- •Розділ 1. Основні поняття медичної інформатики. Комп’ютер у діяльності майбутнього лікаря
 - •1.1. Основні поняття медичної інформатики
 - •Інформація та її визначення
 - •Носії повідомлень
 - •Визначення кількості інформації
 - •Представлення інформації в комп’ютері
 - •Системи числення
 - •Десяткова система числення
 - •Двійкова (бінарна) система числення
 - •Переведення числової інформації з десяткової системи числення в двійкову
 - •Кодування нечислової інформації
 - •Логічні елементи в комп’ютері
 - •Предмет та об’єкт медичної інформатики
 - •Медична інформація та її види
 - •Інформація, дані, знання
 - •Типи медичних знань.
 - •Інформаційний медичний документ
 - •Опис даних: якісні, порядкові та кількісні дані. Шкали вимірювання
 - •Якісні дані. Шкала класифікації (номінальна).
 - •Порядкові дані. Шкала порядку.
 - •Кількісні дані. Шкала інтервалів і шкала відношень.
 - •Медичні дані
 - •Питання для самоконтролю
 - •1.2. Передача інформації. Мережеві технології. Основи телемедицини Передача інформації, схема передачі інформації
 - •Основні поняття комп’ютерних мереж
 - •Комунікаційне обладнання
 - •Комунікаційне програмне забезпечення
 - •Класифікація комп’ютерних мереж
 - •Локальні мережі
 - •Глобальні мережі
 - •Глобальна мережа Internet та її можливості
 - •Виникнення глобальної мережі Internet.
 - •Протоколи мережі Internet.
 - •Ідентифікація комп’ютерів в мережі. Адресація в Internet.
 - •Основні послуги Internet.
 - •Робота з електронною поштою
 - •Поштові адреси та структура електронного листа.
 - •Робота з гіпертекстовими сторінками World Wide Web.
 - •Пошук в Internet
 - •Робота з файлами засобами ftp-сервера
 - •Загальні алгоритми пошуку інформації в Internet .
 - •Основи телемедицини
 - •Технології, що застосовуються у телемедицині
 - •Будова телемедичних систем. Засоби передачі інформації в телемедицині
 - •Функції телемедичних центрів
 - •Стандарти, які застосовуються в телемедицині.
 - •Стандарт Health Level 7
 - •Проблеми телемедицини
 - •Питання для самоконтролю
 - •1.3. Комп’ютерні дані: типи даних, обробка та управління. Основні концепції баз даних
 - •Класифікація баз даних
 - •Основні типи моделей даних
 - •Ієрархічна модель даних.
 - •Модель даних типу мережа.
 - •Реляційна модель даних.
 - •Класифікація сучасних систем керування базами даних
 - •Мовні засоби систем керування базами даних
 - •Майбутнє субд
 - •Питання для самоконтролю
 - •Розділ 2. Медичні дані. Методологія обробки та аналізу інформації.
 - •2.1. Кодування та класифікація. Історія класифікації і кодування
 - •Поняття класифікації
 - •Двоосьова icpc .
 - •Поняття кодування
 - •Проблеми класифікації та кодування
 - •Класифікаційні системи
 - •Системи класифікації в Україні
 - •Питання для самоконтролю
 - •2.2. Аналіз біосигналів. Методи обробки біосигналів. Візуалізація медико-біологічних даних. Обробка та аналіз медичних зображень. Біосигнали та їх обробка.
 - •Реєстрація, трансформація та класифікація сигналів
 - •Біосигнали і нестаціонарні сигнали.
 - •Типи сигналів.
 - •Приклади застосування аналізу біосигналів
 - •Поняття медичного зображення.
 - •Формування медичних зображень
 - •Медичне зображення як об’єкт медичної інформатики.
 - •Методи отримання медичних зображень
 - •Обробка медичних зображень.
 - •Основні принципи обробки зображень.
 - •Попередня обробка.
 - •Зміна контрастності зображення.
 - •Затемнення і видимість деталей зображення
 - •Зменшення шуму.
 - •Квантування рівня сірого
 - •Відновлення зображень
 - •Покращення зображень
 - •Методика виявлення краю або контуру
 - •Сегментація.
 - •Стиснення зображення
 - •Перетворення зображення
 - •Повне перетворення
 - •Розрахунок параметрів.
 - •Інтерпретація зображень.
 - •Проблеми обробки та аналізу зображень
 - •Проблема візуалізації зображень.
 - •Двовимірні томографічні зображення.
 - •Тривимірне об’ємне зображення.
 - •Способи двовимірної візуалізації.
 - •Способи дійсної три вимірної візуалізації.
 - •Застосування тривимірної візуалізації.
 - •Сучасні тенденції обробки зображень
 - •Обробка двовимірних та тривимірних медичних зображень. Обробка двовимірних медичних зображень
 - •Обробка тривимірних медичних зображень
 - •Питання для самоконтролю
 - •2.4. Методи біостатистики. Сучасна технологія аналізу даних
 - •Планування дослідження.
 - •Підготовка даних до аналізу
 - •Попередній аналіз даних
 - •Вибір і реалізація методу аналізу
 - •Закони розподілу дискретних випадкових величин Біноміальний розподіл (розподіл Бернуллі)
 - •Розподіл Пуассона
 - •Закони розподілу неперервних випадкових величин Нормальний закон розподілу (Гауса)
 - •Розподіл
 - •Розподіл Ст’юдента (Госсета)
 - •Емпіричні закони розподілу випадкових величин
 - •Оцінка параметрів розподілу та перевірка гіпотез Загальні поняття
 - •Етапи перевірки гіпотез
 - •Критерії перевірки гіпотез
 - •Стійкість критеріїв
 - •Послідовність операцій при виборі критерію
 - •Постановка задачі
 - •Визначення додаткових умов вибору критерію
 - •Вибір конкретного критерію
 - •Вимоги до вибірок
 - •Критерій (критерій Пірсона)
 - •Кореляційний аналіз
 - •Регресійний аналіз
 - •Тестові завдання для самоконтролю
 - •Розділ 3. Медичні знання та прийняття рішень в медицині
 - •3.1. Формалізація та алгоритмізація медичних задач. Основні поняття
 - •Алгоритми та їх властивості.
 - •Способи подання алгоритмів
 - •Типи алгоритмів та їх структурні схеми Лінійні алгоритми
 - •Циклічні алгоритми
 - •Цикл-поки
 - •Цикл-до
 - •Питання для самоконтролю
 - •3.2. Формальна логіка у вирішенні медико-біологічних задач. Основи логіки висловлень
 - •Поняття висловлення
 - •Множина значень висловлення
 - •Алфавіт логіки висловлень
 - •Логічні операції та таблиці істинності. Бінарні і унарні операції
 - •Операція заперечення.
 - •Операція кон’юнкції
 - •Операція диз’юнкції
 - •Операція імплікації
 - •Операція еквівалентності
 - •Діаграми Вена
 - •Властивості логічних операцій
 - •Основні логічні функції.
 - •Логічна функція якщо
 - •Способи подання логічних функцій
 - •Питання для самоконтролю
 - •3.3. Методи підтримки прийняття рішень. Стратегії отримання медичних знань Типи діагностичних і прогностичних технологій
 - •Види лікарської логіки.
 - •Детерміністична логіка
 - •Табличні методи
 - •Машинні технології
 - •Логіка фазових інтервалів
 - •Фазовий простір станів
 - •Застосування ймовірнісної логіки в діагностиці
 - •Основи теорії ймовірнісної діагностики
 - •Розробка систем ймовірнісної діагностики
 - •Приклад застосування систем ймовірнісної діагностики
 - •Метод послідовного статистичного аналізу Вальда
 - •Визначення й архітектура систем знань
 - •Людина і комп’ютер
 - •Експертні системи в медицині
 - •Штучний інтелект.
 - •Історія ес
 - •Розробка експертних систем
 - •База знань
 - •Формальні моделі зображення знань
 - •Продукційні моделі
 - •Семантичні моделі
 - •Модель типу фрейм
 - •Характеристики експертних систем
 - •Приклади застосування експертних систем
 - •Тенденції розвитку систем знань
 - •Питання для самоконтролю
 - •3.4. Клінічні системи підтримки прийняття рішень. Засоби прогнозування. Моделювання медико-біологічних процесів . Поняття системи
 - •Властивості систем
 - •Структура систем
 - •Загальна теорія систем. Системний підхід
 - •Поняття моделі. Типи моделей
 - •Типи моделей
 - •Математична модель. Історія
 - •Ступені складності математичної моделі
 - •Ступені адекватності
 - •Математичне моделювання
 - •Етапи математичного моделювання
 - •Обмеження і переваги методу математичного моделювання
 - •Приклади математичних моделей.
 - •1. Гемодинаміка судинного русла
 - •2. Модель зміни концентрації лікарського препарату в крові пацієнта
 - •3. Моделювання росту популяцій
 - •57. Випадкові відхилення 58. Випадкові відхилення
 - •4. Математична модель «хижак – жертва»
 - •5. Моделювання клітинного росту
 - •6. Математичне моделювання в імунології.
 - •7. Моделювання епідемічних процесів
 - •Питання для самоконтролю
 - •3.5. Доказова медицина Доказова медицина. Принципи доказової медицини
 - •Визначення доказовості
 - •Аспекти доказової медицини
 - •Умови ефективного функціонування доказової медицини
 - •Алгоритм дій
 - •Мета-аналіз
 - •Види мета-аналізу
 - •Переваги мета-аналізу
 - •Проблеми мета-аналізу
 - •Кокранівські бази даних
 - •Принципи Кокранівського Співробітництва
 - •Проблемні групи зі створення систематичних оглядів
 - •Кокранівські робочі групи з методології оглядів
 - •Кокранівські спеціалізовані групи
 - •Кокранівські центри
 - •Кокранівська мережа споживачів
 - •Кокранівська електронна бібліотека
 - •Кокранівська база даних систематичних оглядів
 - •Кокранівський реєстр контрольованих випробувань
 - •Прийняття оптимальних рішень в охороні здоров’я
 - •Тенденції розвитку Кокранівського Співробітництва
 - •Стислий довідник з доказової медицини
 - •Принципи створення довідника
 - •І. Систематичні огляди як джерело доказів.
 - •Іі. Рандомізовані контрольовані випробування як джерела доказів
 - •Особливості викладу матеріалу
 - •Питання для самоконтролю
 - •Розділ 4. Системи, направлені на пацієнтів, та інституційні інформаційні системи в охороні здоров’я
 - •4.1. Типи інформаційних систем в галузі охорони здоров’я. Госпітальні інформаційні системи та їх розвиток. Вимоги до інформації
 - •Основні аспекти інформатизації медичної діяльності
 - •Загальна технологічна схема діагностично-лікувального процесу.
 - •Етапи створення і основні характеристики міс
 - •Класифікація медичних інформаційних систем
 - •Медичні інформаційні системи базового рівня
 - •Інформаційно довідкові системи.
 - •Консультативно-діагностичні системи.
 - •Арм лікаря.
 - •Автоматизоване робоче місце лікаря діагноста
 - •Медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу
 - •Інформаційні системи консультативних центрів.
 - •Скрінінгові системи.
 - •Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи Особливості організації інформаційного середовища лікувально профілактичної установи
 - •Основні типи даних
 - •Інформаційні системи поліклінічного обслуговування.
 - •Міс територіального і державного рівня
 - •Інформаційне забезпечення міс
 - •Госпітальні інформаційні системи
 - •Архітектура гіс.
 - •Автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісників.
 - •Регістратура
 - •Електронна медична карта (емк)
 - •Стаціонар
 - •Лабораторні дослідження.
 - •Операційна
 - •Облік лікарських засобів.
 - •Питання для самоконтролю
 - •4.2. Електронна медична картка. Ведення медичної документації за допомогою персонального комп’ютера.
 - •Концепція побудови електронних медичних карток
 - •Ступінь захисту інформації про пацієнтів
 - •Система медичного документообігу закладів охорони здоров’я
 - •Структура системи
 - •Етапи документообігу
 - •Питання для самоконтролю
 - •4.3. Інформаційні ресурси системи охорони здоров’я
 - •4.4. Етичні та правові принципи в системі охорони здоров’я Захист медичної інформації
 - •Медична інформаційна система як об’єкт захисту
 - •Проблеми організації захисту лікарської таємниці
 - •Загрози інформації, що містить лікарську таємницю.
 - •Проблеми впровадження комплексних систем захисту.
 - •Вимоги до моделі процесів інформаційної безпеки.
 - •Формування моделі інформаційної безпеки.
 - •Питання для самоконтролю
 - •Додатки Нейронні мережі.
 - •Основні поняття
 - •Моделі нейронних мереж Багатошаровий персептрон
 - •Ймовірнісна нейронна мережа в задачах класифікації.
 - •Узагальнено-регресійна нейронна мережа в задачах регресії
 - •Карти Кохонена, що самоорганізуються
 - •Лінійна мережа
 - •Алгоритм побудови нейронних мереж Оцінка адекватності нейромережевих моделей
 - •Методика побудови нейронної мережі в пакеті neuropro 0.25.
 - •Розпізнавання образів у програмі емуляції нейронної мережі «numbers»
 - •Класифікація даних на прикладі аналізу «ірисів фішера»
 - •Поняття про приборно – комп’ютерні системи.
 - •Коротка історична довідка.
 - •Класифікація медичних приборно-комп’ютерних систем
 - •Класифікація за функціональними можливостями
 - •Класифікація за призначенням
 - •Основні принципи побудови мпкс Структура мпкс.
 - •Медичне забезпечення
 - •Апаратне забезпечення мпк Деякі елементи обчислювальної техніки
 - •Програмне забезпечення мпкс.
 - •1. Підготовки дослідження.
 - •2. Проведення дослідження.
 - •3. Перегляду і редагування записів.
 - •4. Обчислювального аналізу.
 - •5. Оформлення висновку.
 - •6. Роботи з архівом.
 - •Системи для проведення функціональної діагностики. Системи для дослідження функцій кровообігу.
 - •Комп’ютерна електрокардіографія
 - •Комп’ютерна реографія.
 - •Системи для дослідження органів дихання.
 - •Системи для дослідження головного мозку
 - •Комп’ютерна електроенцефалограма
 - •Системи для ультразвукових досліджень
 - •Комп’ютерна ехотомографія
 - •Інші типи спеціалізованих систем
 - •Методи обробки й аналізу медичних зображень.
 - •Мпкс для рентгенівських досліджень
 - •Мпкс для магнітно-резонансних досліджень.
 - •Мпкс для радіонуклідних досліджень(рнд).
 - •Багатофункціональні системи
 - •Системи для проведення моніторингу
 - •Специфіка моніторингових систем
 - •Електрокардіографічний моніторинг
 - •Системи управління лікувальним процесом.
 - •Системи інтенсивної терапії.
 - •Системи оберненого біологічного зв’язку.
 - •Системи протезування та штучні органи.
 - •Перспективи розвитку мпкс
 - •Питання для самоконтролю
 
Представлення інформації в комп’ютері
Для автоматизації роботи з даними різних типів важливо уніфікувати форму їх подання. Для цього використовується прийом кодування. Система кодування, яка використовується в обчислювальній техніці, називається двійковим кодом і заснована на поданні даних послідовністю двох знаків 0 і 1. Ці знаки називаються двійковими цифрами. Всі данні для обробки на комп’ютері повинні бути перетворені в таку цифрову форму.
Одиницею інформації в комп’ютері є біт, тобто двійковий розряд, який може набувати значення 0 або 1 («так» чи «ні», «істина» чи «хиба» тощо). Біт є досить дрібною одиницею виміру даних, тому біти об’єднуються в групи по 8 біт – байти. В обчислювальній техніці найчастіше застосовують такі одиниці вимірювання інформації, як:
1 байт = 23 біт = 8 біт;
1 Кбайт = 210 байт = 1024 байт;
1 Мбайт = 210 Кбайт = 1024 Кбайт;
1 Гбайт = 210 Мбайт = 1024 Мбайт.
Системи числення
Автоматизація будь-якого процесу вимагає уніфікації виду і форми представлення, як вихідного стану системи так і проміжних її характеристик. У теорії інформації розроблені спеціальні прийоми оптимального представлення даних шляхом їхнього кодування, тобто вираження даних одного типу через дані іншого типу. Система кодування, що існує в обчислювальній техніці, називається двійковим кодуванням і заснована на представленні даних послідовністю двох знаків «0» і «1». Ці знаки називаються двійковим кодом. Усі дані (наприклад, біосігнали, символьні, графічні зображення тощо) для обробки на комп’ютері повинні бути перетворені в таку цифрову систему.
Представлення даних за допомогою двох (нуль і одиниця), а не десяти цифр, значно спрощує роботу комп’ютера, полегшує систему обміну даними, що зовні виявляється в істотному збільшенні його швидкодії.
Системою числення називається сукупність правил і знаків для подання числової інформації.
Розрізняють два типи систем числення – позиційна (арабська) та непозиційна (римська). Система числення вважається позиційною тоді, коли значення кожної цифри залежить від її місця в запису числа. Кількість усіх цифр системи числення називається її основою. Цифри, записані в ряд, утворюють число. У конкретному числі кожна цифра займає певну позицію, яку оцінюють «вагою» — показником степеня основи числення.
Може існувати безліч систем числення, проте практичного застосування набули: бінарна, трійкова, вісімкова, десяткова, шістнадцяткова. Всі системи числення можуть бути переведені в будь-яку іншу.
Десяткова система числення
Найбільш поширеною системою числення є десяткова система. Для зображення будь-якого числа в такій системі використовується десять різних цифр, від 0 до 9. Отже, основа такої системи дорівнює 10. У першій справа позиції десяткового числа стоять одиниці. Вважають, що вага цієї позиції дорівнює 10°, у наступній позиції стоять десятки — вага її 101 і т. д. Присвоєння десяткової ваги кожній позиції, наприклад, десяткового числа 6394 можна подати наступною таким чином:
Число  | 
			6  | 
			3  | 
			9  | 
			4  | 
		
Вага  | 
			103  | 
			102  | 
			101  | 
			100  | 
		
Будь-яке десяткове число можна записати в так званій розгорнутій формі. Для цього треба кожну цифру в числі помножити на вагу тієї позиції, в якій вона знаходиться, і всі результати множення підсумувати:
6394(10) = 4  100 + 9  101 + 3 102 + 6 103.
