31.Складнопідрядне речення. Вивчення спр у зош.

Складнопідрядним наз реч-я, частини якого з’єднуються сполуч підрядності або сполучними словами. У ролі сполуч найчастіше вживаються такі: що, як, коли, якщо, так що, тому що, щоб, якби, поки що, мов(немов), хоч: якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернулися, я б з них зробила золотую арфу. Сполуч словами виступають займ і присл: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, звідки, як: Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. У сучас дослідж переважно застосовуються три принципи класифікасії СПР: 1.) формально-граматична. Вона ґрунт.на визначенні особливостей засобів зв’язку та їх місця в стр-рі СПР. Прихильники цієї класифікації у складі СПР розрізн реч-я із сполучним словом (відносні реч-я), реч-я зі сполучником.2) логіко-граматична. Її вихідним принципом є функціональне ототожнення підрядних частин і членів реч, тобто СПР уподібнюється простому, а підрядна – члену речення. На цій підставі виділяють: підметові, присудкові, додаткові, означальні, обставинні ( місця, часу, способу дії, причини, мети) підрядні частини. 3) структорно- семантична. Ґрунтується на широкому тлумаченні форми СПР. При диференціації підрядної частини врахов такі: - х-р співвідношення між головною і підрідрядною частинами; - до чого відноситься підрядна частина; - за допомогою яких форально- граматичних засобів поєднуються підрядні члени речення. Шкільна класифікація СПР є спрощеним в-том структурно-семантичної класифікації, у якій визначальними виступають співвідношення підрідної частини зі словами головної частини або із головною частиною вцілому.СПР поділ на: присубстантивно-атрибутивні речення, у яких підрядна частина пояснює іменник головної частини і пов’язується знею за допомогою сполучних слів: який, котрий, чий, що, де, куди: Василько ще доаго лежав горілиць без сну, до посапування солеварів, котрі спали в колибі на сіні покатом. СПР із підрядним-з’ясувальним, що уточнює зміст тих слів у гол частині, що означають різні вияви сприйняття, мислення, почуття (питання непрямих відм-ків): Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить. – СПР із підрядним-означальним, у яких підрядна частина пояснює член головної частини, виражений іменником (який, яке): Нещасна неправдива людина, що добровільно і легко зрікається рідної мови. Залежно від співвідношення підрядної частини із словами головної частини, розрізняють: СПР із власне означальними: Пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. СПР займенниково-співвідносного типу: Ті пісні любі, що несуть радість межі люди. СПР обставинні: а) СПР із підряд ступеня і способу дії, у яких підрядна частина уточнює спосіб або ступінь дії: На серці було так легко, як часом у малої дитини гарнрого погідного ранку; підрядна чатина способу дії поділ на порівняльні та напорівняльні. Непорівняльні – реч-я, у яких дії головної підрядної частини зітавляються без їх порівняння,: Так тихо, мак сій! Порівняльні, у яких дія гол частини порівнюється з дією підрядної.в)СПР з підрядною місця,у яких підрядна частина вказує на місце дії: Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.г) СПР зпідрядною часу. Підрядна частина уточнює час дії, про яку говориться у головній частині (з якого часу, коли): Поки ми опускались в долину, червоне сонце котилось ураєм макітри; ґ) СПР з підряною причини, у яких підрядна частина вказує на причину дії ( чому, через що): Мабуть, тому, що село коло річки близько, таке вже свіже, зелене та яскраве. Д) СПР з підрядною мети, у яких підрядна частина уточноює мету дії головної частини: Для того, щоб стати гарним співрозмовником, насамперед оволодіти всебічними знаннями, опануйте здобутки людської к-ри.е) СПР з підрядною умови, у яких підряна частина вказує на умову дії головної частини: Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали. Є)СПР з пядрядною наслідку, у яких підрядна частина вказує на наслідки дії головної чавстини:На дні тієї щілини був мочак, росла осока та очерет, так що ніяк не можна було туди прокласти шлях. Ж) СПР з підрядними допустовими, де підрядна частина виражає дію, яка хоч і протиставляється дії в головній частині, але допускає її здійснення ( незважаючи на що): Тепла все ще не було, дарма що минуло кілька днів березеня. За цілим комплексом ознак, СПР поділяють на СПР членованого та нечленованого типу. Для нечленованих СПР визначальною ознакою виступає віднесення підрядної частини до одого члена або словосполучення гол частини. Належать: СПР з підрядною присубстативно-атрибутивною (означ); займенниково- співвідносного типу, СПР з підрядними з’ясувальни. Визначальними ознауами для СПР членованого типу, виступають віднесеність підрядної частини до змісту гол частини вцілому(речення з підрядними місця, часу, причини, мети, умовними, порівняльними, допустовими, приєднувальними.) СПР з кількома підрядними – це СПР , яких наявні 2, 3 і більше підрядних частин, об’єднаних послідовною підрядністю або супідрядністю. СПР з послідовною підряд – складні реч, у яких одна підрядна частина залежить від головної ( підря частина першого ступеня), па кожна наступна залежить від попередньої: Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання. СПР з однорідною супідрядністю – це речення у яких підрядні частини залежать від того самаго слова в гол частині або від головної частини вцілому; перебувають в однакових значеннєвих відношеннях з головною частиною: Я мрію так життя прожити, щоб кров іпіт віддать землі своїй, щоб у плодах мої хилились віти, щоб розроставсявглибинах корінь мій. СПР з неоднорідною ( паралельною) сурядністю – це речення, підрядні частини яких відносяться до різних слів головної частини, або до гол частини вцілому, перебуває з нею в різних значеннєвих відношеннях. СПР З різними типами підрядності:Той, хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить, сапм достоїн людської любові, бо живе й првцює для століть.

М-А. під час опрацювання СР в п’ятому класі необх навчити учнів розрізнятт просте і складне реч-я; визначати межі простих реч., що входять до складного; інтонаційно правильно відтворювати складні реч.; перебудовувати прості в складні, будувати різні види складних речень; правильно вживати в мов-ні складні реч, а також складні і прості для вираж-я однакового смислу. Синтаксис складного речення вивчається паралельно з пунктуацією, тому учні засвоюють відповідні пунктограми, вчаться пояснювати розділові заки. У 9-му класі поглиблюються знання з синтаксису складного речення, звертається увага на розрізнення складних речень і простих. Учні повинні навчитися розпізнавати ССР, СПР, БСР, скадні речення з ріними видами зв’язку, визначати їх структуру, смислові та мовні засоби зв’язку; вживати складні та прості синтаксичні конструкції як синоніми; правильно інтонувати різні типи складних речень та використовувати їх у мовленні, обґрунтовувати і правильно ставити розділові знаки; знаходити й виправляти помилки на вивчені вправи. Розмежування учнями ССР і СПР ґрунтується на усвідомленні смислової рівноправності чи нерівноправності частин складного речення, на знаннях про сполучні засоби. Речення у якому частини можуть бути рівноправними та з’єднані сполучниками сурядності, називається ССР, речення, у якому одне з речень за смислом підпорядковується іншому й пов’ґзане з ним сполучником підрядності, або сполучним словом називається СПР. Засвоєння учнями поняття про складне речення перевіряється умінням визначати: кількість граматичних основ в стуктурі складного речення, засіб поєднання частин, якщо сполучникове, то складносурядне чи складнопідрядне, якщо безсполучникове, то пояснювати смислові зв’язки та розділові знаки. Ефективним у процесі навчання синтаксису є блочний метод, що сприяє узагальненому засвоєнню теоретичного матеріалу й вивільняє час на формування синтаксичних і пунктуаційних умінь і навичок, повторення, закріплення знань з інших розділів. Дають змогу систематизувати й узагальнити матеріал опорні схеми, конспекти, таблиці.

№32. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ. ВИВЧЕННЯ В ЗОШ.

БСР – складне реч-я, частини якого утонаційне, змістове і структурне ціле. БСР відрізняється ві ССР і ССР безсполучниковою формою зв’яку, стилістичними властивостми. БСР речення, складові ( предикативні) частини якого об’єднуюються в ждине синтаксичне ціле, висловлені засобома ритмомелодики, видо-часовою узгодженістю дієслів-присудків та поряком розташування частин, без викор сполучників чи сполучних слів. БСР відрізняються від сполучникових ССР і СПР тим, в об’єнанні його частин використовують як спільні для БС і С типів зв’язку засоби, так і суто специфічні.засоби граматичного зв’язку між компонентами БСР: інтонація, порядок розташування частин, видо-часові співвідношення дієслів- присудків, наявність лексичних ел-тів відповідної семантики. У семантично- синтаксичному аспекті частини БСР х-ся такими засобами зв’язку: спільний граматичний член У селі розпочалися весняні роботи, люди працювали день і ніч на своїх городах. В одній із поєднуваних частин може бути наявне сенсемантичне слово- слово, яке виконує службові ф-ції (вказівний займенник, співвідносні займнникові слова, що виконують вказівну ф-цію: Все село там таке: всяк тобі допоможе. В одній із поєднуваних частин можуть не заповнені синтаксичні позиції: З оповідання цих хлопців зразу стало ясно: добра вночі не чекай. Взаємодія і взаємозалежність модально-часових форм дієслова –присудка. За х-ром відношення між частинами БСР поділяються на: БСР з однотипними частинимами і різнотипними частинами. У БСР з однотипними частинами предикативні частини однорідно незалежні, семантично скоординовані, співвідносні з сурядними чатинами ССР. БСР з однотипними частинами своєю будовою і значенням близькі до ССР: Низько біжать димчасті хмари, жалібно кигичуть на вітрі чайки. БСР ПОДІЛ НА ТРИ ГРУПИ: 1) реч-я, що означають одночасність перелічуваних явищ: Ранок розспівався голосно піснями,жаворонок пісню у зеніт поніс.2)Речення, що виражають часову послідовність дії , явищ, що виражається формами мин або майбутнього часу докон виду ( рідше формами тепер часу) дієслів-присудків, порядком компонентів складного речення, перелічувальною інтонацією: в одному кутку, край села, щось блиснуло, показався димок. 3) Речення із знач-м зістав-я або протистав-ня. Зістав-я та протистав дій, станів, ознак вираж поєднанням в одне ціле предикативних частин протилежних своїм змістом.засобами ви-ня зістаних і протистав віднош є інтонація і (не завжди) структурний паралелізм частин( однаковий порядок слів): Учора се була казка, (а) сьогодні дійсність. У БСР З РІЗНОТИПНИМИ ЧАСТИНАМИ предикативні частини семантично не однорідні, залежні, співвідносні з головною і підрядною чпстинами СПР: А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий. БСР ПОДІЛЯЮТЬ НА: 1) БСР із з’ясувально-об’єктивними відношеннями. У цих реченнях присудок у першій частині виражений дієсловом або предикативним присл, які вимагають об’єкта мов-я, думки, почуття, стану ( говорити, думати, видно, добре): я, братці, знаю: дбання веняне нам гарантує результати літа. 2) БСР З НАСЛІДКОВО- ПРИЧИНОВИМИ ВІДНОШЕННЯМИ. У цих реч-ях друга частина має знач-я причини, а перша – наслідку.: Не стало жабам супокою, сьогодні тихе їх болото з’єдналося з рікою. 3) БСР З ПРИЧИНОВО-НАСЛІДКОВИМИ ВІДНОШЕННЯМИ (друга частина має знач-я наслідку, а перша – причини): Вітер війнув – литя з клену жовте полетіло.4) БСР З УМОВНО-НАСЛІДКОВИМИ І НАСЛІДКОВО-ЧАСОВИМИ ВІДНОШ-МИ. Ожив би соловей – ніколи на віку не шукав би щастя в курнику.Треті півні заспівають – я вернусь до хати. 5) БСР ІЗ ЗНАЧ-М ДОПУСТОВОСТІ: перша частина вираж умову, всупереч якій відбувається те про що йдетьсяв другій частині: Рада б зірка зійти -0 чорна хмара її заступає. БСР з різнотипними частинами об’єднують два типи конструкцій: а) з можливим перетвор-ям у сполучникові складні реч-я, б) з неможливим перетвор-ям. БСР з пояснювальними відношеннями бувають двох типів: 1) реч-я, в яких друга частина пояснює, уточнює один із членів першої частини: Одним засокоюю себе: У мене ще буде так можливість. 2) Реч-я, у яких друга частина конкретизує зміст першої: Іванові назад путь видалась важка: мороз, мов лютий пес, куса за вуха, за комір лізе завірюха. У БСР з приєднувальними відношеннями між складовими частинами перший компонент за своїм змістом становить самоствйне повідомлення, а другий лише доповнює зміст першого і є додатковим зауваженням із значенням пояснення, оцінки або наслідку: Сорок п’яту вів Якір, під ним чорен ворон- кінь. БСР ускладненого типу.1) констукції, в яких перша частина має синтаксичну будову простого речення, а друга – будову БСР з одно- або різнотипними частинами: В ставку ще радості такої не було: святкують дорогі весняні дні: ті нищать червячків на дні, ті в сяйві небаченого ранку гуртом виводять ігрище веснянку. 2) конструкції, які об’єднують однотипні й різнотипні складні безсполучникові реч-я: Стоїш високо- не будь гордим, стоїш низько – не гнися.

М-А.

У 9 кл. поглиблюються знання з синтаксису складного речення. Учні повинні навчитися розпізнавати складносурядні, складнопідрядні і безсполучникові речення.

Ознайомлюючи учнів з темою « Безсполучникове складне речення», доцільно розповісти про структурні особливості, семантичні відношення у БСР. Пояснення цього матеріалу краще розпочати в такий спосіб: запропонувати учням з поданих простих речень, записаних заздалегідь на дошці, побудувати складні, причому варто сказати їм, що складні речення утворюються і без сполучників, тому вони й називаються безсполучниковими. Найбільш вдалі варіанти речень, складених учнями, записуються на дошці.

Після загального розгляду безсполучникових складних речень вивчаються правила вживання розділових знаків.

Найзручніше опрацьовувати правило вживання коми в БСР шляхом спостереження над типовими прикладами.

№ 33. БАГАТОКОМПОНЕНТНІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ.УДОСКОНАЛЕННЯ РЕЦЕПТИВНИХ ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. Викор-я багатокомпонентних речень в текстах для аудіювання і читання.

Термін ССК передбачає те, що в таких реченнях має бути 2 і більше синтаксичні зв’язки. Використовується термі «смисловий блок» - частина. У лінгвістичній науці смислові частини поначаються прямокутниками. ССК може складатися з двох, трьох і більше смислових частин. Вони з’єднуються синтаксичним зв’язком. Зовнішній зв’язок може бути сурядним і безсполучниковим, а внутрішній еквівалентом простого реч-я або СПР.виділ перший і другий рівень член-ня речень.. існують два типи ССК: 1)речення із сурядним і підрядним зв’язком – це ССК, смислові частини яких, з’єднуються сурядним зв’язком, а складові – сурядним та підрядним: Я не той і ти не та, хоча серця вогнем палають, бо для закоханих літа ніколи значення не мають. 2) сполучниково- безсполучниковий тип – це такий тип речення, смислові частини якого з’єднуються сполучниковим та безсполучниковим зв’язком: Садок вишневий коло хати, хрущі над хатами гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть. Період –це складне або ускладнене речення, яке х-ся вичерпною повнотою змісту і гармонійністю синтаксичної стр-ри.За будовою й інтонаційним оформленням період поділяється на дві частини. Перша – підвищення, друга – зниження. Між частинами періоду на письмі ставиться тире. Типи періодів: темпоральний ( часовий), причиново-наслідковий, умовний, означальний, допустовий, протиставний тощо.

М-А. за спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання і читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності. Аудіювання – це розхуміння сприйнятого на слух мовлення. Мета аудіювання полягає в осмисленні почутого мовленнєвого повідомлення. У системі механізмів аудіювання виділяють три компаненти: сприймання, порівняння-розпізнавання, розуміння. З метою розвитку механізму слухової пам’яті треба вчити дітей виділяти ключові слова, здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту, спрямований на те, щоб допомогти учневі запам’ятати й зрозуміти зміст тексту. Читання полягає в декодуванні графічних символів, тобто перекладі буквенного коду в мислительні образи, який реалізується в зовнішньому або внутрішньому образі.