
- •Висновок
- •Загальна земельна площа і розподіл с/г угідь за землевласниками і землекористувачами
- •Посівні площі с/г культур та їх структура
- •Грошова оцінка одного гектара різних видів земель визначається за формулою:
- •Система заходів щодо підвищення родючості земель
- •При вирішенні проблеми раціонального розміщення с/г необхідно вриховувати такі основні принципи:
- •3. Економіка виробництва льону-довгунця
- •1073*12Місяців*20років (сталі числа)*чисельність працівників – вартісна оцінка.
- •850 Тис. Га садів і ягідників, з них 670 тис га. У плодоносному віці
1073*12Місяців*20років (сталі числа)*чисельність працівників – вартісна оцінка.
Мінімальна заробітна плата 1073грн.
Ресурсний потенціал
РП=Зр+Мр+Тр
Ресурсний потенціал = земельні ресурси + матеріальні ресурси + трудові ресурси
Трансформація земель
Вартість валової продукції спів ставних цінах 2005р., в тому числі в рослинництві, в тому числі в тваринництві
Тваринництво: баланс кормів, кількість кормових одиниць витрачено на 1 голову і на одиницю продукцію
Звіт по праці. Затрати праці люд/год всього, в рослинництві, в тваринництві, і на той вид продукції, про який будеш писати
Форма 50 с/г.
Кількість реалізації, канали реалізації, ціни.
Економіка виробництва олійних культур
План:
Розвиток і розміщення олійних культур
Економічна ефективність виробництва олійних культур
Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва олійних культур
Продуктивність олійних культур (% олії в насінні):
1 група – власне олійні:
Соняшник – 29,0-56,9 %
Рицина – 47,2-58,3%
Ріпак озимий – 45,0-49,6%
Гірчиця – 40-43%
Рижій – 40-42%
2 група – олія, як побічний продукт:
Насіння льону – 30,0 – 47,8%
Соя – 15,5 – 24,5 %
Олійні культури – це група культур, насіння та плоди якої містять багато олії і є основною сировиною для її одержання.
В 2010 році спожито 14,8 кг/особу.
Найбільше посівів олійних культур по природно-економічних зонах: у степу, менше в лісостепу, ще менше на поліссі.
У структурі посівних площ олійні (технічні) займають друге місце – 27,1% або 7296 тис. га.
Основні показники по олійних культурах в 2010 році:
Валовий збір (тис. тонн):
Соняшник – 67,5% або 6771,5
Соя – 16,7% або 1680,2
Ріпак – 14,6% або 1469,7
Площа (тис. га)
Соняшник – 68,7% або 4528,8
Соя – 15,7% або 2036, 6
Ріпак – 13,1% або 865,2
Основна олійна культура України – соняшник 69% займають його посіви. Питома вага України у світовому виробництві соняшнику та олії, виробленої з нього, складає 15%.
90% олії в Україні – соняшникова. При переробці насіння соняшника на олію, як побічну продукцію одержують близько 33% макухи, в якій міститься від 33-36% білка, 5-7% жиру, багато мінеральних солей і вітамінів. Кошики соняшнику, вихід яких дорівнює 56-60% врожаю насіння, після обмолоту згодовують ВРХ та вівцям. Лузга насіння соняшнику, вихід якої становить 16-22% маси насіння, є сировиною для виробництва етилового спирту, кормових дріжджів та фурфуролу, що використовується для виробництва пластичних мас, штучних волокон та іншої побічної продукції.
З гектара посіву соняшнику при врожайності 20 ц/га можна одержати до 10 ц олії, 8 ц макухи, 12 ц сухих кошиків, 4 ц лузги, 35-40 кг меду.
Області з найбільшим виробництвом: Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська.
Основні економічні показники виробництва соняшнику:
Показник |
1990 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Зібрана площа,тис. га |
1626 |
4193 |
4526 |
Урожайність, ц/га |
15,8 |
15,2 |
15,0 |
Валове виробництво, тис. т |
2571 |
6364 |
6772 |
Виробництво соняшнику на особу, кг |
50 |
138 |
148 |
Питома вага у загальному виробництві - 17,6%
Економічна ефективність виробництва соняшникової олії.
Показник |
2000 рік |
2008 рік |
2010 рік |
Урожайність, ц/га |
12,2 |
17,0 |
15,0 |
Затрати праці на 1 ц, люд.-год. |
2,9 |
2,3 |
2,4 |
Собівартість 1 ц, грн.. |
33,77 |
117,36 |
183,88 |
Ціна реалізації 1 ц, грн.. |
51,4 |
138,95 |
302,80 |
Прибуток на 1 ц насіння, грн. |
17,63 |
21,59 |
118,92 |
Рівень рентабельності, % |
52,2 |
18,4 |
64,7 |
Друга в структурі виробництва олійна культура – соя – займає 15,7% посівів та 16,7% валового збору олійних культур.
Вирощується в умовах правобережного й лівобережного Лісостепу і т.д. Україна 2006 року зайняла перше місце по виробництву сої в Європі. Частка України у загальносвітовому виробництві лише 0,4%.
Соя вирощується для виробництва високобілкового шроту та олії. Роль продукції сої кожного року зростає. З центнера насіння сої одержують 70-80 кг шроту і 18-19 кг олії. Соєва олія має найбільші обсяги світового виробництва й використання в розвинених країнах.
Області з найбільшим виробництвом – Полтавська, Херсонська, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Вінницька.
Основні економічні показники виробництва сої:
Показник |
1990 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Зібрана площа,тис. га |
87,8 |
622,5 |
1036,6 |
Урожайність, ц/га |
11,3 |
16,8 |
16,2 |
Валове виробництво, тис. т |
99,3 |
1043,5 |
1680,2 |
Економічна ефективність виробництва соняшникової олії.
Показник |
2007 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Затрати коштів на 1 га, люд.-год. |
1,6 |
2,7 |
3,0 |
Повна собівартість 1 ц, грн.. |
139,8 |
203,2 |
223,8 |
Ціна реалізації 1 ц, грн.. |
168,3 |
272,5 |
260,5 |
Рівень рентабельності, % |
20,4 |
34,1 |
16,4 |
Третя по значенню культура – Ріпак, його посіви займають 13,1%.
Нині важливого значення набуває виробництва ріпаку, що зумовлюється підвищенням виробництва на світовому ринку біопалива.
З центнера насіння ріпаку можна одержати 38-40 кг олії, 50-55 кг макухи. При середній урожайності насіння ріпаку 20-25 ц/га можна одержати 8-10 ц олії і 13-14 ц макухи. Ріпак добрий медонос. За день одна бджолосім’я може зібрати 4-5 кг меду, кожен гектар посіву ріпаку може дати до 80-100 кг меду.
Сприятливі райони – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська і т.д.
Основні економічні показники виробництва ріпаку:
Показник |
2005 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Посівна площа, тис. га. |
207,4 |
1059,5 |
|
Зібрана площа,тис. га |
195,2 |
1013,6 |
|
озимий |
116,5 |
971,5 |
|
ярий |
78,7 |
42,1 |
|
Урожайність, ц/га |
14,6 |
|
|
озимий |
17,0 |
|
|
ярий |
11,0 |
|
|
Валове виробництво, тис. т |
284,8 |
|
|
озимий |
198,4 |
|
|
ярий |
86,4 |
|
|
Економічна ефективність виробництва озимого ріпаку
Показник |
2005 рік |
2008 рік |
2010 рік |
Урожайність, ц/га |
16,7 |
21,6 |
17,8 |
Затрати праці на 1 ц, люд.-год. |
2,3 |
1,8 |
2,1 |
Собівартість 1 ц, грн.. |
75,5 |
141,9 |
223,9 |
Ціна реалізації 1 ц, грн.. |
113,6 |
216,8 |
292,6 |
Прибуток на 1 ц насіння, грн. |
38,1 |
74,9 |
68,7 |
Прибуток на 1 га посіву, грн. |
635,8 |
1617,2 |
1171,8 |
Рівень рентабельності, % |
50,4 |
52,8 |
30,6 |
Імпорт – 319,Експорт – 2850.
Тема: Економіка виробництва картоплі та овочів
План:
ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ
Економіка виробництва овочів
Народногосподарське значення, розвиток ті розміщення виробництва картоплі
Картопля, як продукт харчування характеризується прекрасними смаковими якостями, містить 18,5 % крохмалю, а також високоякісний білок та вітаміни. Середня норма споживання на одну особу – 124 кг. Сьогодні вона повністю задовольняється . У 2000 році в нашій країні було спожито 135 кг/особу, в 2010 – 128,9 кг/особу.
Картопля, яка важлива технічна культура використовується для виробництва крохмалю і спирту. Однак потреби крохмале-патокової та спиртової промисловості в сировині задовольняються ще не повністю. З тонни картоплі, що містить 17,6% крохмалю можна отримати: 112 л спирту, 55 кг рідкої вуглекислоти та близько 0,4 л сивушного масла. З одного гектара посіву картоплі виробляють у 3-4 рази більше спирту, ніж з урожаю зернових культур.
Продукти переробки картоплі використовуються в багатьох галузях промисловості, зокрема в харчовій, хімічній, текстильній та шкіряній.
Картопля цінна кормова культура. Вихід кормових одиниць з гектара її посіву перевищує продуктивність багатьох кормових культур. При врожайності картоплі 200 ц з 1 га посіву одержують 62 ц корм. Од.
Зберігання картоплі пов’язано з великими її втратами, а тому потребує значних коштів для спорудження спеціалізованих сховищ.
Картопля має велику норму садіння (30-40 ц на 1 га), що потрібно враховувати при складанні балансу на календарний рік.
Показник |
1990р |
2000р |
2005р |
2009р |
2010р |
Зібрана площа |
1433 |
1631 |
1516 |
1412 |
1408 |
Урожайність |
117 |
122 |
128 |
139 |
132 |
Валовий збір |
16,7 |
19,8 |
19,5 |
19,7 |
18,7 |
Виробництво картоплі на одну особу в Україні в середньому у 2000 році становило 403 кг, з якої 33,5% було використано на продовольство. У 2010 році на одну особу було вироблено 408 кг картоплі, з якої 30,9% було використано на продовольство. В цих умовах рівень забезпеченості картопле переробної промисловості сировиною і виробництво відповідних продуктів дещо зростає.
Картопля в Україні використовується повсюдно, однак найбільші посіви розміщенні в Поліссі та Лісостепу і дуже мало в степовій зоні. Області: Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Хмельницька і Чернігівська.
Економіка виробництва овочів.
Овочі – незамінні продукти харчування, багаті на мінеральні речовини та вітаміни.
Норма споживання 161 кг, а споживається в 2010 році 143,5 кг в Україні. Відокремлюють овочі закритого і відкритого ґрунту.
Посівні площі:
Капуста – 30, 5%
Помідори – 18%
Огірки – 17,5%
Столові буряки – 8,1%
Морква – 7%
Цибуля-ріпка – 8,7%
Інші – 10,2%
Розміщення овочевих культур:
На півдні України – в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення вирощують помідори, цибулю, зелений горошок, перець, баклажани;
У лісостепу – зелений горошок, огірки, капусту
На Поліссі – капусту, столовий буряк, моркву.
Рік |
Зібрана площа |
Урожайність |
Валовий збір |
Питома вага |
2010 |
468 |
174 |
8,1 |
88,1 |
Економічна ефективність:
Показник |
2010 рік |
Урожайність |
196 |
Затрати праці |
4,3 |
Собівартість ц |
105,48 |
Ціна реалізації 1 ц |
130,25 |
Прибуток, збиток на 1 ц |
24,77 |
Рівень рентабельності, збитковості. |
23,5 |
Реалізація овочів:
Напрями реалізації |
2010 рік |
Переробні підприємства |
240,6 |
Пайовикам в рахунок орендної плати |
1,2 |
Населенню в рахунок оплати праці |
3,7 |
На ринку |
78,98 |
За іншими напрямами |
321,6 |
разом |
646,0 |
Рівень товарності |
|
Урожайність окремих овочевих культур – 150-170 ц/га, в т.ч. капусти 200 ц/га, помідорів 150 ц/га, буряків – 200 ц/га.
Трудомісткість виробництва овочів: овочі належать до трудомістких культур, затрати на га – 300-1450 людино-годин. Трудомісткість на виробництво овочів у 5-7 разів перевищує трудомісткість виробництва зернових культур.
Пропозиція свіжих овочів забезпечується власним виробництвом на 94% від усього товарообороту.
Імпорт овочевих культур: основні постачальники помідорів в Україну – Молдова, капусти – Польща, цибулі – Китай і Азербайджан.
Тепличне овочівництво, як галузь виникло в 50 р. і було представлено парниками. В даний час в теплицях овочі вирощуються на гідропоніці.
В наш час в Україні існує більше 20 крупних овочевих комбінатів.
Показники економічної ефективності овочівництва: якщо виробництво закритого грунту – кг/м2 ; затрати праці на 1 ц продукції, собівартістю 1 ц овочів, прибутком на 1 ц овочів та 1 м2, рівнем рентабельності.
Показники економічної ефективності захищеного грунту у 2010 році становила 28,2 кг – вихід з 1ц. У теплицях зимових близько 30 кг, під плівкою 10-14 кг, в утеплених грядках 5-6 кг.
Затрати праці – 11,5 людино-годин, а повна собівартість 1 ц овочів – 294,9 грн.
Один з найбільших ВАТ «Комбінат «Тепличний»» - площа теплиць 48,4 га. Середня врожайність 40 кг/ м2. Томатів одержують до 50 кг/м. загалом в рік до 24 тисяч тонн овочевої продукції, яка вважається екологічно чистою.
Усього у світі виробляється 894,4 млн. т.
Найбільше виробляє Китай – 50,3%
Економіка виробництва плодів, ягід і винограду.
План:
Економіка садівництва
Економіка виробництва винограду
Продукція садівництва і ягідництва використовують для споживання у свіжому вигляді, а також як сировину для виробництва варення, джему, компотів, соків, сухофруктів. Споживання на особу має становити близько 90 кг. У 1990 році – 47 кг; у 2010 році – 48 кг.
Рівень споживання продукції садівництва різний в залежності від регіону:
Харківська і Полтавська – 13-15 кг
Хмельницька – 40-45
АРК – 65 кг/особу
Збільшення виробництва продукції садівництва – вдосконалення структури споживання населення.
Садівництво, як галузь с/г підвищує продуктивність і зміцнює економіку підприємства. Використовують малопродуктивні кам’янисті і піщані ґрунти, схили балок і гір. Всі плодові дерева і ягідники добрі медоноси, тому садівництво сприяє розвитку бджільництва.
Розвиток садівництва в Україні:
Площа плодово-ягідних насаджень зменшилась з 680 тис. га. у 1990 році до 223 тис. га в 2010 році.
Урожайність зросла з 42,7 ц/га до 78,2.
Валовий збір зменшився з 2902 тис.т до 1746.
Виробництво на одну особу – впало з 56 кг до 38 в 2010 році.
Найвищі світові показники урожайності:
Яблуні – 300-370 ц/га у Чилі, Франції, Італії, Австрії
Груша – 305-350 ц/га у США, Аргентині, Австрії
Абрикос – 136-170 ц/га Італія та Греція
Вишня та черешня – 100-170 ц/га Туреччина та Словаччина
Персик – 227 ц/га Франція
Слива – 136-177 ц/га США, Італія, Чилі
Для порівняння в Україні яблуня – 63,4; груша – 92,5; абрикос – 94,4; вишня – 64,3; черешня - 59,4; і т.п.
Розміщення плодово-ягідних насаджень
Виробництво сконцентроване в передгірських і гірських районах Криму і Карпат, найменша їх на Поліссі
Найвищими темпами розвивається садівництво в Азії, де виробляється 54,1% світового валового збору плодів та ягід.
Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці – близько 85% від загальної.
Основну масу продукції України становить:
Зерняткові породи (яблуня, груша, айва) – 76,6%
Кісточкові породи – вишня, черешня, слива, абрикос та ін. 18,3%
Ягідники – 4%
Горіхоплідні – 1,1%
Плоди і ягоди – продукція мало транспортабельна і швидко псується.
Садівництво визначається досить великою трудомісткістю і капіталомісткістю.
Затрати праці значні – на 1 га 350-400, а ягідників понад 500.
Показник |
2005 рік |
2010 рік |
Урожайність |
29,0 |
55,8 |
Затрати праці |
7,7 |
7,2 |
Собівартість |
85 |
193,9 |
Ціна реалізації |
95,8 |
222,8 |
Прибуток на 1 ц плодів |
10,8 |
28,9 |
Рівень рентабельності |
12,6 |
14,9 |
Стан ринку плодово-овочевої продукції
Зовнішній ринок в України СНД та країни Європи.
Вивіз консервів – до 15% - країни Балтії, Росія, Казахстан, Німеччина, Ізраїль та Німеччина.
Соки – 60-65%.
Для повного забезпечення фруктами населення необхідно: