Інформаційне забезпечення міс
МІС характеризуються наявністю, як правило, великих обсягів даних і знань. Обробка даних і знань зводиться до трьох основних етапів. На першому етапі елементи інформації розміщуються у визначених структурах – базах даних (БД) і базах знань (БЗ). На другому етапі БД і БЗ піддаються упорядкуванню: змінюється їхня структура, порядок розміщення інформації, характер взаємозв’язків між елементами інформації. На третьому етапі здійснюють експлуатацію БД: пошук потрібної інформації, прийняття рішень, редагування баз даних і знань.
Інформаційне забезпечення МІС складають: історії хвороби, виписки з історій хвороби, епікризів, стандартизованих карт обстеження, діагностичні й інформативні оцінки показників і станів, критерії ефективності обстеження і лікування, каталог медичних понять і термінів.
У наш час закінчується період автономних медичних комп’ютерних систем, що створюються автономно окремими медичними підрозділами для вирішення своїх задач, і настає період МІС, що взаємодіють між собою. Ця взаємодія має багато аспектів:
По-перше, це використання загально прийнятих і доступних відкритих стандартів як для даних, що зберігаються й обробляються в цих системах, так і для забезпечення способів і механізмів їхньої взаємодії.
По-друге, це технічна (технологічна) стандартизація медичних комп’ютерних систем. Зрозуміло, що інструментальні засоби, що використовуються цими системами, можуть і повинні бути різними (в залежності від певних умов їх створення та використання), але й тут необхідно передбачити максимально можливу стандартизацію (це може стосуватися стандартів до інтерфейсу, протоколів обміну даними, форматів даних, що використовуються).
Сучасні тенденції розвитку МІС свідчать про необхідність і реальну можливість такої стандартизації.
Госпітальні інформаційні системи
Госпітальні інформаційні системи (ГІС) є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності медичного стаціонару.
Як і всі ІС ЛПУ, ці системи в своїй роботі відображають частково чи повністю сценарій інформаційних подій, що виникають у лікувальній установі.
В залежності від повноти відображення сценарію інформаційних подій в госпітальній інформаційній системі, тип систем змінюється від суто статистичних до цілком фактографічних, коли система працює в режимі реального часу.
Статистичні системи передбачають збір первинної інформації в об’ємі, необхідному для отримання конкретних звітів. Вони як правило працюють «заднім» числом – в комп’ютер вводиться інформація, записана в історію хвороби чи інші паперові документи. Часто для реалізації такої системи, достатньо кілька комп’ютерів, кілька операторів, однієї – двох прикладних програм.
Рис. 76. Схема госпітальної інформаційної системи
Фактографічні системи реєструють події, що відбуваються під час лікування пацієнта, по мірі їх виникнення. Впровадження таких систем потребує великої кількості комп’ютерів, об’єднаних в мережу, розробки багатьох прикладних програм, навчання великої кількості користувачів і створення потужної служби підтримки.
Фактографічні системи мають багато переваг. По-перше, сама побудова системи: більш логічна: статистика основується на фактах, а не збираються факти, необхідні для статистики. По-друге, система дозволяє отримати оперативну інформацію: відомо, що відбувається в клініці в даний момент, а не лише в цілому за звітний період.
І головне – фактографічна система багатофункціональна, вона дозволяє одночасно, на основі однієї і тієї ж інформації, розв’язувати декілька важливих завдань.
У всьому спектрі ГІС можна вказати ту мінімальну повноту відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній установі, яка характеризує «логічну завершеність» інформаційної системи. В цих системах об’єм зареєстрованих даних має покривати технологічний процес клініки: створення медичних ресурсів – формування відносин з клієнтами – лікування пацієнтів –отримання плати за проведене лікування.
До ресурсів медичної установи відносяться списки відділень, служб, лікарів, розклад їх роботи, опис ліжко-фонду тощо.
Стосунки з клієнтами полягають у виконанні відповідних зобов’язань. Зобов’язання перед клієнтами відображені в умовах договорів з організаціями системи охорони здоров’я, із страховими компаніями, підприємствами, пацієнтами; в прейскуранті закладу.
Реєстрація пацієнтів зазвичай проводиться за правилами, описаних в договорах з платниками.
Реєстрація ходу лікування пацієнтів. Зазвичай, лікування пацієнта представляють у вигляді послідовності подій. Для кожної події складають достатньо змістовний опис, який може містити як формалізовані, так і дані, що вільно вводяться. На даному етапі здійснюється реєстрація подій, що відбуваються з пацієнтами в процесі їх лікування.
Нарешті, отримання плати полягає в пред’явленні рахунків і реєстрації оплати лікування.
Спираючись на раніше отриману інформацію, система такого типу може автоматично виставити в оплату проведене лікування. В них можна встановлювати «обернені зв’язки», що допомагають оперативно управляти роботою клініки.
Реалізувавши систему такого типу, установа може вирішувати з її допомогою широкий спектр управлінських задач: від підвищення якості лікування до скорочення втрат через недовантаження потужностей чи перевитраті ресурсів.
Отриманий в таких ГІС «кістяк» інформації про лікування пацієнта можна потім нарощувати, наповнюючи все більш точними медичними даними. В подальшому саме в таких системах буде плідною інтеграція лабораторних і діагностичних систем, формування повномасштабних електронних історій хвороб.