2. Історичні витоки та основні етапи розвитку нації і державності; Давня історія

Близько 1000 р. до н.е. на територію Іберійського півострова прийшли числені кельтські племена, на узбережжі півострова свої колонії заснуваликарфагеняни. У 2 ст. до н.е. територія сучасної Португалії стала частиною римської провінції Лузітанії. В 38 р. римська Іспанія була поділена на три провінції: Таррагону, Бетіку, Лузітанію. Від цієї події протягом всього середньовіччя рахувалися роки так званої іспанської, або цезаріанської ери. Змінена на загальноєвропейську напочтку XV ст. У 5 столітті н.е. контроль над регіоном перейшов спочатку до аланів, свевів, а потім - довестготів, а з 711 р. — до маврів.

Народження португальської нації

У 997 році територію між річками Дору і Мінхо (північ Португалії) відвоював у маврів король Леона Бермудо II. У 1064р. король Кастилії і Леона Фердінанд I захопив територію до сучасної Коїмбри. Відвойовані у маврів території були поділені на кілька феодальних ф'єфів. У 1096 році як вдячність за допомогу у війні з маврами король Альфонсо I видав заміж за Генріха Бургундського свою позашлюбну доньку Терезу та надав титул графа Португальського.

Після смерті Альфонсо Генріх відмовився визнати владу Кастильського королівства і почав війну. У 1139 після перемоги над маврами при Орикє син Генріха Альфонсо Енрікеш був проголошений португальськими рицарями королем Португалії Альфонсо I. У 1179 році Папа римський визнав незалежність Португалії.

У 1255 при королі Афонсо III столиця була перенесена до Лісабона.

Протягом подальших двох століть португальські королі вели війни з маврами, які зрештою закінчилися вигнанням останніх з країни.

У 1290 королем Дінішем засновано університет у Ліссабоні, який згодом (1308)перенесено до Коїмбри.

У 1383 році після смерті короля Фернандо I спричинилася політична криза, внаслідок якої країну очолила нова династія - Авіська.

Занепад імперії

Парадоксально, але незліченні багатства призвели до розорення країни, а відплив населення в колонії виявився фатальним для порівняно невеликої держави. Остаточно погішало ситуацію марокканська авантюра короляСебастьяна I, під час якої той загинув у 1578 році. Внаслідок чого виникла династична криза. Намагання інших представників королівської родини Енріке I та Антоніо з Крату зберегти владу у Авіській династії виявилися марними - у 1580 році Португалія залишилася без короля.

Претензії на корону Португалії виказал Філіпп II, король Іспанії, бо він був сином португальської принцеси і мав права на португальський трон. Іспанський король вторгнувся до країни, його полководець герцог Альба зламав спротив португальців, і у 1581 році Філіп II став також португальським королем. На 60 років Португалія потрапляє під владу іспанської корони, втрачає найважливіші колонії і торговельні шляхи. Державну самостійність Португалії відновлено в 1640 році за політичної підтримки Англії і фінансового підживлення з Бразилії.

У 1755 році підводний землетрус та цунамі знищили Лісабон.

На початку 19 століття країна окупована військами Наполеона і розграбована мародерами. Королівська сім'я в цей час переховується в Бразилії. Після звільнення Португалія на 12 років потрапляє під владу Англії.