
- •1. Поняття про міф. Давньогрецька міфологія. Міфи про героїв (Геракла, Тесея, Персея). Міфи Давньої Греції у шкільному вивченні.
- •2. Героїчний епос античності. Поеми Гомера „Іліада” й „Одіссея”. Розвиток гомерівської традиції в „Енеїді” Вергілія. Вивчення героїчного епосу античності в шкільному курсі літератури.
- •Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»
- •3. Езоп як засновник літературної байки. Розвиток жанру у творчості Федра та письменників наступних епох. Вивчення байок у шкільному курсі літератури.
- •5. Давньогрецька трагедія. Творчість Есхіла, Софокла, Еврипіда. Організація позакласного читання школярів.
- •Методика
- •Методика
- •7. Героїчний епос доби Середньовіччя ("Пісня про мого Сіда", "Пісня про Роланда", "Пісня про Нібелунгів" та ін.). Методика вивчення «Пісні про Роланда» в шкільному курсі світової літератури.
- •8. Художнє втілення ренесансного світогляду у творах Данте, Петрарки й Боккаччо. Основні вимоги до використання обладнання й тзн на уроці літератури.
- •Методика
- •9. Драматургія епохи Відродження (в.Шекспір, Лопе де Вега). Основні етапи вивчення драматичного твору в школі.
- •10. Художня проза доби Ренесансу (Сервантес, Рабле). Роль і значення триєдиної мети уроку, добір у її формулюванні слушних дієслів.
- •11. Бароко як літературний напрям хvіі століття. Творчість п.Кальдерона, г.Ґріммельсгаузена, Джона Донна. Організація самостійної роботи учнів на уроках світової літератури.
- •12. Особливості естетики класицизму. Творчість ж.-б.Мольєра, п.Корнеля, ж.Расіна. Вивчення оглядових тем на уроках світової літератури.
- •9. Методика
- •13. Англійський просвітницький роман. Творчість д.Дефо, Дж.Свіфта, г.Філдінга. Підготовка учнів до сприйняття художнього твору.
- •14. Німецька драматургія епохи Просвітництва (ф.Шіллер, г.Лессінг). Специфіка предмета “Світова література”.
- •14. Методика
- •15. Місце „Фауста” у творчості й.-в.Ґете. Пошук сенсу життя людини й постановка основних філософських питань у творі. Методика вивчення трагедії «Фауст» у школі.
- •16. Особливості німецького романтизму (е.Т.А.Гофман, г.Гейне та ін.). Роль наочності у викладанні літератури.
- •17. В.Скотт як творець жанру історичного роману. Роман „Айвенго”. Розвиток жанру у творчості в.Гюго і Дж.Ф.Купера. Методика проведення компаративного аналізу на уроці літератури.
- •18. Особливості романтичної поеми (на прикладі творів Дж.Байрона, а.Міцкевича). Мета й значення позакласної роботи з літератури.
- •19. Лірика європейського романтизму (Дж.Байрон, а.Міцкевича, г.Гейне).
- •20. Реалістичний роман у французькій літературі хіх ст. (Стендаль, Оноре де Бальзак, г.Флобер). Аналіз образа-персонажа в старших класах.
- •20. Методика
- •21. Методика
- •22. Російський реалістичний роман хіх ст. (ф.Достоєвський, л.Толстой). Форми проведення уроку літератури в школі.
- •23. Своєрідність англійського реалістичного роману хіх ст. (ч.Діккенс, в.Теккерей). Складання плану епічного твору на уроці літератури.
- •23. Методика
- •24. Жанр новели у світовій літературі. Творчості п.Меріме, і. Буніна, Гі де Мопассана, а. Чехова,т.Манна. Сучасні освітні технології навчання на уроках світової літератури.
- •25. Символізм як творчий напрямок. Творчість п.Верлена, а.Рембо, о. Блока. Виявлення національної специфіки художнього твору на уроках світової літератури.
- •26. „Срібна доба” російської поезії (о.Блок, в.Маяковський, а.Ахматова та ін.). Нестандартні уроки з літератури.
- •26. Методика
- •27. "Нова драма" кінця хіх – початку хх ст. (г.Ібсен, б.Шоу та ін.). Особливості вивчення драматичних творів у школі.
- •28. Естетична концепція о. Вайлда і її втілення в романі „Портрет Доріана Грея”. Вивчення твору в школі.
- •29. Творчість к.Гамсуна. Роман „Пан” як зразок ранньомодерністської прози. Аналіз фахових періодичних видань.
- •30. Проблема мистецтва і місця митця в суспільстві у творах Джека Лондона, м.Булгакова, т.Манна). Вивчення біографії письменника в середній шкільній ланці.
- •31. Творчість Антуана де Сент-Екзюпері. Філософська казка „Маленький принц”. Особливості вивчення твору в школі.
- •32. Література „втраченого покоління” (е.Хемінгуей, е.-м.Ремарк, Фіцжеральд).
- •33. Література "магічного реалізму". Творчість г.Гарсіа Маркеса. Специфіка роботи з теоретичними поняттями в середніх і старших класах.
- •34. Роман-антиутопія у світовій літературі хх століття. Методика проведення інтегрованих уроків.
- •36. Західноєвропейська модерністська проза (Дж. Джойс, ф.Кафка, м. Пруст). Методика вивчення творчості ф. Кафки в шкільному курсі світової літератури.
- •37. Драматургія хх ст. „Театр абсурду”. Творчість ф.Дюрренматта, е.Йонеско, с.Беккета та ін. Основні вимоги до сучасного уроку літератури.
- •38. Жанрові різновиди роману іі половини хх століття (г.Грін, в.Голдінг, а.Мердок). Основні завдання підсумкових занять на уроках світової літератури.
- •39. Художнє втілення ідей екзистенціальної філософії у творах а.Камю, ж.-п.Сартра, Кобо Абе. Вивчення творчості а. Камю в шкільному курсі літератури.
- •40. Постмодерністська естетика творів у.Еко, п.Зюскінда, м.Павича та ін. Особливості вивчення біографії письменника в старших класах.
29. Творчість к.Гамсуна. Роман „Пан” як зразок ранньомодерністської прози. Аналіз фахових періодичних видань.
Кнут Гамсун — норвезький письменник, що жив на межі XIX і XX століть (справжнє ім'я — Кнут Педерсен). Гамсун написав більше 30 романів; повісті, п'єси, оповідання, публіцистичні книги, вірші («Голод», «Містерії», «Пан», «Вікторія», «Під осінніми зірками» та ін.).
Роман Гамсуна "Пан". Головна тема роману - кохання. Твір пронизаний високою поезією, бо Гамсун підходить до людини, як до неподільної частини природи. Герой роману лейтенант Глан живе у лісі зі своїм мисливським собакою Езопом, якого він принесе у жертву своєму коханню до Едварди. Глан відчуває щиру волю, повноту щастя лише в повній самотності, наодинці з негаснучим днем північного літа, вслухаючись у дихання природи, яка тче вічну нитку буття. Глан згадує: "Безкраїй день північного літа... І я сиджу отут і думаю про його й про хатину, де я жив, і про той ліс за хатиною". У цивілізованому світі він почуває себе незатишно. Його натура є втіленням мужності й лицарства. Усім серцем відчуває Глан своє побратимство з природою, яка йому близька і зрозуміла. Думка про дисгармонію світу є для роману головною і надає йому своєрідної меланхолійності, яку не може побороти життєлюбство письменника.
У романі показана любов Глана до Єви і до Едварди. Це дуже різні жінки, і їхня любов до Глана різна. Єву любов перетворює з покірної жінки в особистість, яка стала самостійною. Едварда має зовсім інший характер. Це сильна натура, вона не може розчинитись у коханні, як Єва. Едварда чекає від кохання дива.
Роман, який почався як ідилія, як гімн красі світу, закінчився драматично, сумно; він не вирішив конфліктів, які побачив письменник.
Із новели "Смерть Глана", яка є майже епілогом роману, дізнаємося, що Глан поїхав на полювання у Індію, отримав там від Едварди, яка вийшла заміж за барона, запрошення повернутися на батьківщину. Та Глан не може знову зустрітися з жінкою, яку і зараз кохає, але і без неї не може жити. І він покидає це життя - він робить все, щоб викликати у свого супутника-мисливця ревнощі і гнів; той не стримується і вбиває Глана.
Я чула міф про Глана, що він син Гермеса, бога лісів, полів, що кохав і переслідував німф. Фігурка Пана, зображена на порохівниці, натякає на те, що мисливець Глан - теж під його покровительством. Автор показує схожість Пана з Гланом утому, що він, Глан, володіє тою ж безмежною владою над жінками. І вся ця схожість не підкреслила жодної важливої особливості його натури. Глан - сучасна нервова людина, яка більш за все цінує мрію і надію. Бездумне ставлення до цивілізації примушує його шукати порятунку в лісі, де він один і може поринути у своє "я". Герой знаходить там почуття волі, пориває з суспільством.
У назві роману є символічний зміст. Людина, як вважає Гамсун, - частина природи, що діє в романі в образі могутнього Пана, який живе у кожному з героїв і розпоряджається його долею. Мені здається, що з цього роману ми розуміємо авторські особливості трактування любові. Цей твір вчить нас, що не можна бути впертим егоїстом, бо залишишся самотнім, без друзів, і тобі ніхто не зможе допомогти, якщо ти потрапиш у скруту. Адже в романі показано, як гордість Едварди вбила Глана. Але він теж був впертий. Якби хоч хтось із них переступив через свою впертість, усе закінчилося б щасливо.
У романі письменник підходить до людини як до невіддільної частинки природи. Головний герой твору лейтенант Глан, що живе у лісі зі своїм мисливським собакою Езопом, повну свободу, справжнє щастя відчуває лише у царстві природи - у повній самоті, наодинці з незгасаючим днем північного літа, прислухаючись до неквапного дихання природи. У лісі Гланможе бути самим собою, там нікому не має шкоди від його невишуканих манер. А серед людей він почувається незатишно, ніяково. Середц ивілізованих людей йому доводиться напружувати всі сили, щоб поводитись як належно.
За легендою, бог лісів володів даром пророкування. Глан говорить про себе, що він уміє читати душі людей. Едвар дізнається, що у лейтенанта «звірячий погляд». І цей погляд надто проникливий, щоб не розгледіти суєтливих помислів людей, що живуть буденним бездуховним життям поруч з ним у рибальському селищі. Гланові нудно серед товариства, що збирається у домі місцевого багача - купця Мака, серед банальних розмов про речі, які не є для нього цінними. Ім’я головного героя твору недарма співзвучне з ім’ям міфічного бога: Глан - Пан. Він відчуває своє побратимство з природою всім своїм щирим серцем. Опинившись у лісі після вимушеної перерви через прострілену ногу, Глан кожною клітинкою свого тіла відчував душу лісу. Проте гармонію стосунків Глана зі світом природи було порушено, коли він зустрівся з Едвардою. Він загубив спокій. Глана почала мучити самотність, він навіть клав до кишені мідяки й дзвенів ними, щоб не було так самотньо. Мотив дисгармонії світу, що пронизує весь роман Гамсуна, наповнив твір меланхолією, яку не може перебороти навіть природна любов письменника до життя. Роман, що почався як ідилія, як гімн красі світу, закінчується драматичним, сповненим печалі фіналом. Могутній Пан, вимагаючи собі жертв, розпоряджається долями людей.
Методика
Художня література і, українська особливо, повинна вивчатися в школі як мистецтво слова. Сучасному вчителю літератури вже недостатньо просто мати глибокі знання з предмета, йому необхідно їх творчо використовувати. Хорошим помічником вчителям української мови і літератури буде науково-методичний журнал «Українська література в загальноосвітній школі». Йому 6 років. До уваги читачів представлені рубрики «Фахові проблеми», «Література рідного краю», «Сучасний урок Літератури: методика І Досвід» та ін Тут дуже багато розробок уроків учителів-практиків. Це нові типи уроків, які називаються ще нестандартними: (урок-пам'ять, урок-плач, урок-екскурсія, урок-казка, урок-семінар та ін.) Проведення такого уроку - це мистецтво, а мистецтво впливає не тільки на розум, але й на душу вихованців. У 2005 році з'явилася нова рубрика «Дебют», де розробки уроків, сценарії пишуть самі учні. Журнал «Українська мова І література в школі» виходить 8 разів на рік. Тут публікуються психологічні, дидактичні та методичні матеріали, які розкривають нові підходи в організації навчального процесу, методичні розробки з особистого досвіду вчителів. Усім цим вони діляться з широким колом читачів. Всім давно відоме періодичне видання «Дивослово» публікує актуальні матеріали відомих учених-філологів, критиків і письменників. Як і раніше журнал зберіг свої рубрики і обсяг. У цьому році рубрика «Методика Викладання мови І літератури» насичена розробками інноваційних уроків, друкується матеріал про технології літературного аналізу, творчі роботи, опорні схеми, статті за новими програмами, методика викладання літератури. Вчителі мають можливість на сторінках журналу, у рубриці «Мовознавство» познайомитися з творами-роздумами, матеріалами з розвитку мовлення, неординарними розробками уроків, позакласних заходах. Друкуються програми з української літератури для 12-річної школи, календарне планування. Для викладачів зарубіжної літератури бібліотека отримує щомісячний науково-методичний журнал «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України». Матеріал подається за класами. У журналі домінують авторські уроки з вивчення програмних тем курсу "Зарубіжна література". Також нормативні та офіційні документи, дайджест. Щомісячний журнал «Зарубіжна література в навчальних закладах» тепер називається «Зарубіжна література в школах України». З 2005 року обсяг журналу збільшився до 72 сторінок. Це найбільше видання, серед періодичних, для вчителів-зарубіжників Пріоритетна мета журналу - сучасний урок зарубіжної літератури, нестандартний урок, творче читання. Журнал розрахований на школу, на шкільного вчителя. «Всесвітня ліература та культура в навчальних закладах України» - щомісячний всеукраїнський журнал. З нього читачі дізнаються про особливості розвитку літератури, музики, театру та образотворчого мистецтва в різних країнах. Представлений матеріал підбирається з урахуванням освітніх програм. Він допоможе краще зрозуміти програмні літературні твори, розглянути ці твори в контексті світової культури. «Зарубіжна література в школі» - новий журнал видавничої групи «Основа», вийшов у світ в січні 2005 р. Виходить 2 рази на місяць. На сторінках цього видання можна знайти багато цікавого матеріалу, який допоможе у проведенні уроків і позакласних заходів. Газети для учителів: «Українська мова та література», «Зарубіжна література». Виходять вони щотижня. Тут літературні сценарії, критичні статті, розробки уроків, тексти творів, програми, контрольні завдання.