6.2. Склад і джерела земельно-кадастрової інформації.

Основне призначення земельно-кадастрових систем це накоплення і аналіз інформації про земельні ділянки з урахуванням історії правових змін. Кожна земельна ділянка характеризується безліччю параметрів, одні з яких відображають дані про землю, а інші відображають права конкретних осіб на цю землю.

З цією метою вся земельно-кадастрова інформація поділяється на функціональні блоки, які містять групи характеристик земельної ділянки:

1. Класифікатори системи.

2. Територіальний класифікатор.

3. Просторові (картографічні) дані про земельну ділянку і суміжну територію.

• просторові характеристики земельної ділянки − просторовий об'єкт карти, який відповідає даній кадастровій ділянці (пов'язаний з ділянкою).

• картометричні характеристики земельної ділянки – визначають площу земельної ділянки по карті;

• топологічні характеристики земельної ділянки (відношення до суміжних земельних ділянок, об’єктів нерухомості, територіальних утворень та ін).

4. Атрибутивна інформація про земельну ділянку.

• назва – умовна назва ділянки;

• квартал – номер кварталу, в який входить дана кадастрова ділянка;

• кадастровий номер – кадастровий номер ділянки;

• категорія земель – підкатегорія земель, яка характеризує дану ділянку;

• номер оцінної зони – містить номер оцінної зони, якій належить ділянка (інформація використовується при розрахунку нормативної вартості ділянки і інших параметрів, залежних від оцінної зони);

• адреса (вулиця, будинок, квартира) – характеризує юридичну адресу ділянки;

• попередній кадастровий номер – визначає кадастровий номер ділянки, яка була до утворення нового номера;

• подальший кадастровий номер – визначає кадастровий номер ділянки, яка утворилася при ліквідації поточної ділянки;

• номер кадастрової справи – визначає номер кадастрової справи, яка заведена на дану ділянку;

• використання – інформація про поточне використання ділянки (як правило інформація може приймати наступні значення: невідомо, нормально, не використовується, не за призначенням, не раціонально, з порушенням законодавства. Інформація необхідна для складання звіту по поточному використанню земель);

• площа по факту – визначає фактичну площу ділянки;

• площа по документах – визначає площу ділянки, вказану в засвідчуючих право документах;

5. Атрибутивна інформація про об’єкти нерухомості на земельній ділянці.

6. Суб’єкти права (землевласники − фізична, юридична особа).

7. Документи, на підставі яких оформлюються всі операції з земельною ділянкою.

8. Права на земельну ділянку.

• кадастровий номер – кадастровий номер земельної ділянки, на яку розповсюджується дане право;

• тип – назва виду права;

• частка – частка права (використовується при сумісній або пайовій участі, На одну земельну ділянку може існувати декілька актуальних прав, оскільки частка права конкретного суб'єкта може бути менше одиниці);

• мета використовування (для якої мети надана ділянка);

• основне право (вказування основного (первинним) права, по цьому якому визначається факт впливу права на зміну власника (користувача)).

• дата вступу основного права в силу (дата використовується для ведення історії земельних відносин в хронологічному порядку).

9. Правовстановлюючі документи.

• підстава виникнення права – назва документа, на підставі якого виникає право;

• виданий засвідчуючий право документ (назва і тип засвідчуючого право документа, тобто документа, який виданий на підтвердження даного права);

• підстава припинення права (документ, на підставі якого дане право анулюється. Цей же документ є підставою виникнення іншого Основного права);

• дата анулювання права;

• інформація про реєстрацію права у відповідних органах (дата, номер запису, реєстратор, номер свідоцтва (назва організації);

• інформація про ануляцію реєстрації права у відповідних органах (дата, номер, реєстратор (назва організації).

10. Обтяження.

11. Економіка.

• нормативна економічна вартість земельної ділянки;

• грошова оцінка земельної ділянки.

12. Додаткова інформація.

Як правило, для кожної групи інформації для задач земельного кадастру встановлюється окрема екрана форма.

Земельно кадастрова інформація є повним переліком відомостей про кожну окрему земельну ділянку, які в сукупності створюють інформаційну модель земельної ділянки. Отже, будь яке джерело, що надає такі відомості є джерелом земельно-кадастрової інформації. Вся інформація, яка міститься в інформаційній моделі земельної ділянки поділяється на просторову (картографічну) і атрибутивну (семантичну). Ос­новна земельно-кадастрова інформація збирається під час виконання робіт з кадастрового землеустрою, приватизації землі та інших технологічних процедурах над земельною ділянкою і накопичується в базі даних земельно-кадастрової системи, будь то паперова документація (для неавтоматизованих кадастрових систем) або електронна база даних (для автоматизованих кадастрових систем).

Отже, основними джерелами земельно-кадастрової інформації, що використовуються в інформаційній моделі земельної ділянки є наступні:

• матеріали виконаних робіт з інвентаризації земель;

• технічні звіти про виконані роботи з приватизації земель­них ділянок;

• матеріали робіт з паювання сільськогосподарських земель;

• матеріали проектів відведення, встановлення в натурі зо­внішніх меж земельних ділянок;

• кадастрові плани (схеми) земельних ділянок;

• індексні кадастрові карти;

• Поземельна книга;

• звіти про грошову оцінку земель;

• кадастрові справи;

• книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування зем­лею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі.

Агрегування земельно-кадастрової інформації в земельно-кадастровій системі викликають інформаційні потоки, що і наведено на рис.1.

Процедури збору і введення інформації в систему повинні бути чітко регламентовані відповідними законодавчими і нормативними актами. Опис правил і алгоритмів отримання атрибутивної інформації про земельну ділянку чітко встановлений, на відміну від просторової інформації. На сьогодні, просторова (картографічна) інформація отримується із застосуванням різноманітних технологій виконання топогеодезичних, зем­левпорядних робіт в місцевих (локальних) та державній (СК-63) сис­темах координат. Актуальним є питання введення інформації в базу даних, при цьому головними є два аспекти:

• дотримання характеристик точності просторового опису земельної ділянки;

• відповідність введених даних прийнятим національним (міжнаціональним) стандартам для створення можливості інтегрування даних в національну інфраструктуру геопросторових даних.

Як правило, собівартість земельно-кадастрової інформації дуже висока, особливо просторових даних, так як її створення пов’язано з проведенням вартісних польових геодезичних робіт переважним чином високої точності. Відтворена просторова інформація з існуючих плано-картографічних матеріалів, як правило не відповідає вимогам точності, що робить її обмежено-придатній для задач кадастру.