Загальні вимоги до виконання схематичних креслень

Схеми виконують без дотримання масштабу. Дійсне просторове розміщення складових частин виробів (обладнань) або зовсім не враховують, або враховують приблизно.

Креслити схеми треба компактно, але без шкоди для якості і зручності їх читання. На схемах повинна бути найменша кількість згинів і перетинів ліній зв’язку. Відстань між сусідніми паралельними лініями зв’язку повинна бути не менше 3 мм.

Умовні графічні позначення, стандартизовані або ті, що будуються на основі стандартизованих позначень, на схемах не пояснюють. У решті випадків умовні графічні позначення необхідно пояснювати.

Елементи, що складають пристрій з самостійної принципової схеми, виділяють на принциповій схемі суцільною лінією, вдвічі товстішою від лінії зв’язку. Допускається креслити схеми в межах спрощеного контуру конструкції виробу. Контури при цьому виконують тонкими суцільними лініями.

Дозволяється вписувати на схемах різні технічні дані, характер яких визначається призначенням схеми. Такі відомості вказують або біля графічних позначень (по можливості праворуч або зверху), або на вільному полі схеми (по можливості над основним надписом). Біля графічних позначень елементів і пристроїв вказують, наприклад, номінальні значення їх параметрів, а на вільному полі схеми – діаграми, таблиці, текстове пояснення.

Схему на виріб (пристрій) допускається виконувати на декількох листах.

Схеми виконують для виробів, що знаходяться у відключеному стані. У технічно обґрунтованих випадках допускаються деякі елементи, виконані в обраному працездатному положенні з вказуванням на полі схеми режиму роботи цього елемента.

Елементи зображують на схемі у вигляді умовних графічних позначень. У насичених схемах допускається всі графічні позначення пропорційно зменшувати, на ілюстративних схемах, навпаки, пропорційно збільшувати.

Товщину лінії всіх умовних графічних позначень елементів треба брати такою, що дорівнює товщині лінії електричного зв’язку (0,2…0,6 мм).

Умовні графічні позначення елементів виконують або в положенні, в якому вони відображені у відповідних стандартах, або повернутими на кут, кратний 90^о відносно цього положення. У деяких випадках допускаються графічні позначення повертати на кут, кратний 45^о.

Кожний елемент, зображений на схемі, повинен мати літеро-цифрове позначення (табл.). Порядкові номери елементів треба починати з одиниці і нарощувати в межах групи елементів, котрим на схемі присвоєно однакове літеро-позиційне позначення, наприклад: R1, R2, R2 і т.д.; С1, С2, С3 і т.д. Цифри порядкових номерів елементів і їх літеро-позиційне позначення виконують шрифтом одного розміру.

5

Вказуючи на схемі номінали резисторів і конденсаторів, діють так:

­– для резисторів опором 0…999W одиницю не вказують; для 1·10³…999·10³W вказують числове значення в кілоомах з позначенням приставки “кіло” малою літерою “к”; для 1·10⁶…999·10⁶W – числове значення в мегомах з позначенням приставки “мега” великою літерою “М”; більше 1·10⁹W – числове значення в гігаомах з позначенням приставки “гіга” великою літерою “G”;

– для конденсаторів ємністю 0…9999·10^-12 F числове значення вказують в піко фарадах без вказування одиниці; 1·10^-9…9999·10^-6 F – в мікрофарадах з позначенням приставки “мікро” грецькою літерою “m”.

Якщо на схемі зображені елементи, параметри котрих треба уточнити підбором при регулюванні, то біля позиційних позначень таких елементів на схемі і в переліку елементів проставляють зірочки (наприклад, 10*), а на полі схеми вміщують примітку: “підбирають при регулюванні”.

Принципові схеми: Елементи на принциповій схемі зображають в вигляді умовних графічних зображень по ЄСКД. Складні пристрої електроприводу, наприклад перетворювачі, підсилювачі, які мають свої принципові схеми, дозволяється в принциповій схемі електропривода розглядати як елемент і викреслювати у вигляді прямокутника або іншого позначення з вихідними колами.

На принциповій схемі електропривода зображають всі елементи його пристроїв і їх функціональних частин, які необхідні для здійснення і контролю заданих динамічних і статичних процесів електропривода, і всі електричні, магнітні і деякі механічні зв’язки між ними, а також електричні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні кола (виводи, затискачі, з’єднувачі).

ЛІТЕРНІ КОДИ НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНИХ ВИДІВ ЕЛЕМЕНТІВ

Перша літера коду	Група елементів	Приклад елементів	Дволітер-ний код
А В C D Е F G Н К L М Р Q R S Т U V Х Y Z	Пристрій (загальне призначення) Перетворювачі неелектричних величин в електричні (крім генераторів та джерел живлення) або навпаки: аналогові або багаторозрядні перетворювачі або давачі для вказування чи вимірювання Конденсатори Схеми інтегральні, мікрозбірки Елементи різні Розрядники, запобіжники, пристрої захисні Генератори, джерела живлення Пристрої індикаційні і сигнальні Реле, контактори, пускачі Котушки індуктивності, дроселі Двигуни Прилади, вимірювальне обладнання Вимикачі і роз’єднувачі в силових колах Резистори Пристрої комутації в колах керування сигналізації і вимірювання Трансформатори, автотрансформатори Пристрої зв’язку, перетворювачі неелектричних величин в електричні Прилади електровакуумні З’єднання контактні Пристрої механічні з електромагнітним приводом	Гучномовець Магнітострикційний елемент Детектор іонізуючого випромінювання Сельсин-приймач Телефон Сельсин - давач Тепловий давач Фотоелемент Мікрофон Давач тиску П’єзоелемент Давач частоти обертів (тахогенератор) Звукознімач Давач швидкості Пристрій зберігання інформації Пристрій затримки Нагріваючий елемент Лампа освітлення Дискретний елемент захисту від струму інерційної дії Дискретний елемент захисту від струму миттєвої дії Запобіжник плавкий Дискретний елемент захисту напругою, розрядник Батарея Прилад звукової сигналізації Індикатор символьний Прилад світлової сигналізації Реле струмове Реле вказівне Реле електротеплове Контактор, магнітний пускач Реле часу Реле напруги Дросель люмінесцентного освітлення Амперметр Лічильник імпульсів Частотомір Лічильник активної енергії Лічильник реактивної енергії Омметр Реєструючий пристрій Годинник, вимірювач часу дії Вольтметр Ватметр Вимикач автоматичний Роз’єднувач Терморезистор Потенціометр Шунт вимірювальний Варистор Вимикач або перемикач Вимикач кнопковий Вимикач автоматичний Електромагнітний стабілізатор Трансформатор напруги Трансформатор струму Модулятор Демодулятор Дискримінатор Перетворювач частотний, інвентор Діод, стабілітрон Прилад електровакуумний Транзистор Струмознімач, контакт повзаючий Штир Гніздо З’єднання розбірне Електромагніт Гальма з електромагнітним приводом Муфта з електромагнітним приводом Електромагнітний патрон або плита Обмежувач	A ВА ВВ BD BE BF BC BK BL BM BP BQ BR BS BV C DS DT EK EL FA FP FU FU G GB НА HG HL КА КН КК КМ КТ KV LL M РА РС PF РІ PK PR PS PT PV PW QF QS RK RP RS RU SA SB SF TS TV TA UB UR UI UZ VD VL VT ХА ХР XS ХТ YA YB YC YH ZL

ЗОБРАЖЕННЯ НА ПРИНЦИПОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМАХ

Елементи на принциповій схемі зображають в вигляді умовних графічних зображень по ЄСКД. Складні пристрої електропривода, наприклад перетворювачі, підсилювачі, які мають свої принципові схеми, дозволяється в принциповій схемі електроприводу розглядати як елемент і викреслювати у вигляді прямокутника або іншого позначення з вихідними колами.

На принциповій схемі електропривода ( рисунок 3.1) зображають всі елементи його пристроїв і їх функціональних частин, які необхідні для здійснення і контролю заданих динамічних і статичних процесів електроприводу, і всі електричні, магнітні і деякі механічні зв’язки між ними, а також електричні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні кола (виводи, затискачі, з’єднувачі).

7

Рисунок 2.3 - Зразок виконання принципової схеми електропривода токарного верстата.

Хід роботи

1. Зарисувати зразки виконання структурної та функціональної схем керування.

2. Засвоїти графічне та буквене позначення електричних схем

3. Використовуючи схеми приладів побутової техніки, що розміщені в особистому житловому приміщенні, нарисувати структурну, функціональну схеми, та охарактеризувати їх складові.

Самостійна робота № 3

Тема. Вузли схем керування в різних функціях та елементи їх захисту

Мета роботи: придбати практичні навики у вивченні вузлів схем керування електроприводами в певних функціях та їх захисту.

Хід роботи

1. Вибрати схеми у відповідності з даними приведеними в таблиці 3.1, використовуючи [ 2, рисунки 10.5- 10.17] , зарисувати вузли схем керування в різних функціях та вузли захисту

1. Описати принцип роботи вибраних схем.

Таблиця 3.1 Вихідні дані до самостійно – розрахункової роботи 3

Варіанти	1/7/13/19/25	2/8/14/20/26	3/9/15/21/27	4/10/16/22/28	5/11/17/23/29	6/12/18/24/30
№ рисунків	10.5/10.11	10.6/10.12	10.7/10.13	10.8/10.14	10.9/10.15	10.10/10.16/10.17

8

Рисунок 10.5 - Схеми управління в функції струму і діаграма зміни кутової швидкості і струму двигуна при розгоні електропривода

Рисунок 10.6 - Схеми прискорення електроприводу в функції швидкості і діаграма зміни е.р.с. і напруги на якорі

Рисунок 10.7 - Схеми гальмування електроприводу в функції швидкості

9

Рисунок 10.8 - Схеми включення реле часу

Рисунок 10.9 - Схеми управління в функції шляху

Рисунок 10.11 - Схеми захисту від коротких замикань

10

Рисунок 10.12 - Схема захисту від роботи двигуна на двох фазах

Рисунок 10.13 - Схема захисту двигуна від перевантаження

Рисунок 10.14 - Схема нульового блокування або захисту від самозупуску двигуна

11

Рисунок 10.15 - Схеми захисту при обриві ланцюга збудження двигуна

Рисунок 10.16 - Схеми захисту від випадання двигуна із синхронізму

Рисунок 10.17 - Схема електричного блокування для дотримання визначеної послідовності включення і виключення двигунів

12