3 Методичні вказівки до самостійного вивчення:

Вивчення проблемних питань теми необхідно починати з усвідом­лення поняття категорії матеріальних активів підприємства. З них слід виокремити поняття виробничих фондів, з'ясувати спільність і різницю у тлумаченні економічної сутності та значення термінів «основні фонди» та «оборотні фонди». При цьому необхідно роз­глядати їх відповідно до характеру виробничого функціонування та участі у виробництві продукції.

Наступним кроком у вивченні теми має бути класифікація основ­них фондів за видовою (технологічною) структурою, за призначен­ням, за ступенем участі у виробничому процесі. Розглядаючи вироб­ничу структуру основних фондів, слід зазначити, що прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зрос­тає. Також необхідно розглянути вплив різних чинників на виробни­чу структуру підприємства.

На основі аналізу статистичних даних, які характеризують склад і динаміку основних фондів промисловості та її окремих галузей, слід виокремити галузеві особливості виробничої структури основ­них фондів, тенденції її зміни, а також дати оцінку динаміці питомої ваги основних фондів окремих галузей у загальній вартості основ­них фондів промисловості.

Другим проблемним напрямом вивчення теми вважається оцінка та процес відтворення основних виробничих фонів. Облік та плану­вання відтворення основних фондів здійснюється в натуральних по­казниках та у вартісній формі. При цьому тривале функціонування та поступове зношення (спрацювання) засобів праці, а також постій­на зміна умов їх відтворення обумовлюють необхідність викорис­тання таких видів оцінки основних фондів: за балансовою вартістю (первинною та відновною) та балансовою вартістю з урахуванням зношення (спрацювання). Поряд з цим слід розрізняти призначення способів оцінки основних фондів, які застосовуються, їх роль в об­ліку засобів праці, визначенні їх зношення та норм амортизації.

Продовжуючи розгляд другого питання, необхідно визначити сут­ність фізичного зношення та техніко-економічного старіння засобів праці, їх види, методи обліку зношення, чинників, які його визнача­ють, та форми їх відшкодування.

Процес відшкодування зношення основних фондів здійснюється шляхом амортизації для певної групи обладнання. Слід ознайомити­ся з діючими нормами амортизаційних відрахувань. Після цього не­обхідно опанувати методику визначення суми різномірної, подвійно-залишкової та прискореної амортизації. З метою пожвавлення про­цесу відтворення основних фондів і захисту нагромаджених аморти­заційних сум від знецінення підприємствам дозволено здійснювати прискорену амортизацію активної частини основних фондів. Студен­ти мають оволодіти двома основними методами прискореної амор­тизації: методом зменшуваного залишку та кумулятивним методом.

Із знаннями з вищенаведених питань можна переходити до роз­гляду форм простого та розширеного відтворення основних вироб­ничих фондів. Нерівномірність зношення окремих деталей, частин і вузлів, засобів праці обумовлює необхідність їх періодичного віднов­лення або ремонту. Студенти мають знати не тільки сутність і зна­чення ремонту, але й характерні ознаки його окремих видів, існуючу організацію ремонтних робіт у промисловості, порядок їх плануван­ня та фінансування, а також основні шляхи вдосконалення форм простого відтворення, зменшення строків проведення робіт і пов'я­заних з ними витрат. Студентам необхідно виокремити кожну фор­му розширеного відтворення основних виробничих фондів (технічне переозброєння і реконструкція, розширення діючого підприємства, нове будівництво виробничих та інфраструктурних об'єктів), а по­тім встановлювати взаємозв'язки залежно від перебігу цих процесів відносно кожної форми.

Наступним проблемним напрямом вивчення теми «Виробничі фонди» є система показників, яка може всебічно характеризувати ефективність основних фондів. Вона охоплює два блоки: перший — показники рівня відтворення окремих видів і всієї сукупності засо­бів праці; другий — показники рівня використання в цілому та окремих видів основних фондів. У системі показників ефективності відтворення основних фондів слід ознайомитися з методикою обчис­лення таких коефіцієнтів: оновлення основних фондів, вибуття ос­новних фондів, спрацювання окремих видів та всієї сукупності ос­новних фондів. У системі показників, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, слід звернути увагу на методичні підходи до розрахунку узагальнюючих показників: фон­довіддачі та фондомісткості, а також коефіцієнтів, які об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення та охоплення елементів за­собів праці.

Набувши знань та навичок щодо розрахунку показників ефектив­ності відтворення і використання основних фондів, можна перехо­дити до вивчення проблеми економічного і соціального значення підвищення ефективності відтворення та використання основних фондів підприємства. Студенти мають докладно розглянути дві гру­пи шляхів ефективного використання основних фондів: збільшення екстенсивного завантаження та підвищення інтенсивного наванта­ження. Кожна з цих груп охоплює певну кількість конкретизованих заходів. Слід зазначити, що на підприємствах різних галузей народ­ного господарства України система дійових колективних та еконо­мічних стимулів ефективного використання виробничих фондів по­ки що знаходиться на стадії свого становлення і розвитку.