Визначення твердості способом Роквеллу

Твердість по Роквеллу визначають на стаціонарному приладі ТК-2 шляхом вдавлення в зразок індентора (сталевої кульки діаметром 1,588 мм чи алмазного конуса з кутом при вершині 120^о) під дією двох навантажень. Щоб наявні в підйомній системі приладу зазори не вплинули на отриманий результат, твердість визначають після зняття основного навантаження при залишившомуся попередньому. Прилад має три шкали. При випробуванні алмазним конусом при Р=150 кгс (1500Н) виходить твердість НRС: при Р=60 кгс (600H) - HRА і при вдавленні сталевої кульки при Р= 100 кгс (1000 H) - HRB.

Для металів з наближеною твердістю по Бринеллю HB 60-230 кгс/мм² (600-2300 Н/мм² ) застосовується шкала В, для більш твердого матеріалу - НВ до 700 кгс/мм² (7000 Н/мм² ) - шкала С, для дуже твердих матеріалів НВ > 700 кгс/мм² (7000 Н/мм²), а також виробів малої товщини використовується шкала А.

Для виміру твердості тонких аркушів, дуже малих зразків, азотованих, цементованих поверхонь і т.п. використовується прилад "суперроквелл", що відрізняється від приладу ТК-2 меншою величиною прикладених навантажень.

Таблиця 2- Шкали за методом Роквелла

Шкали за методом Роквелла
Назва	Шкали	Сила	Індентор (наконечник)	Використання
A	HRA	60 кгс	120° алмазний конус	Інструментальні сталі
B	HRB	100 кгс	1,58 мм стальна кулька	Алюмінієві сплави, бронза, м'які сталі
C	HRC	150 кгс	120° алмазний конус	Загартовані сталі

Чим твердіший матеріал, тим меншою буде глибина проникнення наконечника в нього.

Число твердості по Роквеллу - число абстрактне і виражається в умовних одиницях. За одиницю твердості прийнята величина відповідна осьовому переміщенню наконечника на 0,002 мм. Циферблат твердоміра розділений на 100 поділок, кожна з яких відповідає глибині вдавлювання 0.002 мм.

Нульова поділка чорної шкали (шкала С) збігається з початковим положенням стрілки. Червона шкала (шкала В) зміщена відносно нульової поділки чорної шкали на 30 поділок в напрямку, протилежному руху стрілки індикатора.

Визначення твердості способом Віккерсу

Твердість по Віккерсу визначають на приладі ТП-2 вдавленням у досліджуваний зразок алмазного наконечника, що має форму квадратної піраміди з кутом між протилежними гранями 136⁰. Метод Віккерса - найбільш чутливий і використовується для випробування дуже твердих металів, зміцнених (цементованих, азотованих і т.п.), тонких поверхневих шарів деталей, поверхневого наклепу тонких аркушів. Застосовують навантаження 5, 10, 20, 30, 50, 100 і 120 кгс (50, 100, 200, 300, 500, 1000 і 1200 H). Навантаження вибирають у залежності від товщини і твердості випробуваного матеріалу. Значення твердості по Віккерсу визначають по величині діагоналі відбитка за допомогою спеціальних таблиць.

Важливу роль відіграє час витримки під навантаженням. При позначенні числа твердості по Віккерсу обов’язково вказують час витримки. Наприклад: НВ- 20/30-620 кгс/мм² (200/30 - 6200 H/мм² ) позначає число твердості 620 (6200), отримане під

навантаженням 20 кгс, що діяло протягом 30 с.