6. Інформаційне забезпечення ас дзку

Ведення державного земельного кадастру являє собою місткий і багатоетапний технологічний процес. Традиційні (паперові) технології ведення кадастру не дають можливості реалізувати ті функції кадастру, які передбачені законодавчою та нормативною базами та обумовлені вимогами земельної реформи та ринку землі.

Більш того, в сьогоднішньому розумінні термін “кадастр” обов’язково припускає застосування сучасних інформаційних технологій. Запровадження автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗКУ дозволить розширити коло вирішуваних задач, покращити показники техніко-економічної ефективності робіт по веденню державного земельного кадастру, а також значно підвищити рівень їх автоматизації. Одним із головних критеріїв автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру є їх уніфікація, яка досягається шляхом запровадження єдиної нормативно-методичної бази по автоматизованому веденню державного земельного кадастру та запровадження уніфікованих компонентів видів забезпечень АС ДЗК різних рівнів.

6.1. Інформаційна одиниця автоматизованого земельного кадастру.

Основною задачею земельного кадастру, що розглядалося раніше, є повний і точний облік кількості та якості земель на території держави. Для реалізації цієї задачі земельний кадастр повинен представляти собою базу даних, в якої знаходиться вся інформація про всі земельні ділянки в межах України. У відповідності до дійсного Земельного кодексу України – об'єктом Державного земельного кадастру є всі земельні ділянки в межах України, тобто в Земельному кодексі передбачається, що земельний кадастр буде базуватись на первинному обліку земельних ділянок із зазначенням їх кадастрових номерів, а вся інша інформація, в тому числі і статистична звітність, буде похідною від кадастрової інформації первинного обліку.

Традиційно, всі аспекти створення і накопичення кадастрових даних зводилися до кадастрових зйомок та визначення технічних характеристик земельних ділянок. При цьому, під земельною ділянкою розуміється безперервна смуга землі, усередині якої признаються єдині інтереси землекористування. При необхідності декілька ділянок можуть потім бути з'єднані з метою формування більш крупних одиниць, таких як операційні одиниці або одиниці власності. На карті кадастрова ділянка утворюється замкнутою лінією і має унікальну ідентифікацію.

З огляду на тенденції створення ринку землі не менш важливою для задач кадастру є інформація про власника земельної ділянки як суб’єкта права земельних відносин, яке може визначатися видом власності або використання. Крім цього не менш важливою є інформація про правовий режим земельної ділянки – обтяження, обмеження, сервітути. Проте поняття землеволодіння технологічно не може відокремлюватися від меж конкретної земельної ділянки і не може використовуватися як основна інформаційна одиниця, так як землевласник може мати декілька окремих земельних ділянок. Це явище суттєво ускладнить процедуру обліку земель і внесе певну плутанину в інформаційну базу земельного кадастру. Тобто, еволюція земельних відносин в Україні зумовила трансформацію інформаційної одиниці земельного кадастру «земельна ділянка» спочатку в одиницю «земельна ділянка як об’єкт користування» і в решті «земельна ділянка як об’єкт права і користування».

Для зручності використання в системі земельного кадастру до інформаційної одиниці висуваються наступні функціональні вимоги:

1. Інформаційна одиниця повинна полегшувати виконання певних технологічних процедур, до яких відносяться ухвалення економічних рішень і територіальний розвиток, передача земельних ділянок, їх застава, угода про довгострокове землекористування тощо, що робить неможливим відокремлення технічних характеристик земельної ділянки від прав власності. Всі правові або інші зміни, що ослабляють цей зв'язок, можуть зменшити корисність системи.

2. Інформаційна одиниця повинна забезпечувати виконання важливих суспільних функцій: забезпечувати даними інформаційну базу, системи збору податків і інших державних доходів, контролю земель тощо. Ці функції у великій мірі відповідають і потребам приватного сектора, оскільки в значній мірі залежать від прав власності.

3. Інформаційні одиниці повинні бути відносно стійкими. Оскільки всі зміни, що стосуються одиниць нерухомості, повинні бути офіційно зареєстрованими і дуже часті зміни ведуть до збільшення витрат на підтримку системи, земельну ділянку, виділену на основі короткострокового договору оренди, не може використовуватися як одиниця.

Отже, інформаційна одиниця земельного кадастру повинна мати інтегровані інформаційні компоненти, що містять відомості про технічні характеристики земельних ділянок, правовий статус, суб’єкта права і має точне просторове положення. Відповідно до програми реалізації концепції «Кадастр 2014» інформаційною одиницею державного земельного кадастру є інформаційна модель земельної ділянки, яка містить вичерпно повну інтегровану інформацію про земельну ділянку. Передбачається, що ця інформаційна модель створюється за допомогою об’єктно-орієнтованих технологій, тобто чітке просторове положення земельної ділянки пов’язується з відповідними атрибутивними даними про неї. До того ж, ця технологія суттєво спростить технологічні операції обробки даних, виготовлення технічної документації, підготовки форм, звітів, перевірки геопросторових відношень між іншими об’єктами, виконання аналітичних операцій і операцій прогнозування тощо. В решті решт, використання об’єктних моделей земельних ділянок суттєво підвищить цінність кадастрової інформації при її інтеграції в національну інфраструктуру геопросторових даних.