули консервованої крові, яка знаходилась в правильних умовах зберігання виявлено, що плазма крові із згустками фібрину. Строк зберігання ампул з дня заготовки 10 днів. Ваш висновок про придатність крові до переливання.

7. При проведенні біологічної проби кров пацієнту вливалася довенно струйно тричі. При введенні останніх 25ml виникла задишка та явища ознобу. Вирішено продовжити інфузію, але вливання крові проводити крапельним методом. Чи рішення лікаря-трансфузіолога є оправданим?

8. Визначаючи групу крові пацієнтові медсестра , одержавши сумнівну реакцію аглютинації в одній з лунок запитала в пацієнта,чи раніше йому визначали групу крові. Порівнявши відповідь пацієнта з одержаною реакцією записала результат на титульну сторінку історії хвороби. Чи допускається такий варіант перевірки результатів?

9. Чи необхідно пацієнтові, котрий готується на повторне переливання крові проводити всі реакції, що проводилися перед попереднім переливанням? Якщо ні, то якими можна знехтувати?

10. Перед оперативним втручанням пацієнт, будучи при ясному розумі, категорично відмовляється від переливання крові. На оперативному втручанні при виникненні крововтрати, чи можна знехтувати цим проханням?