
- •1. Поняття про міф. Давньогрецька міфологія. Міфи про героїв (Геракла, Тесея, Персея). Міфи Давньої Греції у шкільному вивченні.
- •2. Героїчний епос античності. Поеми Гомера „Іліада” й „Одіссея”. Розвиток гомерівської традиції в „Енеїді” Вергілія. Вивчення героїчного епосу античності в шкільному курсі літератури.
- •Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»
- •3. Езоп як засновник літературної байки. Розвиток жанру у творчості Федра та письменників наступних епох. Вивчення байок у шкільному курсі літератури.
- •5. Давньогрецька трагедія. Творчість Есхіла, Софокла, Еврипіда. Організація позакласного читання школярів.
- •Методика
- •Методика
- •7. Героїчний епос доби Середньовіччя ("Пісня про мого Сіда", "Пісня про Роланда", "Пісня про Нібелунгів" та ін.). Методика вивчення «Пісні про Роланда» в шкільному курсі світової літератури.
- •8. Художнє втілення ренесансного світогляду у творах Данте, Петрарки й Боккаччо. Основні вимоги до використання обладнання й тзн на уроці літератури.
- •Методика
- •9. Драматургія епохи Відродження (в.Шекспір, Лопе де Вега). Основні етапи вивчення драматичного твору в школі.
- •10. Художня проза доби Ренесансу (Сервантес, Рабле). Роль і значення триєдиної мети уроку, добір у її формулюванні слушних дієслів.
- •11. Бароко як літературний напрям хvіі століття. Творчість п.Кальдерона, г.Ґріммельсгаузена, Джона Донна. Організація самостійної роботи учнів на уроках світової літератури.
- •12. Особливості естетики класицизму. Творчість ж.-б.Мольєра, п.Корнеля, ж.Расіна. Вивчення оглядових тем на уроках світової літератури.
- •9. Методика
- •13. Англійський просвітницький роман. Творчість д.Дефо, Дж.Свіфта, г.Філдінга. Підготовка учнів до сприйняття художнього твору.
- •14. Німецька драматургія епохи Просвітництва (ф.Шіллер, г.Лессінг). Специфіка предмета “Світова література”.
- •14. Методика
- •15. Місце „Фауста” у творчості й.-в.Ґете. Пошук сенсу життя людини й постановка основних філософських питань у творі. Методика вивчення трагедії «Фауст» у школі.
- •16. Особливості німецького романтизму (е.Т.А.Гофман, г.Гейне та ін.). Роль наочності у викладанні літератури.
- •17. В.Скотт як творець жанру історичного роману. Роман „Айвенго”. Розвиток жанру у творчості в.Гюго і Дж.Ф.Купера. Методика проведення компаративного аналізу на уроці літератури.
- •18. Особливості романтичної поеми (на прикладі творів Дж.Байрона, а.Міцкевича). Мета й значення позакласної роботи з літератури.
- •19. Лірика європейського романтизму (Дж.Байрон, а.Міцкевича, г.Гейне).
- •20. Реалістичний роман у французькій літературі хіх ст. (Стендаль, Оноре де Бальзак, г.Флобер). Аналіз образа-персонажа в старших класах.
- •20. Методика
- •21. Методика
- •22. Російський реалістичний роман хіх ст. (ф.Достоєвський, л.Толстой). Форми проведення уроку літератури в школі.
- •23. Своєрідність англійського реалістичного роману хіх ст. (ч.Діккенс, в.Теккерей). Складання плану епічного твору на уроці літератури.
- •23. Методика
- •24. Жанр новели у світовій літературі. Творчості п.Меріме, і. Буніна, Гі де Мопассана, а. Чехова,т.Манна. Сучасні освітні технології навчання на уроках світової літератури.
- •25. Символізм як творчий напрямок. Творчість п.Верлена, а.Рембо, о. Блока. Виявлення національної специфіки художнього твору на уроках світової літератури.
- •26. „Срібна доба” російської поезії (о.Блок, в.Маяковський, а.Ахматова та ін.). Нестандартні уроки з літератури.
- •26. Методика
- •27. "Нова драма" кінця хіх – початку хх ст. (г.Ібсен, б.Шоу та ін.). Особливості вивчення драматичних творів у школі.
- •28. Естетична концепція о. Вайлда і її втілення в романі „Портрет Доріана Грея”. Вивчення твору в школі.
- •29. Творчість к.Гамсуна. Роман „Пан” як зразок ранньомодерністської прози. Аналіз фахових періодичних видань.
- •30. Проблема мистецтва і місця митця в суспільстві у творах Джека Лондона, м.Булгакова, т.Манна). Вивчення біографії письменника в середній шкільній ланці.
- •31. Творчість Антуана де Сент-Екзюпері. Філософська казка „Маленький принц”. Особливості вивчення твору в школі.
- •32. Література „втраченого покоління” (е.Хемінгуей, е.-м.Ремарк, Фіцжеральд).
- •33. Література "магічного реалізму". Творчість г.Гарсіа Маркеса. Специфіка роботи з теоретичними поняттями в середніх і старших класах.
- •34. Роман-антиутопія у світовій літературі хх століття. Методика проведення інтегрованих уроків.
- •36. Західноєвропейська модерністська проза (Дж. Джойс, ф.Кафка, м. Пруст). Методика вивчення творчості ф. Кафки в шкільному курсі світової літератури.
- •37. Драматургія хх ст. „Театр абсурду”. Творчість ф.Дюрренматта, е.Йонеско, с.Беккета та ін. Основні вимоги до сучасного уроку літератури.
- •38. Жанрові різновиди роману іі половини хх століття (г.Грін, в.Голдінг, а.Мердок). Основні завдання підсумкових занять на уроках світової літератури.
- •39. Художнє втілення ідей екзистенціальної філософії у творах а.Камю, ж.-п.Сартра, Кобо Абе. Вивчення творчості а. Камю в шкільному курсі літератури.
- •40. Постмодерністська естетика творів у.Еко, п.Зюскінда, м.Павича та ін. Особливості вивчення біографії письменника в старших класах.
23. Методика
Досить поширеним прийомом роботи над епічним твором є складання плану – якщо це роман - то до окремих частин, якщо це повість - можна до всього тексту. Складання плану передбачає гарне знання тексту твору, орієнтації в композиції твору; дана робота привчає учнів стежити ,як розгораються події, як вони між собою пов’язані, учні стежать за своєрідністю побудови твору, особливостями описів, пейзажів, відступів, портретів, авторських характеристик. Плани бувають різними: 1) за характером діяльності учнів: комплексними, індивідуальними, груповими; 2) за характером завдання (за місцем виконання): домашні і класні; 3) за характером мовностилістичних засобів: цитатний, звичайний, змішаний; 4) за побудовою: прості і складні; 5) за змістом: план сюжету, план епізоду, план окремої частини, план опису. Найпростіший – план до сюжету, ускладненим є план опису.
Під час складання плану можна помітити типові помилки, особливо це стосується учнів середнього віку, яким важко вилучати із тексту головне і оформляти думку, помічається стилістична невправність – дітям важко підібрати лаконічні вислови, здебільшого речення носять одноманітний характер, багато синтаксичних та граматичних помилок в оформленні плану.
24. Жанр новели у світовій літературі. Творчості п.Меріме, і. Буніна, Гі де Мопассана, а. Чехова,т.Манна. Сучасні освітні технології навчання на уроках світової літератури.
Новела — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Відомими новелістам є П.Меріме, І. Бунін, Гі де Мопассан, А. Чехов,Т.Манн.
Іван Бунін – російський письменник, поет. (Найвідоміші новели: «Антоновські яблука» , «Легке дихання», «Пан із Сан-Франциско». Книга «Темні алеї» стала найважливішою подією у творчості Буніна (38 новел про кохання).
Гі де Мопассан – відомий французький письменник-новеліст. Його творам властиві сильні акценти іронії, сатири і суспільної критики. Найвідоміші новели: «Пампушка», «Намисто». У 1881 р. вийшла збірка новел «Дім Тельє».
Антон Чехов - видатний російський прозаїк і драматург. Найвідоміші новели: «Палата № 6», «Вишневий сад» «Аґрус», «Людина у футлярі», «Іонич», «Дама з собачкою».
Томас Ман – відомий німецький письменник. Новели: «Тоніо Креґер», «Смерть у Венеції», «Маріо і чарівник», «Трістан» та ін.
Проспер Меріме — французький драматург, новеліст, історик, етнограф і романіст. За сюжетом новели Меріме – це яскраві і цікаві оповіді , що зображують сильні характери , “цільних людей” . Найвідоміші новели: «Етруська ваза» , «Подвійна помилка», «Блакитна кімната», «Матео Фальконе», «Кармен» та ін. На зовнішньому рівні новели Меріме видаються здебільшого романтичними.
Серед творiв, написаних Мерiме, «Кармен» є однiєю з вершин його новелiстики.
Мандрiвник-француз зустрiчає колишнього солдата, а тепер розбiйника Хосе Марiю, який розповiдає йому про свою пристрасть i ревнощi до циганки Кармен. Хосе - жертва кохання. Вiн сильна людина i об'єк-тивно бачить недолiки i вади своєї коханої. Вiн розумiє, що в його коханнi є щось нице, тваринне, що ця примхлива циганка безжалiсно руйнує його життя. "Я й не помiтив, як став мазуриком, - каже Хосе оповiдачу. Вродлива дiвчина спантеличує тебе, ти б'єшся за неї, стається нещастя, ти живеш у горах, i раптом iз контрабандиста перетворюєшся на злодiя". Але таке розумiння нiяк не допомагає йому. Вiн заручник власної натури, що веде його звивистими шляхами до вбивства i в'язницi.
Про iсторiю кохання Кармен i Хосе ми дiзнаємося зi слiв оповiдача, який майже холодно веде розповiдь про пристрастi Хосе i Кармен.
В новелi знайшли вiдбиток майже всi ознаки майстерностi Мерiме-новелiста. На побiжний погляд iсторiя трагiчного кохання циганки Кармен i контрабандиста Хосе - пряме свiдчення романтизму письменника. Вiд романтизму тут i вибiр сильних природних людей - персонажiв, що нехтують мораллю, i мiсцевий колорит (дiя вiдбувається в екзотичнiй Iспанiї), i незвичайнi подiї (ревнощi, злочини, вбивство). Але i в цiй новелi романтизм нейтралiзується. Цього автор досягає за допомогою низки прийомiв: показ зв'язку характерiв Кармен i Хосе з оточенням, уведення до романтичних образiв героїв непривабливих, майже натуралiстичних деталей, психологiчне тлумачення мотивiв поведiнки коханцiв. Пiднесене звучання також знижує iронiчний археолог-аматор, який подорожує Iспанiєю з метою перевiрки власних висновкiв щодо справжнього мiсця битви пiд Мунде, що вiдбулася за часiв Цезаря.
Твiр розпочинається коментарем оповідача на історичну тему i завершується невеличким екскурсом в етнiчну iсторiю циган. Нейтральнiсть початку й фiналу новели відтіняють пристрасну та напружену оповiдь основних частин, змушують поставитись до них критичнiше. Завдяки такому прийому Мерiме в новелi "Кармен" зумiв продемонст рувати неперевершену глибину психологiчного аналiзу i без мелодраматичних ефектiв та штучного пафосу розповiсти про одвiчну людську драму.
Інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.
Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети. Останнім часом особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів.