- •Розділ 1 Система бухгалтерського обліку в банках України
- •1.1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні банком, його види та призначення
- •Порівняльна характеристика видів бухгалтерського обліку
- •1.2. Регулювання і функції фінансового обліку. Огляд фінансової звітності банків
- •Загальна модель регулювання фінансового обліку в банках
- •Користувачі фінансової звітності та їх потреби в інформації
- •Склад і призначення компонентів фінансової звітності банків
- •Балансовий звіт
- •Баланс аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р., тис. Грн
- •Звіт про фінансові результати
- •Звіт про фінансові результати аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р., тис. Грн
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Звіт про рух грошових коштів аб «ажіо» на 31 грудня 2001 р. (непрямий метод), тис. Грн
- •Класифікація грошових потоків за видами діяльності банку
- •Звіт про власний капітал
- •Звіт про власний капітал банку «Ажіо» за 2001 рік
- •1.3. План рахунків і принципи його побудови
- •Структура першого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура другого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура третього класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура четвертого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура п’ятого класу Плану рахунків комерційного банку
- •Структура шостого і сьомого класів Плану рахунків комерційного банку
- •Структура дев’ятого класу Плану рахунків комерційного банку Клас 9. Позабалансові рахунки
- •Клас 9. Позабалансові рахунки
- •1.4. Параметри і форми аналітичного обліку
- •Характеристика та коди контрагентів
- •Контрагенти (клієнти) банку
- •Бухгалтерські рахунки (відповідно до плану рахунків)
- •Приклади побудови номерів аналітичних рахунків
- •1.5. Банківська документація
Порівняльна характеристика видів бухгалтерського обліку
Ознаки |
Підсистеми бухгалтерського обліку |
|
Фінансовий облік |
Управлінський облік |
|
1. Мета обліку |
Складання і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку для забезпечення потреб насамперед зовнішніх користувачів |
Складання і надання інформації про господарську діяльність банку менеджерам для забезпечення функцій щодо управління банком |
2. Регулювання |
Закони, національні положення бухгалтерського обліку, МСБО, нормативно-правові акти НБУ |
Внутрішні нормативно-правові акти банку |
3. Об’єкти обліку |
Фінансовий стан і фінансовий результат господарської діяльності банку (активи, зобов’язання, капітал, доходи й витрати) |
Доходи, витрати, фінансовий результат діяльності окремих підрозділів; результат діяльності керівництва |
4. Предмет бухгалтерського аналізу |
Господарська діяльність банку в цілому |
Діяльність окремих підрозділів банку за вибором керівництва та їх вплив на загальну діяльність банку |
5. Спрямованість |
Ретроспективний (оцінка минулих господарських подій) |
Спрямований у майбутнє (фінансове планування і контроль за поточною господарською діяльністю банку) |
6. Відкритість |
Фінансова звітність підлягає оприлюдненню |
Управлінська звітність є комерційною таємницею |
7. Періодичність звітування та форми |
Річний, квартальний інтервали складання фінансової звітності. Формат і зміст установлені законодавчо |
Період управлінської звітності, її форми затверджуються кожним банком самостійно |
Окремої уваги потребує питання: за якими критеріями поділяють користувачів на зовнішніх та внутрішніх і чим різняться їх цілі щодо забезпечення інформацією про господарську діяльність банку?
Користувачі бухгалтерської інформації поділяються на зовнішніх та внутрішніх залежно від відношення до банку як суб’єкта підприємницької діяльності і можливостей доступу до фінансової інформації про діяльність банку.
До зовнішніх користувачів належать: кредитори, інвестори, клієнти, працівники банку, акціонери банку, а також органи державного управління, нагляду, податкові органи. Їм інформація потрібна: для прийняття рішення стосовно того, чи варто придбати акції банку, стати його клієнтом або вкладником; для оцінювання можливості банку щодо повернення кредитів, попереджування негативних явищ у діяльності банку з метою своєчасної його санації; запобігання загрозі банкрутства чи пом’якшення його наслідків для вкладників та клієнтів банку; для формування грошово-кредитної політики. Наявність інформації дає змогу безпосередньо впливати на діяльність банку. Така інформація надається в рамках фінансового обліку. Зовнішні користувачі не мають змоги визначити якісь свої специфічні вимоги, крім установлених чинним законодавством.
Відповідно до міжнародної практики інвестори і кредитори розглядаються як основні користувачі, саме для задоволення їхніх інтересів банки зобов’язані оприлюднювати фінансову інформацію. Публічність інформації посилює відповідальність банків за результати своєї діяльності перед суспільством.
Внутрішні користувачі — це керівництво банку. Йому інформація необхідна для прийняття рішень за всім спектром питань щодо управління банком: стратегічне і тактичне управління, складання бюджетів, управління фінансами, оптимізація використання ресурсів тощо. Для вирішення цих завдань поряд з фінансовою звітністю керівництво банку потребує іншої інформації, яка формується в підсистемі управлінського обліку.
У ринковій економіці держава не має підстав зобов’язувати банки чи інші підприємства впроваджувати управлінський облік. Такі дії розглядатимуться як втручання у внутрішні справи і як обмеження свободи економічної діяльності підприємств. Зазначеною функцією держава законодавчо наділена тільки щодо фінансового обліку. Використовуючи цей важіль, держава створює умови для забезпечення рівного доступу користувачів до інформації і гарантує безпеку коштів, укладених у банки.
Розглянемо, за допомогою яких механізмів регулювання фінансового обліку держава досягає правдивості і доречності фінансової інформації, що складають банки, та її оприлюднення.
Зрозуміло, що дрібні вкладники навряд чи зможуть скористатися цією інформацією. Важко уявити, що пересічний вкладник самотужки вивчатиме фінансові звіти банків і здійснюватиме порівняльний аналіз діяльності різних банків. Такий аналіз і оцінка потребують професійних знань. Регулювання цього питання державою сприяє появі професійних рейтингових агентств, діяльність яких і спрямована на забезпечення правдивою інформацією громадськості та інших користувачів.
Середні і великі кредитори й інвестори банків, які мають у штаті професіоналів — фінансових аналітиків, отримавши безпосередньо доступ до інформації, використовують її для аналізу ліквідності та платоспроможності банку, з яким мають партнерські відносини.