30. Проблема мистецтва і місця митця в суспільстві у творах Джека Лондона, м.Булгакова, т.Манна). Вивчення біографії письменника в середній шкільній ланці.

У романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» Майстер змальований як справжній митець, який всупереч нав’язуваним тодішній літературі “керівним” ідеологічним настановам, прагне перш за все до об’єктивності і істинності в своєму романі про Пілата, за що піддається цькуванню та переслідуванню. В зв’язку з долею свого героя письменник, щоправда, в дещо завуальованих тонах описує тривожну, нервову атмосферу творчої несвободи, ідеологічного диктату з боку влади, атмосферу страху і репресій, до яких вдавалася влада. Все це зрештою ламає волю Майстра. Він потрапляє до психіатричної лікарні, звідки в кінці кінців стараннями Маргарити і диявольської сили його було визволено і обдаровано.

Новела Томаса Манна «Смерть у Венеції» – неперевершений взірець реалістичної манери письма, збагаченої модернізмом. Саме вона допомогла митцеві художньо осягнути і втілити проблему бездуховності тогочасного мистецтва. Томас Манн протягом усього твору наголошує на тому, що бездуховне мистецтво, яке втратило інтерес до нетлінних загальнолюдських цінностей, звело до ідеалу форму, не має майбутнього, воно приречене. Приречене й людство, яке має таке мистецтво. Лише те мистецтво, яке оспівує високі ідеали любові, добра, справедливості, взаємодопомоги має право на життя. Саме воно дає митцю справжнє задоволення від своєї праці. Таке мистецтво об’єднує людей, допомагає долати життєві перешкоди. Тому і обстоює його великий гуманіст нашого століття – Томас Манн.

Особливе місце у творчій спадщині Джека Лондона займає роман «Мартін Іден».

Митець і суспільство… Ця вічна проблема є центральною в романі. Власний життєвий і творчий досвід автора надає їй конкретного звучання. Трагічна історія Мартіна Ідена перетворюється на розповідь про загибель таланту в американському суспільстві. Героя покарано за те,що не захотів, догоджаючи ницим смакам сучасників, позбавитися своєї самобутності й оригінального бачення світу.

В основі твору – конфлікт митця і суспільства. Контрастна композиція «Мартіна Ідена» допомагає висвітлити його якнайяскравіше. Контрасти просто переповнюють роман. Найширшим є протиставлення двох світів: світу американської буржуазії та світу трудової Америки.

Образ Мартіна Ідена подано у розвитку. Спочатку це незграбний, грубуватий,погано вдягнений молодий чоловік, який випадково опиняється в аристократичному домі Морзів. Він повільно рухається, боячись щось зачепити, звалити, не знає, куди подіти руки. Розмовляючи з Рут, часто вживає жаргонні слова, яких дівчина навіть не розуміє. Спостерігаючи за подібним героєм в якомусь іншому творі, читач проникся б до нього співчуттям. Що ж до Мартіна Ідена, то з першого знайомства в ставленні до нього переважають повага, подив, зацікавленість, очікування на щось незвичайне. В ньому відчувається якась непереборна сила (не лише фізична, а й внутрішня), що допоможе втілити в життя його плани, Рут, яка ніколи не спілкувалася з такими людьми, як Іден, вражена цією силою: «На мить її погляд спинився на його мускулястій, мало не воловій, бронзовій од сонця шиї, від якої так і пашіло здоров’ям та силою. І хоч він сидів перед нею червоний і упокорений , вона знову відчула потяг до нього. Її здивувала шалена думка, що раптом виникла в неї. Їй здалося: якби вона обхопила його руками за шию, то вся ця сила й міць перелилася б у неї».

В минулому Мартіна – важка праця, що починається для простих людей з дитинства, постійні матеріальні нестатки, боротьба за виживання, рання смерть батьків, необхідність самостійно пробивати собі дорогу в цьому жорстокому світі… В минулому – нічого світлого. Хіба що спогади про море, яке він так любив. Його манили в небачені світи, захоплювали велична краса й могутність морської стихії.

Потяг до краси – важлива риса Мартіна Ідена. Ще не вміючи розрізняти справді прекрасне, він просто приголомшений вишуканістю дому Морзів, витонченістю Рут. Досягти краси у власному житті стало метою Мартіна. Його мрії сягають дуже далеко, але він не сподівається на легке їх здійснення.

Мартін не може змиритися з тим, що люди, що кохана Рут не визнавали його, коли він творив свої книги, що їх приваблюють тепер лише його успіх у світі, його популярність, а не він сам, його талант, наполегливість, працьовитість: « Тут був якийсь безглуздий парадокс…Він лишився таким, як був. Усі його твори були написані ще в ті голодні часи, коли містер і місіс Морз обзивали його ледарем та неробою і через Рут пропонували йому стати клерком в конторі».

Водночас корені трагедії Мартіна не тільки соціальні. Адже із самого початку, віддаючись творчості з величезною пристрастю, з неймовірною енергією, він ставить мету утилітарну,практичну. Хоча й пише один твір за другим саме тому, що не писати просто не може, головна його мета – здобути славу й заробити грошей, щоб забезпечити своє майбутнє з Рут, стати гідним її. І це вже зумовило його поразку у двобої з суспільством, яке примушувало й талановиту людину жити за виробленими ним законами.

Можна назвати й ще одну причину трагедії Мартіна Ідена. Він так і не знайшов себе ні в одному з полярних світів роману. Буржуазне суспільство позбавило його віри в людей, розтоптало його найкращі почуття і мрії. Фальші й лицемірству буржуазного буття протистоїть світ простих і чесних людей, щирих почуттів, справжньої відданості й вірної дружби. Тут люблять самого Мартіна, а не його гроші й славу. Саме цього він прагне. Але повернутися до рідного і звичного середовища вже не може. Інтелектуально він набагато вищий за своїх товаришів, сестер, Лізі Конолі. Його мучить вина перед Лізі. Дівчина ладна віддати за нього життя, намагається стати достойною його. А Мартін сідає на пароплав, залишає її на березі, покидаючи назавжди світ людей.

Мартін Іден виявив величезну силу волі, щоб досягти вершин життя, і в нього знайшлася воля, «і досить міцна, щоб одним зусиллям знищити себе і спинити своє буття».

Сюжет роману «Мартін Іден», як бачимо, побудовано навколо головного героя. Другорядні сюжетні лінії відсутні. Інші персонажі додатково розкривають і відтінюють центральний образ.

В «Мартіні Ідені» автор не зраджує своїй творчій манері. Композиційну будову твору характеризує лаконізм. Роман не має експозиції, а починається з дії; на першій же сторінці читач знайомиться з головним героєм: «…за ним ступив молодий хлопець, незграбно знімаючи кепку, на ньому був грубий одяг, що пропах морем, і весь він здавався якимсь недоладним у просторому передпокої».

У чому трагедія Мартіна Ідена?

• Неприйняття героя сучасним йому суспільством.

• Мета написання творів - здобуття слави і отримання грошей, щоб забезпечити своє майбутнє. Це зумовило його поразку у двобої з суспільством, яке примушувало талановиту людину жити за виробленими ним законами.

• Він не знайшов себе в жодному з полярних світів роману: буржуазне суспільство позбавило його віри в людей, розтоптало його почуття і мрії, повернутися до рідного звичного середовища не може.

Методика: Шкільна програма з літератури передбачає різний ступінь розкриття біографічного матеріалу: в 5-8 -x класах — це виклад коротких відомостей про письменника, а в старших класах — поглиблене вивчення життєвого та творчого шляху.

У старших класах біографія письменника найчастіше подається окре­мим розділом або вплітається у ті розділи, де характеризується його твор­чість.

Не можна перевантажувати учнів відомостями дріб'язковими та не сут­тєвими, бо вони можуть спростити образ письменника. У доборі біографічно­го матеріалу має бути збережене почуття міри, такт, певна наукова логіка.

У підручнику Пасічника «Вивчення біографії письменника» окремо розглядаються принципи, джерела, форми і методи вивчення біогра­фії письменника. Заслуговують на увагу рекомендації про виклад біографії письменника у вигляді монологічної лекції із застосуванням ораторських прийомів, завдань на активізацію мислення учнів, «заочної екскурсії», створення емоційного фону розповіді, заслуховування учнівських рефератів, самостійний аналіз епістолярної літератури, мемуарів тощо.