Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rozrakhunok_i_konstruyuvannya_zal_bet_balok.doc
Скачиваний:
58
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

4. Приклад 2. Розрахунок і конструювання залізобетонної однопролітної балки з консоллю Вихідні дані для проектування балки

  1. Проліт балки l = 5,6 м (рис .1).

  2. Консоль балки lk = 2,2 м (рис .1).

  3. Ширина ригеля bp = 40см.

  4. Характеристичні навантаження: тривале g = 40 кН/м.

змінне короткочасне p = 13 кН/м.

  1. Коефіцієнти надійності за навантаженням:

для експлуатаційних значень γfe = 1,0;

для граничних значень γfm = 1,4.

  1. Клас бетону В25; коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0,9.

  2. Клас робочої арматури: поздовжньої - А400С, поперечної – А240С, монтажної – А240С.

  3. Спосіб армування – звареними каркасами.

2. Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку

Крайньою лівою опорою для балки є цегляна стіна з довжиною площі обпирання балки, рівною а = 20 см (див. рис. 1), а правою опорою – монолітний залізобетонний ригель, з яким балка з’єднана монолітно і вважається защемленою по його граням. Ліва опора вважається шарнірно рухомою, а опорна реакція діє в центрі довжини обпирання.

Розрахунковий проліт балки lp визначаємо за формулою

= 5,6 – 0,5×0,4 = 5,4м,

де bp = 40 см = 0,4 м – ширина ригеля;

а розрахункову довжину консолі – за формулою

lkp = lk – 0,5bp = 2,2 - 0,5×0,4 = 2,0м

Розрахункові значення навантажень визначаємо множенням характеристичних значень на коефіцієнти надійності за навантаженням γf. Розрахункові експлуатаційні і розрахункові граничні навантаження знаходимо відповідно за формулами [4]

ge = γfeg = 1,0×40 = 40 кН/м; pe = γfep = 1,0×13=13 кН/м

gm = γfmg = 1,4×40=56 кН/м; pm = γfmp = 1,4×13=18,2 кН/м

Повні сумарні навантаження q визначаємо як суму тривалих і змінних короткочасних навантажень, тобто q = g + p.

Значення розрахункових експлуатаційних, граничних та повних навантажень на балку наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Значення розрахункових експлуатаційних, граничних

та повних навантажень на балку

Вид навантаження

Характе-

ристичні,

кН/м

Розрахункові навантаження, кН/м

Експлуата-

ційні

Граничні

γfe

Значен-ня

γfm

Значен-ня

Тривалі, g

40

1,0

40

1,4

56

Короткочасні, p.

13

1,0

13

1,4

18,2

Повні, q

53

1,0

53

1,4

74,2

Розрахункова схема однопролітної залізобетонної балки з консоллю при дії розрахункового граничного повного навантаження представлена на рис. 2.

3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки

Однопролітна балка з консоллю є статично визначеною системою, а тому перерозподіл зусиль в перерізах не відбувається. Граничні значення згинальних моментів і поперечних сил знаходимо від дії повного розрахункового граничного навантаження qm = gm + pm = 56,0 + 18,2 = 74,2 кН/м.

Опорний згинальний момент на опорі В визначаємо від дії навантаження на консолі за формулою

= 148,4 кНм.

В прольотах згинальні моменти визначимо, розглядаючи балку як однопролітну під дією зовнішнього навантаження і опорного моменту MB (рис. 3). Опорні реакції RA і RB1 знаходимо з умови рівності нулю суми моментів від зовнішнього навантаження і опорних реакцій відносно відповідно опор А і В.

Рівняння моментів відносно опори А для першого прольоту має вигляд

,

відкіля знаходимо

= 227,8 кН;

де - опорна реакція на опорі В від завантаження прольоту.

Аналогічно відносно опори В -

,

відкіля

172,86 кН

Опорні реакції знайдені правильно, якщо виконується умова

= 227,82+172,86 = 400,68 = 74,2×5,4 = 400,68 кН.

Значення згинальних моментів в будь якому перерізі балки на віддалі х від опори А можна знайти за формулою

.

Максимальний граничний згинальний момент в прольоті Mmax знаходимо при значенні х, коли

відкіля знаходимо = = 2,33 м.

Максимальний момент при хmax = 2,33м дорівнює

= = 201,35 кНм.

Згинальні моменти в консолі визначаємо за формулою

,

а поперечну силу – за формулою

,

де хк – віддаль від опори В до перерізу в консолі, що розглядається.

Величини граничних згинальних моментів при значеннях х = klp (k = 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9 і 1,0) і при x = xmax в прольоті балки та при хк = kрlкр (kр =0; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0) в консолі наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Значення згинальних моментів Мх і Мкх та поперечних сил Qх

в перерізах балки

В прольоті балки

В консолі балки

Положення перерізу,

х, м

Мх,

кН×м

Qx,

кН

Положення перерізу,

хк, м

Мкх,

кН×м

Qкх,

кН

0,0lp

0

172,86

0,0lkp

-148,4

148,4

0,1lp

85,13

131,25

0,2lkp

-94,98

118,72

0,2lp

146,99

89,70

0,4lkp

-53,42

89,04

0,3lp

185,59

48,14

0,6lkp

-23,74

59,36

0,4lp

200,91

6,59

0,8lkp

-5,94

29,68

xmax=0,416lp

201,35

0,00

1,0lkp

0,0

0,0

0,5lp

192,97

-34,96

0,6lp

161,76

-76,51

0,7lp

107,28

-118,06

0,8lp

29,53

-159,62

0,9lp

-71,487

-201,17

1,0lp

-148,4

-227,82

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]