- •Є.М. Бабич, в.Є. Бабич розрахунок і конструювання залізобетонних балок
- •Розрахунок і конструювання нерозрізних двопролітних залізобетонних балок
- •Складання розрахункової схеми балок
- •Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балок
- •1.3. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •1.3.1. Визначення оптимальних розмірів поперечного
- •1.3.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балок
- •1.4.1. Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності похилої смуги
- •1.4.3. Розрахунок міцності похилих перерізів балок на дію згинальних моментів
- •1.5. Розрахунок балок за розкриттям тріщин
- •1.6. Розрахунок балок за деформаціями
- •1.7. Армування балок
- •2. Розрахунок і конструювання однопролітних залізобетонних балок з консолями
- •2.1. Складання розрахункової схеми балок
- •2.2. Визначення згинальних моментів і поперечних сил
- •2.3. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •2.3.1. Визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу балок
- •2.3.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів балок
- •2.4. Розрахунок міцності похилих перерізів балок
- •2.4.1. Розрахунок поперечних стержнів
- •2.4.2. Перевірка міцності похилої смуги між тріщинами
- •2.4.3. Розрахунок міцності похилих перерізів балок на дію
- •2.5. Розрахунок балок за розкриттям тріщин
- •2.6. Розрахунок балок за деформаціями
- •2.7. Армування балок
- •3. Приклад 1. Розрахунок і конструювання залізобетонної двопролітної балки
- •1. Вихідні дані для проектування балки
- •Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку
- •3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки
- •4. Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності стиснутої смуги між похилими тріщинами
- •Розрахунок балки за розкриттям тріщин
- •Розрахунок балки за деформаціями
- •8. Армування балки
- •4. Приклад 2. Розрахунок і конструювання залізобетонної однопролітної балки з консоллю Вихідні дані для проектування балки
- •2. Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку
- •3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки
- •4. Розрахунок міцності нормальних перерізів балки
- •4.1 Визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу балки
- •4.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів
- •Розрахунок міцності похилих перерізів балки
- •Розрахунок поперечних стержнів
- •Перевірка міцності стиснутої смуги між похилими
- •Розрахунок балки за розкриттям тріщин
- •Розрахунок балки за деформаціями
- •8. Армування балки
- •Рекомендована література
- •Додаток а Нормативні і розрахункові характеристики бетону і арматури
- •Додаток б Табличні коефіцієнти та конструктивні вимоги до арматурних виробів
- •Додаток в в.1. Вихідні дані для самостійного виконання розрахунку і конструювання балок
- •В.2. Рекомендації до оформлення самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю знань
- •Предметний покажчик
- •Розрахунок і конструювання залізобетонних балок
- •33028, М. Рівне, вул.. Соборна, 11.
- •Є.М. Бабич, в.Є. Бабич розрахунок і конструювання залізобетонних балок
4. Приклад 2. Розрахунок і конструювання залізобетонної однопролітної балки з консоллю Вихідні дані для проектування балки
Проліт балки l = 5,6 м (рис .1).
Консоль балки lk = 2,2 м (рис .1).
Ширина ригеля bp = 40см.
Характеристичні навантаження: тривале g = 40 кН/м.
змінне короткочасне p = 13 кН/м.
Коефіцієнти надійності за навантаженням:
для експлуатаційних значень γfe = 1,0;
для граничних значень γfm = 1,4.
Клас бетону В25; коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0,9.
Клас робочої арматури: поздовжньої - А400С, поперечної – А240С, монтажної – А240С.
Спосіб армування – звареними каркасами.
2. Визначення розрахункових прольотів та навантаження на балку
Крайньою лівою опорою для балки є цегляна стіна з довжиною площі обпирання балки, рівною а = 20 см (див. рис. 1), а правою опорою – монолітний залізобетонний ригель, з яким балка з’єднана монолітно і вважається защемленою по його граням. Ліва опора вважається шарнірно рухомою, а опорна реакція діє в центрі довжини обпирання.
Розрахунковий проліт балки lp визначаємо за формулою
= 5,6 – 0,5×0,4 = 5,4м,
де bp = 40 см = 0,4 м – ширина ригеля;
а розрахункову довжину консолі – за формулою
lkp = lk – 0,5bp = 2,2 - 0,5×0,4 = 2,0м
Розрахункові значення навантажень визначаємо множенням характеристичних значень на коефіцієнти надійності за навантаженням γf. Розрахункові експлуатаційні і розрахункові граничні навантаження знаходимо відповідно за формулами [4]
ge = γfeg = 1,0×40 = 40 кН/м; pe = γfep = 1,0×13=13 кН/м
gm = γfmg = 1,4×40=56 кН/м; pm = γfmp = 1,4×13=18,2 кН/м
Повні сумарні навантаження q визначаємо як суму тривалих і змінних короткочасних навантажень, тобто q = g + p.
Значення розрахункових експлуатаційних, граничних та повних навантажень на балку наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Значення розрахункових експлуатаційних, граничних
та повних навантажень на балку
Вид навантаження |
Характе- ристичні, кН/м |
Розрахункові навантаження, кН/м |
|||
Експлуата- ційні |
Граничні |
||||
γfe |
Значен-ня |
γfm |
Значен-ня |
||
Тривалі, g |
40 |
1,0 |
40 |
1,4 |
56 |
Короткочасні, p. |
13 |
1,0 |
13 |
1,4 |
18,2 |
Повні, q |
53 |
1,0 |
53 |
1,4 |
74,2 |
Розрахункова схема однопролітної залізобетонної балки з консоллю при дії розрахункового граничного повного навантаження представлена на рис. 2.
3. Визначення згинальних моментів і поперечних сил в перерізах балки
Однопролітна балка з консоллю є статично визначеною системою, а тому перерозподіл зусиль в перерізах не відбувається. Граничні значення згинальних моментів і поперечних сил знаходимо від дії повного розрахункового граничного навантаження qm = gm + pm = 56,0 + 18,2 = 74,2 кН/м.
Опорний згинальний момент на опорі В визначаємо від дії навантаження на консолі за формулою
=
148,4 кНм.
В прольотах згинальні моменти визначимо, розглядаючи балку як однопролітну під дією зовнішнього навантаження і опорного моменту MB (рис. 3). Опорні реакції RA і RB1 знаходимо з умови рівності нулю суми моментів від зовнішнього навантаження і опорних реакцій відносно відповідно опор А і В.
Рівняння моментів відносно опори А для першого прольоту має вигляд
,
відкіля знаходимо
=
227,8 кН;
де - опорна реакція на опорі В від завантаження прольоту.
Аналогічно відносно опори В -
,
відкіля
172,86
кН
Опорні реакції знайдені правильно, якщо виконується умова
= 227,82+172,86 = 400,68 = 74,2×5,4 = 400,68 кН.
Значення згинальних моментів в будь якому перерізі балки на віддалі х від опори А можна знайти за формулою
.
Максимальний граничний згинальний момент в прольоті Mmax знаходимо при значенні х, коли
відкіля
знаходимо
=
=
2,33 м.
Максимальний момент при хmax = 2,33м дорівнює
=
= 201,35 кНм.
Згинальні моменти в консолі визначаємо за формулою
,
а поперечну силу – за формулою
,
де хк – віддаль від опори В до перерізу в консолі, що розглядається.
Величини граничних згинальних моментів при значеннях х = klp (k = 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9 і 1,0) і при x = xmax в прольоті балки та при хк = kрlкр (kр =0; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0) в консолі наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Значення згинальних моментів Мх і Мкх та поперечних сил Qх
в перерізах балки
В прольоті балки |
В консолі балки |
||||
Положення перерізу, х, м |
Мх, кН×м |
Qx, кН |
Положення перерізу, хк, м |
Мкх, кН×м |
Qкх, кН |
0,0lp |
0 |
172,86 |
0,0lkp |
-148,4 |
148,4 |
0,1lp |
85,13 |
131,25 |
0,2lkp |
-94,98 |
118,72 |
0,2lp |
146,99 |
89,70 |
0,4lkp |
-53,42 |
89,04 |
0,3lp |
185,59 |
48,14 |
0,6lkp |
-23,74 |
59,36 |
0,4lp |
200,91 |
6,59 |
0,8lkp |
-5,94 |
29,68 |
xmax=0,416lp |
201,35 |
0,00 |
1,0lkp |
0,0 |
0,0 |
0,5lp |
192,97 |
-34,96 |
|
|
|
0,6lp |
161,76 |
-76,51 |
|
|
|
0,7lp |
107,28 |
-118,06 |
|
|
|
0,8lp |
29,53 |
-159,62 |
|
|
|
0,9lp |
-71,487 |
-201,17 |
|
|
|
1,0lp |
-148,4 |
-227,82 |
|
|
|
