7.6. Поняття інформаційного об’єкта

Інформаційний об’єкт – це опис певної сутності (реального об’єкта, явища, процесу, події) у вигляді сукупності логічно пов’язаних реквізитів (інформаційних елементів).

Інформаційний об’єкт певного реквізитного складу і структури утворює клас (тип), якому присвоюється унікальне ім’я (символьне позначення), наприклад: Студент, Сесія, Стипендія.

Інформаційний об’єкт має множину реалізацій – екземплярів, кожний з яких подається сукупністю конкретних значень реквізитів і ідентифікується значенням ключа (простого – один реквізит, складеного – декілька реквізитів). Інші реквізити інформаційного об’єкта є описовими. При цьому одні і ті реквізити в одних інформаційних об’єктах можуть бути ключовими, а в інших – описовими. Інформаційний об’єкт може мати декілька ключів.

Приклад 7.1. На рис. 7.5. представлений приклад структури і екземплярів інформаційного об’єкта Студент.

Структура	Номер з/книжки	Прізвище	Ім’я	По батькові	Дата	Група
Екземпляри інформаційного об’єкта Студент	12568	Задихайло	Петро	Михайлович	01.01.88	051
	14875	Ікавий	Ганна	Володимирівна	15.03.87	052
	23547	Дуля	Андрій	Борисович	14.04.87	053

Рис. 7.5. Приклад структури і екземплярів інформаційного об’єкта

В інформаційному об’єкті Студент ключовим словом є реквізит Номер залікової книжки, до описових відносяться: Прізвище (Прізвище студента), Ім’я (Ім’я студента), По-батькові (По-батькові студента), Дата (Дата народження студента), Група (Номер групи де навчається студент).

Якщо відсутнім буде реквізит Номер залікової книжки, то для однозначного визначення характеристик конкретного студента необхідним є використання складеного ключа з трьох реквізитів (Прізвище+Ім’я+По батькові).

П

Студент

риклад 7.2

137

Номер

Рис.7.5. Компактне представлення інформаційного об’єкта

Рис.7.6. Представлення інформаційного об’єкта у вигляді графа

7.7. Нормалізація відношень

Одні й ті ж дані можуть групуватися в таблиці (відношення) різними способами, тобто можлива організація різних наборів відношень взаємопов’язаних інформаційних об’єктів. Групування атрибутів у відношеннях повинно бути раціональними, тобто такими, що мінімізують дублювання даних і спрощують процедури їх обробки й оновлення.

Певний набір відношень володіє кращими властивостями при включенні, модифікації, видаленні даних, на відміну від усіх інших можливих наборів відношень, якщо від відповідає вимогам нормалізації відношень.

Нормалізація відношень – формальний апарат обмежень на формування відношень (таблиць), який дозволяє усунути дублювання, забезпечує несуперечність даних що зберігаються в базі, зменшує трудовитрати на ведення (введення, коригування) бази даних.

Е. Коддом виділені три нормальні форми відношень і запропонований механізм, який дозволяє будь-яке відношення перетворити до третьої (найбільш досконалої) нормальної форми.