- •Завдання та методичні вказівки для роботи студентів на практичних заняттях з нормативної дисципліни „безпека життєдіяльності”
- •Передмова
- •Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах
- •Методика виконання роботи
- •Підсумкова таблиця 1
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •4. Загальні висновки.
- •1. Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •2. Визначення очікуваного характеру пожеж
- •4. Загальні висновки і рекомендації
- •Висновки
- •Методика виконання роботи
- •1.Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення
- •2. Визначення часу підходу забрудненого повітря
- •3. Визначення часу уражаючої дії сдор.
- •4. Оцінка способів захисту людей, що можуть потрапити в осередок хімічного ураження
- •1. Визначимо розміри зони хімічного забруднення.
- •2.Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.
- •3. Визначаємо час уражаючої дії сдор.
1. Визначимо розміри зони хімічного забруднення.
З таблиці 2 попередньо знаходимо глибину зони хімічного забруднення:
Г=23км
Враховуючи те, що табличні дані наведені для VВ = 1м/с, вводимо поправочний коефіцієнт (табл..3):
Г=23 0,6=13,8 км.
Оскільки відстань до хімічно-небезпечного об'єкту R= 8 км, то наш мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
Ширина зони хімічного забруднення для інверсії
Ш = 0,03 Г= 0,03 13,8 = 0,414 км
Площа зони хімічного забруднення відповідно
S=0,5 Г Ш=0,5 13,8 0,414=2,86 кв. Км
2.Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.
Для заданих вихідних даних з таблиці 4 отримуємо швидкість переносу хмари:
W=4м/с
Розраховуємо час підходу хмари
3. Визначаємо час уражаючої дії сдор.
Зважаючи на те, що значення тиску насичених парів (Рs) суттєво залежить від температури повітря (рис..4), а нам невідомо, в яку пору року може статися аварія, доцільно розглянути час уражаючої дії для теплої (t = 15 С0) і холодної ( і = -10 С0) пори року.
Оскільки нам відома площа розливу, розраховуємо швидкість випаровування отруйної речовини за формулою(4): взимку (t0=-100C, по графіку рис.4 для фосгену Рs=50кПа:
влітку (t0=+150C, по графіку рис.4 Рs=140 кПа):
Визначаємо час вражаючої дії СДОР tур за формулою (3).
Взимку:
влітку:
Таблиця 1
Підсумкова таблиця
Розміри зони хімічного забруднення |
tпідх,хв |
Час вражаючої дії СДОР tур ,годин |
Час евакуації, tевак,хв |
Час укриття в сховищі, tукр,хв |
|||
Г, км |
Ш, км |
Sзабр.,кв.км |
Влітку |
Взимку |
|||
9,2 |
0,276 |
1,27 |
33,3 |
0,35 |
1,0 |
10,2...15,2 |
8...10 |
ВИСНОВКИ
Визначено, що Г=ІЗ,8км>R=8км, це означає, що мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація, укриття в сховищі) обираються з таких міркувань:
2.1. Використання наявних протигазів є обов'язковим.
2.2. Резерв часу на евакуацію. Визначаємо за формулою (7) час руху людей за межі зони хімічного забруднення:
Враховуючи, що tпідх =33,3 хв., по формулі (9) визначаємо можливість евакуації:
tрух =(5...10)хв = (I0,2... 15,2) хв. < 33,3 хв.,
тобто люди встигнуть евакуюватися.
2.3. Резерв часу на укриття в сховищі. За формулою (10) визначаємо:
tпід = 33,3 хв >( 8...10)хв.,
це означає, що люди встигнуть укритися в сховищі до приходу хмари забрудненого повітря.
2.4. Доцільним способом захисту людей є евакуація їх в безпечний район, де вони будуть перебувати в холодну пору щонайменше 60 хвилин, в теплу - щонайменше 21 хвилину.
Таблиця 2
Глибина зони хімічного забруднення на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с) |
||||||
Найменування СДОР |
Кількість СДОР в ємностях, т |
|||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
1 |
2 |
3 ' |
4 |
5 |
6 |
7 |
При інверсії |
||||||
Хлор, фосген 23 49
|
23
|
49
|
80 Більше 80 |
Більше 80
|
||
Аміак |
3,5 |
4,5 |
6,5 |
9,5 |
12 |
15 |
Сірчистий ангідрид
ангідрид |
4 |
4,5 |
7 |
10 |
12,5 |
17,5 |
При ізотермії |
||||||
Хлор, фосген |
4,6 |
7 |
11,5 |
16 |
19 |
21 |
Аміак |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
1,9 ^ |
2,4 |
3 |
Сірчистий ангідрид |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2 |
2,5 |
3,5 |
При конвекції |
||||||
Хлор, фосген |
1 |
1,4 |
1,96 |
2,4 |
2,85 |
3,15 |
Аміак |
0,21 |
0,27 |
0,39 |
0,5 |
0,62 |
0,66 |
Сірчистий ангідрид |
0,24 |
0,27 |
0,42 |
0,52 |
0,65 |
0,77 |
Таблиця 3
Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с
Швидкість вітру, м/с |
2 м/с |
3 м/с |
4 м/с |
|
Поправочний коефіцієнт
|
При інверсії |
0,6 |
0,45 |
0,38 |
При ізотермії |
0,71 |
0,55 |
0,5 |
|
При конвекції |
0,7 |
0,62 |
0,55 |
Таблиця 4
Швидкість вітру, м/с |
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція |
|||
R 10 км |
R 10 км |
R 10 км |
R 10 км |
R 10 км |
R 10 км |
|
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
2 |
1,5 |
1,8 |
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
4 |
- |
- |
6 |
8 |
- |
- |
Таблиця 5
Значення деяких параметрів СДОР
Тип СДОР |
Молекулярна маса, М, г/ моль |
Густина ,m/м3 |
Хлор |
71 |
1,56 |
Фосген |
99 |
1,42 |
Аміак |
17 64 |
0,68 1*16 |
Сірчистий ангідрид |
64
|
1,46
|