8. Якщо центральний банк купує в населення велику кількість державних цінних паперів, то:

а) зобов'язання центрального банку у вигляді резервів ко- мерційних банків збільшуються;

б) поточні рахунки комерційних банків зменшуються;

в) загальна грошева маса на руках у населення зменшує- ться;

г) дисконтна ставка й обсяг позик центрального банку збіль- шують;

д) дисконтна ставка й обсяг позик центрального банку змен- шуються.

9. До чого призводять широкомасштабні операції на відкри- тому ринкові, проведені центральним банком з метою полег- шення доступу до кредиту:

а) зменшення загального обсягу резервів комерційних бан- ків;

б) зниження загального рівня цін;

в) збільшення курсу державних цінних паперів;

г) зменшення курсу державних цінних паперів

10. Державний кредит — це:

а) відносини вторинного розподілу вартості валового внут- рішнього продукту;

б) відносини первинного розподілу вартості валового внут- рішнього продукту;

в) відносини вторинного розподілу вартості національного

доходу.

11. Найпоширенішими методами коригування позикової політики є:

а) рефінансування державного боргу;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) реструктуризація заборгованості;

д) консолідація.

12. Коефіцієнт обслуговування для зовнішнього боргу роз­раховують як:

а) відношення всіх платежів із зовнішньої заборгованості до валютних надходжень держави, відображене у відсотках;

б) відношення валютних надходжень держави до всіх пла- тежів із зовнішньої заборгованості, відображене у відсотках;

в) відношення всіх платежів із внутрішньої заборгованості до валютних надходжень держави;

г) відношення всіх платежів із внутрішньої заборгованості до валютних надходжень держави, відображене у відсотках.

13. Обслуговування державного внутрішнього боргу здійснює

) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада України;

в) Державне казначейство України;

г) Міністерство фінансів України.

14. Граничні обсяги державного внутрішнього і зовнішньо­го боргу встановлює:

а) Верховна Рада України;

б) Президент України;

в) Національний банк України;

г) Міністерство фінансів України.

15. Погашення позик здійснюється за рахунок коштів:

а) суб'єктів господарювання;

б) бюджету;

в) державних цільових фондів;

г) страхових компаній.

. Правильно / неправильно

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. У кількісному відношенні переважає діяльність держави як кредитора.

2. До позик держава вдається під час бюджетного дефіциту.

3. Якщо держава бере на себе відповідальність за погашен­ня позик або виконання інших зобов'язань, узятих фізичними та юридичними особами, вона є позичальником.

4. Як економічна категорія державний кредит перебуває на межі двох видів грошових відносин — фінансів і кредиту — та поєднує їхні особливості.

5. Державні гарантії не спричиняють збільшення витрат із централізованих грошових фондів.

6. Державний кредит обслуговує формування бюджету.

7. При купівлі центральним банком державних облігацій створюються банківські резерви.

8. Сутність операцій на відкритому ринкові, спрямованих на збільшення грошової маси, полягає в купівлі державних об­лігацій.

9. Держава, будучи на фінансовому ринкові позичальни­ком, збільшує попит на позикові кошти, сприяє зниженню ціни кредиту.

10. Обсяги операцій держави, якщо вона є кредитором, значно більші, ніж коли вона є позичальником.

11. Державний кредит не має ні окремого фінансового фон­ду, ні відокремленого органу управління.

12. Джерелом погашення державних позик і виплати відсо­тків за ними є кошти бюджету.

13. Державний кредит — це відносини первинного розподі­лу вартості валового внутрішнього продукту.

14. Об'єктивна потреба використання державного кредиту з метою задоволення потреб суспільства зумовлена постійною суперечністю між величиною цих потреб і можливостями дер­жави щодо їх задоволення за рахунок бюджетних фондів.

15. У разі позитивного бюджетного сальдо, кошти, мобілізо­вані за допомогою державного кредиту, використовуються безпо­середньо для фінансування економічних і соціальних програм.

Тести

1. Дефіцит державного бюджету утворюється, коли:

1. витрати держави зменшуються;

2. сума податкових надходжень скорочується;

1. сума витрат держави перевищує суму податкових над­ ходжень.

2. Дефіцит бюджету — це:

1. перевищення доходів над видатками;

2. перевищення видатків над доходами.

3. Випуск облігацій внутрішньої державної позики здій­снює:

1. Міністерство фінансів України;

2. Національний банк України;

3. Державне казначейство України.

4. Для покриття дефіциту державного бюджету використо­вується кредит:

1. державний;

2. банківський;

3. комерційний.

5. Видами бюджетного дефіциту є:

1. циклічний;

2. структурний;

3. внутрішній.

6. До державних боргових зобов'язань належить:

1. облігація;

2. казначейський вексель;

3. приватизаційне боргове зобов'язання і житловий чек;

4. усі відповіді правильні.

7. Джерелом покриття державного боргу є: 1) видатки бюджету;

2. доходи бюджету;

3. державні кредити.

8. Управління державним внутрішнім боргом України здій­снює:

1. Міністерство фінансів України;

2. Національний банк України;

3. Кабінет Міністрів України;

4. Президент України.

9. Державний борг є:

1. внутрішній;

2. зовнішній та внутрішній;

3. інвестиційний;

4. комерційний.

10. У державному кредиті:

1. держава — позичальник, а юридичні та фізичні особи — кредитори;

2. держава — кредитор, а юридичні та фізичні особи — позичальники;

3. держава, юридичні та фізичні особи можуть бути як кредиторами, так і позичальниками.

11. Зовнішній державний кредит — це кредит, наданий:

1. підприємством підприємству;

2. банком банку;

3. урядом однієї держави урядові іншої держави.

12. Які є способи коригування позикової політики:

1. мінімізація вартості позики, стабілізація державних цін­ них паперів;

2. управління зовнішнім і внутрішнім боргом;

3. рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочення погашен­ня позики, реструктуризація, анулювання?

13. Державний кредит — це:

1. особлива форма грошових відносин, коли держава є кре­дитором, позичальником або гарантом;

2. складова загальнодержавних фінансів, яка дає змогу утво­рити централізовані фінансові ресурси для потреб держави;

3) грошові відносини, які виникають між державою, юри­дичними і фізичними особами та пов'язані з мобілізацією коштів та їхнім використанням на фінансування державних потреб.

14. Конверсія — це: