- •1. Поняття про міф. Давньогрецька міфологія. Міфи про героїв (Геракла, Тесея, Персея). Міфи Давньої Греції у шкільному вивченні.
- •2. Героїчний епос античності. Поеми Гомера „Іліада” й „Одіссея”. Розвиток гомерівської традиції в „Енеїді” Вергілія. Вивчення героїчного епосу античності в шкільному курсі літератури.
- •Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»
- •3. Езоп як засновник літературної байки. Розвиток жанру у творчості Федра та письменників наступних епох. Вивчення байок у шкільному курсі літератури.
- •5. Давньогрецька трагедія. Творчість Есхіла, Софокла, Еврипіда. Організація позакласного читання школярів.
- •Методика
- •Методика
- •7. Героїчний епос доби Середньовіччя ("Пісня про мого Сіда", "Пісня про Роланда", "Пісня про Нібелунгів" та ін.). Методика вивчення «Пісні про Роланда» в шкільному курсі світової літератури.
- •8. Художнє втілення ренесансного світогляду у творах Данте, Петрарки й Боккаччо. Основні вимоги до використання обладнання й тзн на уроці літератури.
- •Методика
- •9. Драматургія епохи Відродження (в.Шекспір, Лопе де Вега). Основні етапи вивчення драматичного твору в школі.
- •10. Художня проза доби Ренесансу (Сервантес, Рабле). Роль і значення триєдиної мети уроку, добір у її формулюванні слушних дієслів.
- •11. Бароко як літературний напрям хvіі століття. Творчість п.Кальдерона, г.Ґріммельсгаузена, Джона Донна. Організація самостійної роботи учнів на уроках світової літератури.
- •12. Особливості естетики класицизму. Творчість ж.-б.Мольєра, п.Корнеля, ж.Расіна. Вивчення оглядових тем на уроках світової літератури.
- •9. Методика
- •13. Англійський просвітницький роман. Творчість д.Дефо, Дж.Свіфта, г.Філдінга. Підготовка учнів до сприйняття художнього твору.
- •14. Німецька драматургія епохи Просвітництва (ф.Шіллер, г.Лессінг). Специфіка предмета “Світова література”.
- •14. Методика
- •15. Місце „Фауста” у творчості й.-в.Ґете. Пошук сенсу життя людини й постановка основних філософських питань у творі. Методика вивчення трагедії «Фауст» у школі.
- •16. Особливості німецького романтизму (е.Т.А.Гофман, г.Гейне та ін.). Роль наочності у викладанні літератури.
- •17. В.Скотт як творець жанру історичного роману. Роман „Айвенго”. Розвиток жанру у творчості в.Гюго і Дж.Ф.Купера. Методика проведення компаративного аналізу на уроці літератури.
- •18. Особливості романтичної поеми (на прикладі творів Дж.Байрона, а.Міцкевича). Мета й значення позакласної роботи з літератури.
- •19. Лірика європейського романтизму (Дж.Байрон, а.Міцкевича, г.Гейне).
- •20. Реалістичний роман у французькій літературі хіх ст. (Стендаль, Оноре де Бальзак, г.Флобер). Аналіз образа-персонажа в старших класах.
- •20. Методика
- •21. Методика
- •22. Російський реалістичний роман хіх ст. (ф.Достоєвський, л.Толстой). Форми проведення уроку літератури в школі.
- •23. Своєрідність англійського реалістичного роману хіх ст. (ч.Діккенс, в.Теккерей). Складання плану епічного твору на уроці літератури.
- •23. Методика
- •24. Жанр новели у світовій літературі. Творчості п.Меріме, і. Буніна, Гі де Мопассана, а. Чехова,т.Манна. Сучасні освітні технології навчання на уроках світової літератури.
- •25. Символізм як творчий напрямок. Творчість п.Верлена, а.Рембо, о. Блока. Виявлення національної специфіки художнього твору на уроках світової літератури.
- •26. „Срібна доба” російської поезії (о.Блок, в.Маяковський, а.Ахматова та ін.). Нестандартні уроки з літератури.
- •26. Методика
- •27. "Нова драма" кінця хіх – початку хх ст. (г.Ібсен, б.Шоу та ін.). Особливості вивчення драматичних творів у школі.
- •28. Естетична концепція о. Вайлда і її втілення в романі „Портрет Доріана Грея”. Вивчення твору в школі.
- •29. Творчість к.Гамсуна. Роман „Пан” як зразок ранньомодерністської прози. Аналіз фахових періодичних видань.
- •30. Проблема мистецтва і місця митця в суспільстві у творах Джека Лондона, м.Булгакова, т.Манна). Вивчення біографії письменника в середній шкільній ланці.
- •31. Творчість Антуана де Сент-Екзюпері. Філософська казка „Маленький принц”. Особливості вивчення твору в школі.
- •32. Література „втраченого покоління” (е.Хемінгуей, е.-м.Ремарк, Фіцжеральд).
- •33. Література "магічного реалізму". Творчість г.Гарсіа Маркеса. Специфіка роботи з теоретичними поняттями в середніх і старших класах.
- •34. Роман-антиутопія у світовій літературі хх століття. Методика проведення інтегрованих уроків.
- •36. Західноєвропейська модерністська проза (Дж. Джойс, ф.Кафка, м. Пруст). Методика вивчення творчості ф. Кафки в шкільному курсі світової літератури.
- •37. Драматургія хх ст. „Театр абсурду”. Творчість ф.Дюрренматта, е.Йонеско, с.Беккета та ін. Основні вимоги до сучасного уроку літератури.
- •38. Жанрові різновиди роману іі половини хх століття (г.Грін, в.Голдінг, а.Мердок). Основні завдання підсумкових занять на уроках світової літератури.
- •39. Художнє втілення ідей екзистенціальної філософії у творах а.Камю, ж.-п.Сартра, Кобо Абе. Вивчення творчості а. Камю в шкільному курсі літератури.
- •40. Постмодерністська естетика творів у.Еко, п.Зюскінда, м.Павича та ін. Особливості вивчення біографії письменника в старших класах.
14. Методика
Що до поняття "світова література" , то стосовно нього здавна існують дві основні концепції. За першою, - це сума всіх літературних творів, будь-коли і будь-де створених людьми на землі. За другою, - це сукупність лише шедеврів, тобто суспільно визнаних досконалих творів, що належать вузькому колу геніїв літератури або письменникам загальносвітової слави, як от Шекспір або Шевченко. Із загально наукового погляду правильною є перша концепція. Проте залучення до вивчення світової літератури всіх її текстів лише принципова ідеальна вимога, що на практиці не може бути виконаною.
Ця дисципліна має прилучати людей до фундаментальних цінностей світу і сприяти культурному входженню України у світове співтовариство.
Узагальнюючи думки вчених щодо специфіки уроку літератури, робимо висновок, що більшість із них його специфіку вбачають у гармонійному поєднанні на уроці літературних знань і мистецтва, нормативних елементів і творчості.
Пошук методологічних підходів до вивчення творів світової літератури дає змогу виокремити такі підходи: - вивчення світової літератури як "підручника життя"; - вивчення літератури як мистецтва слова; - вивчення світової літератури з урахуванням пріоритетності загальнолюдських цінностей; - духовно-ціннісний підхід до вивчення світової літератури; - вивчення світової літератури з погляду християнських цінностей.
Прихильники традиційного підходу стверджували, що художній твір у курсі світової літератури повинен вивчатися як "підручник життя", змінивши тільки марксистсько-ленінські принципи на демократичніші й актуальніші з погляду сьогодення духовні цінності. Прихильники естетичної концепції, навпаки, заперечуючи тезу про те, що літературі нібито можна і треба навчити, вважали: художній твір на занятті перш за все слід вивчати як мистецтво слова. На першому етапі становлення предмета "Світова література" жоден методологічний принцип не був чітко сформульований і теоретично обґрунтований науковцями. Художня культура людини складається під впливом не лише шкільних уроків літератури. Але беззаперечним є і той факт, що шкільне викладання літератури здійснює вирішальний вплив на становлення і розвиток художніх інтересів і здібностей у дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Тому вчитель повинен чітко усвідомлювати, що на уроках української та зарубіжної літератури ми готуємо не письменників і літературознавців, а читачів, які повинні навчитися розмірковувати відносно прочитаного художнього твору і висловлювати свої думки, спираючись на певний читацький досвід і певну шкільну систему знань із літературознавства.
Предмет "Світова література" пройшов складний шлях, починаючи з виникнення до сьогоднішніх днів. Поступово предмет починає позбуватися колишніх стереотипів і виходити на новий рівень розвитку. Багато зусиль і праці доклали науковці для того, щоб світова література як предмет мала чітку методологію, мету, завдання, щоб вона зайняла повноцінне місце серед інших предметів. Не можна не згадати робіт Д. Наливайка, Т. Денисової, Ю. Султанова, К. Шахової, О. Пронкевича та ін.