- •Тема 1 поняття та предмет римського приватного права
- •1. Предмет курсу “Римське приватне право”
- •2. Рецепція римського права
- •3. Причини рецепції римського права
- •4. Рецепція римського приватного права в Україні
- •Тема 2 джерела римського приватного права
- •1. Поняття та види джерел римського приватного права
- •2. Звичай та звичаєве право
- •3. Закон
- •4. Преторське право
- •5. Юриспруденція і юристи
- •6. Постанови сенату
- •7. Імператорські конституції
- •8. Кодифікація Юстиніана
- •Тема3 особи
- •1. Поняття особи та її право- і дієздатність
- •2. Правове становище різних категорій населення Риму
- •3. Юридичні особи
- •Тема4 сімейні відносини
- •1. Види сім’ї в Римі
- •2. Шлюб та його види
- •3. Умови вступу в шлюб, порядок його укладення та розривання
- •4. Особисті та майнові відносини між подружжям
- •5. Правові відносини між батьками і дітьми
- •6. Опіка і піклування
- •Тема5 учення про позов (процес)
- •1. Поняття та особливості римського цивільного процесу
- •2. Судочинство і судді
- •3. Види цивільного процесу в Римі
- •4. Оскарження та виконання судового рішення
- •5. Особливі засоби преторського захисту
- •6. Екстраординарний процес
- •7. Поняття та види позовів
- •8. Позовна давність
- •Тема 6 Речове право
- •1. Поняття речового і зобов’язального права
- •2. Поняття та види речей
- •8. Майно. Сукупність різних речей, об’єднаних господарським призначенням римські юристи розглядали як одне ціле - майно. Майном вони вважали все, що належить певній особі.
- •Тема7 володіння
- •1. Поняття та види володіння
- •2. Набуття і припинення володіння
- •3. Захист володіння
- •1. Поняття та виникнення права власності
- •2. Зміст права власності
- •3. Обмеження права власності
- •4. Види права власності
- •5. Способи набуття і припинення права власності
- •6. Захист права власності
8. Майно. Сукупність різних речей, об’єднаних господарським призначенням римські юристи розглядали як одне ціле - майно. Майном вони вважали все, що належить певній особі.
Тема7 володіння
1. Поняття та види володіння
Володіння річчю - це панування над річчю. Для того, щоб визнати певний фактичний чи юридичний стан володінням, він повинен поєднати в собі два елементи: 1) об’єктивний - corpus possessionіs, буквально володіння, тривале, що склалося внаслідок більш-менш давніх відносин, тобто фактичне володіння річчю; 2) суб’єктивний - animus possessionіs, - вважати дану річ своєю, володіти від свого імені, тобто мати волю, скеровану на річ, як на свою. На чому ґрунтувалася воля володільця, практично значення не мало.
Види володіння. Враховуючи правові підстави фактичного панування над річчю, римляни розрізняли володіння законне і незаконне. Вважалося нормальним станом речі, якщо вона знаходиться у володінні тих, кому належать, тобто у власника, який має право нею володіти. У цьому розумінні власник є законним володільцем. До законних володільців прирівнювалися і похідні володільці.
Незаконне володіння, у свою чергу, може бути двох видів: а) незаконне добросовісне; б) незаконне і недобросовісне. Добросовісне володіння ґрунтується на помилковій думці володільця в тому, що він справді має право володіти даною річчю.
Суб’єкти і об’єкти володіння. Відомо, що володіння складається з двох елементів: суб’єктивного і об’єктивного. З цього випливає, що суб’єктом володіння могли бути лише ті особи, які мають свою власну долю. Такими не могли бути, зокрема, діти віком до 7 років, душевнохворі, юридичні особи (однак юридичні особи, малолітні, душевнохворі могли здобути право на володіння через представника).
Об’єктом володіння могли бути тільки тілесні речі, не вилучені з обороту. Одночасне володіння двох або більше осіб однією річчю було неможливе, хоч володіння такою річчю можливе в ідеальних частинах. Це так зване загальне володіння.
2. Набуття і припинення володіння
У Римі відомі два способи набуття володіння: первинний і похідний. Володіння первинним способом набувалося шляхом захоплення речей, які нікому не належали, набуття ж речі за давністю - шляхом переробки тощо. При похідному способі володіння набувалося шляхом передачі речі від однієї особи до іншої на підставі договору купівлі-продажу, дарування, спадкування тощо. Законними були й так звані похідні володільці, які ставали такими, зокрема, на підставі договору застави, поклажі, а також прекаристи і секвестарії. Ці способи набуття володіння детально розглядатимуться у наступному розділі.
Припинення володіння. володіння припинялося тими ж способами, як і набувалося.
Крім того, володіння припинялося, коли об’єкт володіння був вилучений з цивільного обороту і внаслідок фізичнної загибелі речі. Якщо володіння здійснювалося через представника, то воно припинялося незалежно від волі володільця в тому випадку, коли припинялася можливість володіти річчю і в особі представника, і в особі представленого.
Володіння припинялося також зі смертю володільця.