3. Облік та калькулювання собівартості видобутку корисних копалин.

Планування, облік та калькулювання собівартості видобутку корисних копалин ведуться окремо по кожному кар’єру, руднику та шахті. Ті Рудоуправління до складу яких входять кар’єри та шахти надають зведену калькуляцію, а також зведені калькуляції окремо на видобуток відкритим та підземним способом. Тобто об’єктами обліку витрат є способи видобутку руди – відкритий та підземний.

Калькуляція собівартості видобутку корисних копалин складається за формою 12-к (Ф 12 – К).

У розділі “А” калькуляції відображуються плановий та фактичний обсяги корисних копалин; вага видобутих корисних копалин; плановий та фактичний вміст основного елементу в копалині (тобто заліза в залізній руді, марганцю в марганцевій та інше); вага чистого металу в руді.

Калькуляційною одиницею є одна тонна видобутої корисної копалини.

У розділі “Б” визначається собівартість видобутої корисної копалини за наступними статями витрат:

1. Сировина та основні матеріали, в тому числі:

відрахування на геологорозвідувальні роботи,

плата за природні ресурси.

2. Допоміжні матеріали в тому числі за основними видами.

3. Енергетичні витрати.

4. Оплата праці.

5. Відрахування на соціальні потреби.

6. Обслуговування виробництва.

7. Амортизація основних засобів.

8. Витрати на ремонт та утримання основних засобів.

9. Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів.

10. Технологічні перевезення корисних копалин.

11. Погашення ГПР.

12. Інші витрати.

13. Шахтна (кар’єрна) собівартість.

14. Загальнорудничні витрати.

15. Інші виробничі витрати.

16. Позавиробничі витрати.

17. Повна собівартість видобутку.

До складу статті “Сировина та основні матеріали” входять платежі за користування надрами та відрахування на геологорозвідуванні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.

Відрахування на геологорозвідуванні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету сплачуються згідно з Інструкцією про порядок сплати збору за геологорозвідуванні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затв. Наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 23.06.99 № 105/309:

1) якщо геологорозвідуванні роботи, виконуються за рахунок бюджету, то господарські органи усіх форм власності, що добувають корисні копалини не сплачують цих відрахувань.

2) нормативи відрахувань визначаються як частка вартості одиниці добутої корисної копалини. Вартість дорівнює ціні реалізації за винятком плати за користування надрами та ПДВ. Затверджуються усі нормативи Міністерством економіки. Якщо середньомісячна сума відрахувань, більше 10000 грн., то необхідні авансові платежі здійснюються виходячи з фактичної вартості добутих корисних копалин до 13 ^го та 23^го числа поточного місяця та до 3 числа наступного місяця. Якщо сума менше 10000 грн., платіж виконується одноразово не пізніше 15 числа наступного місяця. По закінченню кварталу визначається повна сума відрахувань наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичної вартості корисних копалин; виконується підсумковий розрахунок.

Стаття “Допоміжні матеріали” використовуються для відображення вартості матеріалів, які використані на виробництво видобувних робіт.

Окремими рядками виділяються витрати на:

• вибухові матеріали;

• трипільне дерево;

• металеві кріплення.

За статтею “Енергетичні витрати” показуються вартість електроенергії; стислого повітря, яке використовується при бурінні; вартість води, використаної на буріння та промивку свердловин. Ці витрати у звітних калькуляціях відображуються за даними вимірюючих приладів і вони повинні співпадати з даними, наведеними в технічному звіті цеха – постачальника енергії.

Стаття “Оплата праці” збирає витрати на заробітну плату, яка розраховується за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, стимулюючі та компенсаційні виплати робочим, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям.

На статтю “Відрахування на соціальні потреби” відносяться збори, які здійснюються згідно чинного законодавства.

Стаття “Обслуговування виробництва” містить в собі вартість послуг транспортних цехів з обслуговування процесів видобутку руди.

Наступна стаття “ Амортизація основних засобів” має специфіку, пов’язану із специфікою складу основних засобів у гірничий промисловості.

Основні виробничі засоби гірничорудних підприємств поділяються на 2 групи:

1. гірничі виробки та спеціалізовані будівлі, споруди та передавальні пристрої, які після виробки запасів корисних копалин родовища або його частини не можуть бути використаними за своїм призначенням. Нарахування амортизації за цими об’єктами виконується за потонною ставкою, яка щорічно затверджується на 1т видобутку корисних копалин;

2. основні виробничі засоби загального призначення. Нарахування амортизації цих основних фондів ведеться виходячи з затверджених норм амортизації від їх балансової вартості.

Слід пам’ятати, що для першої групи основних засобів тих родовищ, строк експлуатації яких перевищує 25 років, сума амортизаційних відрахувань дорівнює 4% початкової вартості основних засобів, не зменшеної на суму зносу.

Якщо строк експлуатації родовища до 25 років – використовується потонна ставка. Вона розраховується діленням вартості основних засобів, (що амортизується) на початок року на загальний тоннаж залишків балансових запасів руди родовища в цілому. Сума амортизаційних відрахувань дорівнює добутку потонної ставки на кількість тонн руди, що належить за планом видобути у звітному році.

Таким чином, на статтю “Амортизація основних засобів” відноситься погашення вартості гірничо-капітальних виробок, спеціалізованих будівель та споруд, машин та обладнання для підземних та відкритих гірничих виробок та інших основних засобів, що пов’язані з розробкою родовищ, за винятком основних засобів, які безпосередньо використовуються на експлуатаційних гірничопідготовчих роботах.

Амортизаційні відрахування за основними засобами, які є спільними для гірничопідготовчих та видобувних робіт, відносяться на витрати з видобутку корисних копалин.

Статтею “Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів” користуються для відображення погашення вартості інструментів, приладів та інвентарю, як то: ківши екскаваторів, шахтні вагонетки, транспортувальна стрічка, підземні кліті і таке інше.

Стаття “Технологічні перевезення корисних копалин” має той самий склад, що і аналогічна стаття собівартості гірничопідготовчих робіт, тобто: вартість послуг залізничного, автомобільного, конвеєрного та інших видів транспорту.

За статтею “Погашення гірничопідготовчих робіт” відображується частка експлуатаційних гірничопідготовчих робіт, що списуються на витрати з видобутку корисних копалин у звітному періоді. Розрахунок погашення витрат на гірничопідготовчі роботи виконується у калькуляції гірничопідготовчих робіт.

На статтю “Інші витрати” відносять вартість витрат на :

• випробування, досліди та дослідження;

• винахідництво, технічне вдосконалення та раціоналізаторські послуги;

• охорону праці;

• утримання очисних споруд;

• допомогу по непрацездатності, що виникла внаслідок виробничої травми та сплачується за судовим рішенням або рішенням адміністрації;

 витрати на ліквідацію порожнеч, що утворилися після масових вибухів;

• витрати на рекультивацію земель.

Статтю “Загально рудничні витрати” формують витрати на управління, загальногосподарські та інші.

На статтю “Інші витрати” відносяться витрати, які не належать до жодної з вказаних вище статей, наприклад, відсотки за кредити.

Настатті “Позавиробничі витрати” збираються транспортні витрати, які понесло саме підприємство або заплатило організаціям. Сюди включаються витрати на навантажування та транспортування руди у залізничних вагонах, збір за подання вагонів, розвантаження, вапнування або підсипка в залізну руду з метою уникнення її змерзання у зимовий час. Останні витрати навіть відокремлюються у підстаттю.

Завдання:

1. Фактичні витрати на гірничопідготовчі роботи склали, тис. грн.:

• допоміжні матеріали 2000

• енергетичні витрати 500

• оплата праці 560

• відрахування на соціальне страхування 207

• ремонт основних засобів 50

• знос МШП 154

• загальнорудничні витрати 30

• супутня продукція 45

Знайти фактичну собівартість гірничопідготовчих робіт і відобразити на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити фактичні витрати на 1 м³ гірничої маси, якщо отримано 150 м³ .

2. Визначити суму амортизаційних відрахувань по шахті, якщо відомо :

1. Термін експлуатації до 25 років;

2. Термін експлуатації більше 25 років по наступним даним :

- первісна вартість основних засобів 30000 грн.

- сума зносу гірничих виробок 13000 грн.

- на початок року залишок запасів руди 500 тон

- план видобутку на поточний рік 100 тон

3. Визначити собівартість 1 т. концентрату на збагачувальній фабриці, якщо

- плановий випуск 200000 т.

- вартість залізної руди 180000грн.

- витрати процесу збагачування 200000 грн.

- вихід промислової продукції і шлаків 260 грн.

- вихід концентрату 120000 т.

Форма контролю: контрольна робота.