9.4. Небанківські фінансово-кредитні установи

Одним з фінансових посередників грошового ринку є небанківські фінансово-кредитні установи.

Вони мають як загальні риси з банками, як основними посередниками грошового ринку, так

і відмінності:

^ Загальні риси:

• функціонують як і банки в секторі непрямого фінансування;

• формують свої ресурси (пасиви) випускаючи боргові зобов'язання;

• розміщаючи свої ресурси в активи, вони купують інші боргові зобов'язання;

• діяльність небанківських фінансово-кредитних установ базується на тих же основах, що й у банків;

• здійснюючи свою діяльність, вони також як і банки здійснюють трансформаційну функцію.

^ Відмінності:

• діяльність небанківських фінансово-кредитних установ не зв'язана з операціями, що визнана базовими банківськими;

• діяльність їх не стосується створення депозитів у процесі грошово-кредитної мультиплікації і не впливає на пропозицію грошей;

• діяльність небанківських фінансово-кредитних установ є вузькоспеціалізованою.

На грошовому ринку існує досить багато типів фінансових посередників. На рис. 24 наведена класифікація небанківських фінансово-кредитних установ.

Страхові компанії — це основні фінансові посередники в групі договірних фінансово-кредитних установ. Вони являють собою установи, що спеціалізуються на наданні страхових послуг і поділяються на компанії з страхування життя і компанії з страхування від нещасних випадків.

Діяльність страхових компаній полягає у формуванні на основі договорів з юридичними і фізичними особами спеціальних грошових фондів, з яких здійснюються виплати коштів застрахованим економічним суб'єктам в обговорених розмірах у випадку настання страхового випадку.

Страховий бізнес у розвинутих країнах є досить розповсюдженим. В Україні ж він тільки починає розвиватися, причому в багатьох випадках примусово (страхування депозитів, кредитів і т.д.). В останній же час страховий бізнес трохи скоротився по своїх обсягах у порівнянні з попередніми роками. %

Пенсійні фонди - спеціалізовані фінансові посередники, що на законодавчо-договірній основі акумулюють грошові кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких здійснюються пенсійні виплати громадянам при досягненні ними визначеного віку.

Пенсійні фонди бувають державними і приватними.

Ломбарди - фінансові посередники, що спеціалізуються на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.

Кошти ломбардів формуються з внесків засновників, прибутку від їхньої діяльності і засобів від реалізації заставного майна.

Небанківські фінансово-кредитні установи Договірні фінансово-кредитні установи Інвестиційні фінансово-кредитні установи

Страхові компанії

Інвестиційні фонди

Пенсійні фонди

Фінансові компанії

Ломбарди

Кредитні установи

Лізингові компанії

Кредитні спілки

Факторингові компанії

Рис. 23. Класифікація небанківських фінансово-кредитштх установ.

Лізингові компанії - фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування (транспорту, устаткування і т.д.) і передачі їх в оренду фірмі для використання у виробничій діяльності, що поступово виплачує їхню вартість протягом установленого терміну (до 5-10 і більш років).

Оформляються лізингові угоди договорами оренди.

В Україні лізингова діяльність є перспективною, хоча на сьогоднішній момент розвинута недостатньо.

Факторингові компанії - фінансові посередники', що спеціалізуються на покупці у фірм прав на вимогу боргу. Факторингові операції оформляються спеціальними договорами і є досить складними фінансовими операціями.

В Україні факторингова діяльність розвинута слабко через високий рівень ризиків, зв'язаних з • нестабільністю економіки.

Інвестиційні фонди - фінансові посередники, що спеціалізуються на керуванні вільними коштами іішестиційного призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщають їх шляхом перетворення в акції інших компаній і державних цінних паперів.

Доходи інвестиційних фондів формуються з дивідендів і відсотків по цінних паперах, їхньої курсової різниці.