9.2.2. Головні принципи і вимоги державної політики у сфері захисту рослин

Згідно Закону України „Про захист рослин” захист рослин – це комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур’яни;

Головними принципами державної політики у сфері захисту рослин є:

● формування єдиної державної політики у сфері захисту рослин;

● здійснення державного контролю за захистом рослин;

● визначення доцільності здійснення заходів щодо захисту рослин;

● пріоритетність застосування інтегрованих та інших екологічно безпечних заходів щодо захисту рослин;

● гарантування безпеки здоров’я людини та охорони довкілля під час здійснення заходів щодо захисту рослин.

Основними ж вимогами щодо захисту рослин є такі:

● додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;

● екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;

● обов’язковість здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов’язана з користуванням землею, лісом, водними об’єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження;

● суворе додержання регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин;

● збереження корисної флори і фауни;

● недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.

Отже:

● питома вага земель лісового фонду України сьогодні значно менша розрахунково-оптимального показника лісистості (21–22%), який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами;

● внаслідок здійснення заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, подолання ерозії ґрунтів та виснаження річок, площа земель лісового фонду та лісів на інших категоріях земель збільшиться в 2015 р. з 17,5 до 18,4%;

● сучасну і майбутню стратегію лісокористування визначатимуть дві тенденції: а) перша – зростаюча потреба в деревинній сировині в умовах значного дефіциту лісу; б) друга – різке зростання кліматорегулюючої, захисної, санітарно-гігієнічної, рекреаційно-туристичної те естетичної функції лісів;

● створено і затверджено екологічну законодавчу базу (Закон України „Про захист рослин”, кодекси, постанови ВР і Кабміну тощо) стосовно захисту рослин, де розроблено комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження.