Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка СГ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
76.63 Кб
Скачать

1073*12Місяців*20років (сталі числа)*чисельність працівників – вартісна оцінка.

Мінімальна заробітна плата 1073грн.

Ресурсний потенціал

РП=Зр+Мр+Тр

Ресурсний потенціал = земельні ресурси + матеріальні ресурси + трудові ресурси

Трансформація земель

Вартість валової продукції спів ставних цінах 2005р., в тому числі в рослинництві, в тому числі в тваринництві

Тваринництво: баланс кормів, кількість кормових одиниць витрачено на 1 голову і на одиницю продукцію

Звіт по праці. Затрати праці люд/год всього, в рослинництві, в тваринництві, і на той вид продукції, про який будеш писати

Форма 50 с/г.

Кількість реалізації, канали реалізації, ціни.

Економіка виробництва олійних культур

План:

  1. Розвиток і розміщення олійних культур

  2. Економічна ефективність виробництва олійних культур

  3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва олійних культур

Продуктивність олійних культур (% олії в насінні):

1 група – власне олійні:

  • Соняшник – 29,0-56,9 %

  • Рицина – 47,2-58,3%

  • Ріпак озимий – 45,0-49,6%

  • Гірчиця – 40-43%

  • Рижій – 40-42%

2 група – олія, як побічний продукт:

  • Насіння льону – 30,0 – 47,8%

  • Соя – 15,5 – 24,5 %

Олійні культури – це група культур, насіння та плоди якої містять багато олії і є основною сировиною для її одержання.

В 2010 році спожито 14,8 кг/особу.

Найбільше посівів олійних культур по природно-економічних зонах: у степу, менше в лісостепу, ще менше на поліссі.

У структурі посівних площ олійні (технічні) займають друге місце – 27,1% або 7296 тис. га.

Основні показники по олійних культурах в 2010 році:

Валовий збір (тис. тонн):

  1. Соняшник – 67,5% або 6771,5

  2. Соя – 16,7% або 1680,2

  3. Ріпак – 14,6% або 1469,7

Площа (тис. га)

  1. Соняшник – 68,7% або 4528,8

  2. Соя – 15,7% або 2036, 6

  3. Ріпак – 13,1% або 865,2

Основна олійна культура України – соняшник 69% займають його посіви. Питома вага України у світовому виробництві соняшнику та олії, виробленої з нього, складає 15%.

90% олії в Україні – соняшникова. При переробці насіння соняшника на олію, як побічну продукцію одержують близько 33% макухи, в якій міститься від 33-36% білка, 5-7% жиру, багато мінеральних солей і вітамінів. Кошики соняшнику, вихід яких дорівнює 56-60% врожаю насіння, після обмолоту згодовують ВРХ та вівцям. Лузга насіння соняшнику, вихід якої становить 16-22% маси насіння, є сировиною для виробництва етилового спирту, кормових дріжджів та фурфуролу, що використовується для виробництва пластичних мас, штучних волокон та іншої побічної продукції.

З гектара посіву соняшнику при врожайності 20 ц/га можна одержати до 10 ц олії, 8 ц макухи, 12 ц сухих кошиків, 4 ц лузги, 35-40 кг меду.

Області з найбільшим виробництвом: Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська.

Основні економічні показники виробництва соняшнику:

Показник

1990 рік

2009 рік

2010 рік

Зібрана площа,тис. га

1626

4193

4526

Урожайність, ц/га

15,8

15,2

15,0

Валове виробництво, тис. т

2571

6364

6772

Виробництво соняшнику на особу, кг

50

138

148

Питома вага у загальному виробництві - 17,6%

Економічна ефективність виробництва соняшникової олії.

Показник

2000 рік

2008 рік

2010 рік

Урожайність, ц/га

12,2

17,0

15,0

Затрати праці на 1 ц, люд.-год.

2,9

2,3

2,4

Собівартість 1 ц, грн..

33,77

117,36

183,88

Ціна реалізації 1 ц, грн..

51,4

138,95

302,80

Прибуток на 1 ц насіння, грн.

17,63

21,59

118,92

Рівень рентабельності, %

52,2

18,4

64,7

Друга в структурі виробництва олійна культура – соя – займає 15,7% посівів та 16,7% валового збору олійних культур.

Вирощується в умовах правобережного й лівобережного Лісостепу і т.д. Україна 2006 року зайняла перше місце по виробництву сої в Європі. Частка України у загальносвітовому виробництві лише 0,4%.

Соя вирощується для виробництва високобілкового шроту та олії. Роль продукції сої кожного року зростає. З центнера насіння сої одержують 70-80 кг шроту і 18-19 кг олії. Соєва олія має найбільші обсяги світового виробництва й використання в розвинених країнах.

Області з найбільшим виробництвом – Полтавська, Херсонська, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Вінницька.

Основні економічні показники виробництва сої:

Показник

1990 рік

2009 рік

2010 рік

Зібрана площа,тис. га

87,8

622,5

1036,6

Урожайність, ц/га

11,3

16,8

16,2

Валове виробництво, тис. т

99,3

1043,5

1680,2

Економічна ефективність виробництва соняшникової олії.

Показник

2007 рік

2009 рік

2010 рік

Затрати коштів на 1 га, люд.-год.

1,6

2,7

3,0

Повна собівартість 1 ц, грн..

139,8

203,2

223,8

Ціна реалізації 1 ц, грн..

168,3

272,5

260,5

Рівень рентабельності, %

20,4

34,1

16,4

Третя по значенню культура – Ріпак, його посіви займають 13,1%.

Нині важливого значення набуває виробництва ріпаку, що зумовлюється підвищенням виробництва на світовому ринку біопалива.

З центнера насіння ріпаку можна одержати 38-40 кг олії, 50-55 кг макухи. При середній урожайності насіння ріпаку 20-25 ц/га можна одержати 8-10 ц олії і 13-14 ц макухи. Ріпак добрий медонос. За день одна бджолосім’я може зібрати 4-5 кг меду, кожен гектар посіву ріпаку може дати до 80-100 кг меду.

Сприятливі райони – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська і т.д.

Основні економічні показники виробництва ріпаку:

Показник

2005 рік

2009 рік

2010 рік

Посівна площа, тис. га.

207,4

1059,5

Зібрана площа,тис. га

195,2

1013,6

озимий

116,5

971,5

ярий

78,7

42,1

Урожайність, ц/га

14,6

озимий

17,0

ярий

11,0

Валове виробництво, тис. т

284,8

озимий

198,4

ярий

86,4

Економічна ефективність виробництва озимого ріпаку

Показник

2005 рік

2008 рік

2010 рік

Урожайність, ц/га

16,7

21,6

17,8

Затрати праці на 1 ц, люд.-год.

2,3

1,8

2,1

Собівартість 1 ц, грн..

75,5

141,9

223,9

Ціна реалізації 1 ц, грн..

113,6

216,8

292,6

Прибуток на 1 ц насіння, грн.

38,1

74,9

68,7

Прибуток на 1 га посіву, грн.

635,8

1617,2

1171,8

Рівень рентабельності, %

50,4

52,8

30,6

Імпорт – 319,Експорт – 2850.

Тема: Економіка виробництва картоплі та овочів

План:

  1. ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ

  2. Економіка виробництва овочів

Народногосподарське значення, розвиток ті розміщення виробництва картоплі

  • Картопля, як продукт харчування характеризується прекрасними смаковими якостями, містить 18,5 % крохмалю, а також високоякісний білок та вітаміни. Середня норма споживання на одну особу – 124 кг. Сьогодні вона повністю задовольняється . У 2000 році в нашій країні було спожито 135 кг/особу, в 2010 – 128,9 кг/особу.

  • Картопля, яка важлива технічна культура використовується для виробництва крохмалю і спирту. Однак потреби крохмале-патокової та спиртової промисловості в сировині задовольняються ще не повністю. З тонни картоплі, що містить 17,6% крохмалю можна отримати: 112 л спирту, 55 кг рідкої вуглекислоти та близько 0,4 л сивушного масла. З одного гектара посіву картоплі виробляють у 3-4 рази більше спирту, ніж з урожаю зернових культур.

  • Продукти переробки картоплі використовуються в багатьох галузях промисловості, зокрема в харчовій, хімічній, текстильній та шкіряній.

  • Картопля цінна кормова культура. Вихід кормових одиниць з гектара її посіву перевищує продуктивність багатьох кормових культур. При врожайності картоплі 200 ц з 1 га посіву одержують 62 ц корм. Од.

  • Зберігання картоплі пов’язано з великими її втратами, а тому потребує значних коштів для спорудження спеціалізованих сховищ.

  • Картопля має велику норму садіння (30-40 ц на 1 га), що потрібно враховувати при складанні балансу на календарний рік.

Показник

1990р

2000р

2005р

2009р

2010р

Зібрана площа

1433

1631

1516

1412

1408

Урожайність

117

122

128

139

132

Валовий збір

16,7

19,8

19,5

19,7

18,7

Виробництво картоплі на одну особу в Україні в середньому у 2000 році становило 403 кг, з якої 33,5% було використано на продовольство. У 2010 році на одну особу було вироблено 408 кг картоплі, з якої 30,9% було використано на продовольство. В цих умовах рівень забезпеченості картопле переробної промисловості сировиною і виробництво відповідних продуктів дещо зростає.

Картопля в Україні використовується повсюдно, однак найбільші посіви розміщенні в Поліссі та Лісостепу і дуже мало в степовій зоні. Області: Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Хмельницька і Чернігівська.

Економіка виробництва овочів.

Овочі – незамінні продукти харчування, багаті на мінеральні речовини та вітаміни.

Норма споживання 161 кг, а споживається в 2010 році 143,5 кг в Україні. Відокремлюють овочі закритого і відкритого ґрунту.

Посівні площі:

  • Капуста – 30, 5%

  • Помідори – 18%

  • Огірки – 17,5%

  • Столові буряки – 8,1%

  • Морква – 7%

  • Цибуля-ріпка – 8,7%

  • Інші – 10,2%

Розміщення овочевих культур:

  • На півдні України – в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення вирощують помідори, цибулю, зелений горошок, перець, баклажани;

  • У лісостепу – зелений горошок, огірки, капусту

  • На Поліссі – капусту, столовий буряк, моркву.

Рік

Зібрана площа

Урожайність

Валовий збір

Питома вага

2010

468

174

8,1

88,1

Економічна ефективність:

Показник

2010 рік

Урожайність

196

Затрати праці

4,3

Собівартість ц

105,48

Ціна реалізації 1 ц

130,25

Прибуток, збиток на 1 ц

24,77

Рівень рентабельності, збитковості.

23,5

Реалізація овочів:

Напрями реалізації

2010 рік

Переробні підприємства

240,6

Пайовикам в рахунок орендної плати

1,2

Населенню в рахунок оплати праці

3,7

На ринку

78,98

За іншими напрямами

321,6

разом

646,0

Рівень товарності

Урожайність окремих овочевих культур – 150-170 ц/га, в т.ч. капусти 200 ц/га, помідорів 150 ц/га, буряків – 200 ц/га.

Трудомісткість виробництва овочів: овочі належать до трудомістких культур, затрати на га – 300-1450 людино-годин. Трудомісткість на виробництво овочів у 5-7 разів перевищує трудомісткість виробництва зернових культур.

Пропозиція свіжих овочів забезпечується власним виробництвом на 94% від усього товарообороту.

Імпорт овочевих культур: основні постачальники помідорів в Україну – Молдова, капусти – Польща, цибулі – Китай і Азербайджан.

Тепличне овочівництво, як галузь виникло в 50 р. і було представлено парниками. В даний час в теплицях овочі вирощуються на гідропоніці.

В наш час в Україні існує більше 20 крупних овочевих комбінатів.

Показники економічної ефективності овочівництва: якщо виробництво закритого грунту – кг/м2 ; затрати праці на 1 ц продукції, собівартістю 1 ц овочів, прибутком на 1 ц овочів та 1 м2, рівнем рентабельності.

Показники економічної ефективності захищеного грунту у 2010 році становила 28,2 кг – вихід з 1ц. У теплицях зимових близько 30 кг, під плівкою 10-14 кг, в утеплених грядках 5-6 кг.

Затрати праці – 11,5 людино-годин, а повна собівартість 1 ц овочів – 294,9 грн.

Один з найбільших ВАТ «Комбінат «Тепличний»» - площа теплиць 48,4 га. Середня врожайність 40 кг/ м2. Томатів одержують до 50 кг/м. загалом в рік до 24 тисяч тонн овочевої продукції, яка вважається екологічно чистою.

Усього у світі виробляється 894,4 млн. т.

Найбільше виробляє Китай – 50,3%

Економіка виробництва плодів, ягід і винограду.

План:

  1. Економіка садівництва

  2. Економіка виробництва винограду

Продукція садівництва і ягідництва використовують для споживання у свіжому вигляді, а також як сировину для виробництва варення, джему, компотів, соків, сухофруктів. Споживання на особу має становити близько 90 кг. У 1990 році – 47 кг; у 2010 році – 48 кг.

Рівень споживання продукції садівництва різний в залежності від регіону:

  • Харківська і Полтавська – 13-15 кг

  • Хмельницька – 40-45

  • АРК – 65 кг/особу

Збільшення виробництва продукції садівництва – вдосконалення структури споживання населення.

Садівництво, як галузь с/г підвищує продуктивність і зміцнює економіку підприємства. Використовують малопродуктивні кам’янисті і піщані ґрунти, схили балок і гір. Всі плодові дерева і ягідники добрі медоноси, тому садівництво сприяє розвитку бджільництва.

Розвиток садівництва в Україні:

Площа плодово-ягідних насаджень зменшилась з 680 тис. га. у 1990 році до 223 тис. га в 2010 році.

Урожайність зросла з 42,7 ц/га до 78,2.

Валовий збір зменшився з 2902 тис.т до 1746.

Виробництво на одну особу – впало з 56 кг до 38 в 2010 році.

Найвищі світові показники урожайності:

  • Яблуні – 300-370 ц/га у Чилі, Франції, Італії, Австрії

  • Груша – 305-350 ц/га у США, Аргентині, Австрії

  • Абрикос – 136-170 ц/га Італія та Греція

  • Вишня та черешня – 100-170 ц/га Туреччина та Словаччина

  • Персик – 227 ц/га Франція

  • Слива – 136-177 ц/га США, Італія, Чилі

Для порівняння в Україні яблуня – 63,4; груша – 92,5; абрикос – 94,4; вишня – 64,3; черешня - 59,4; і т.п.

Розміщення плодово-ягідних насаджень

  • Виробництво сконцентроване в передгірських і гірських районах Криму і Карпат, найменша їх на Поліссі

  • Найвищими темпами розвивається садівництво в Азії, де виробляється 54,1% світового валового збору плодів та ягід.

  • Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці – близько 85% від загальної.

Основну масу продукції України становить:

  1. Зерняткові породи (яблуня, груша, айва) – 76,6%

  2. Кісточкові породи – вишня, черешня, слива, абрикос та ін. 18,3%

  3. Ягідники – 4%

  4. Горіхоплідні – 1,1%

Плоди і ягоди – продукція мало транспортабельна і швидко псується.

Садівництво визначається досить великою трудомісткістю і капіталомісткістю.

Затрати праці значні – на 1 га 350-400, а ягідників понад 500.

Показник

2005 рік

2010 рік

Урожайність

29,0

55,8

Затрати праці

7,7

7,2

Собівартість

85

193,9

Ціна реалізації

95,8

222,8

Прибуток на 1 ц плодів

10,8

28,9

Рівень рентабельності

12,6

14,9

Стан ринку плодово-овочевої продукції

Зовнішній ринок в України СНД та країни Європи.

Вивіз консервів – до 15% - країни Балтії, Росія, Казахстан, Німеччина, Ізраїль та Німеччина.

Соки – 60-65%.

Для повного забезпечення фруктами населення необхідно: