39. Що таке антиінфляційна політика? Назвіть методи її здійснення

Антиінфляційна політика - це сукупність ефективних заходів держави, спрямованих на реальну стабілізацію рівня споживчих цін. дві головні концепції антиінфляційних заходів, що спираються на кредитно-грошову і фіскальну політику. Перший метод (безкомпромісної боротьби з інфляцією )реалізується шляхом змін у системі оподаткування (підвищення податків) та введенням жорсткого державного контролю цін та зарплати. Другий метод (пристосування до життя в умовах інфляційної нестабільності )- це індексація доходів, застосування механізму корегування процентних ставок відповідно до темпів інфляції та ін. До того ж необхідною є повна адаптація усіх економічних інституцій до функціонування в умовах інфляції. Адаптаційна політика має своі недоліки: кошти на компенсаційні надбавки населенню треба брати з державного бюджету.

40. За яких обставин проводиться політика доходів? з якою метою проводиться індексація?

політика проводиться в процесі формування доходів бюджетів. У ході и здійснення визначають:– перелік та межі податкових надходжень;– пільги з оподаткування галузей, підприємств і певних груп населення; -форми та обсяги неподаткових доходів;– межі проведення операцій державних органів управління з капіталом;– джерела формування доходів бюджетних цільових фондів;– напрями і обсяги офіційних трансфертів;– граничні величини державних внутрішніх та зовнішніх запозичень;– умови надання, обсяги та механізми стягнення державних гарантій за кредити;– умови проведення управління державним боргом;– порядок реструктуризації та списання заборгованості (недоїмки) до бюджетів;– джерела формування коштів установ і організацій, які утримують за рахунок державного бюджету індексація проводиться з метою повного або часткового відшкодування втрат в доходах,викликаних ростом цін на спож.товари та послуги.

41. Розкрийте сутність грошових реформ. Яка мета проведення грошових реформ?

Грошові реформи – це повна або часткова структурна перебудова діючої грошової системи. Залежно від мети та глибини перебудови грошової системи розрізняють поняття «грошової реформи» у вузькому та в широкому значеннях. Перше передбачає проведення заходів щодо зміни діючої грошової одиниці й відповідної стабілізації грошей без якісної перебудови наявної системи грошового обігу, друге – запровадження принципово нової за структурою і змістом системи функціонування та обігу грошей.

Проведення грошової реформи передбачає поетапне вирішення таких завдань:

1)утворення національної банкноти і розгалуженої структури депозитних та інших форм грошей;2)запровадження ефективного механізму емісії, організації й регулювання готівкового й безготівковою обігу та їх взаємодію;3)докорінну перебудову основ зовнішніх валютних відносин, забезпечення поетапної конвертованості власної грошової одиниці;4)глибоку реформу банківської системи, її перебудову на принципах дворівневої діяльності;5)утвердження відповідної ринкової інфраструктури – грошового, валютного та фінансового ринків;6)вирішення завдань правового та кадрового забезпечення.