- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •2. Аортальні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Немодифіковані:
- •Модифіковані:
- •Потенційно або частково модифіковані:
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •Стабільна стенокардія напруження
- •Нестабільна стенокардія (до 28 діб від моменту розвитку).
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Типовий
- •Атипові
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •За розміром некрозу
- •В е л и к о в о г н и щ е в и й (за сучасною класифікацією – інфаркт міокарда з патологічним зубцем q)
- •За локалізацією
- •За перебігом
- •Фізикальні методи дослідження
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Критерії ішемії міокарда
- •Критерії пошкодження
- •Критерії некрозу міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •Мукоциліарноі недостатності
- •Обструкціі бронхіального дерева
- •Інтоксикаціі
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Дифузний (хоча й нерівномірний) характер ураження бронхіального дерева
- •Прогресуючий перебіг захворювання з періодами загострень і ремісій
- •Домінування серед клінічних симптомів кашлю, виділення харкотиння, задишки.
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Інтермітивна бронхіальна астма (ступінь і).
- •Крупозну пневмонію (дольову або плевропневмонію)
- •Вогнищеву пневмонію (або бронхопневмонію)
- •Інтерстиціальну пневмонію (з втягненням у процес в першу чергу сполучної тканини стінок альвеол, перибронхіальної тканини та сполучної тканини навколо вкровоносних судин).
- •Іритативний (подразнений) гастрит.
- •Токсико-інфекційний гастрит.
- •Корозивний гастрит.
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •Гострий холецистит
- •У зоні гемороїдальних венозних сплетінь, анастомози між веною брижджі і гемороїдальними венами;
- •У зоні стравохідно-шлункових сплетінь (у верхню порожнисту вену);
- •У системі біляпупкових вен, що анастомозують з венами черевної стінки та діафрагми, які несуть кров у верхню та нижню порожнисті вени.
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
Класифікація анемій
За етіологією:
Постгеморагічні (гострі, хронічні)
Гемолітичні (спадкові, набуті)
Дефіцитні (залізодефіцитні, В12-фолієводефіцитні)
Дизеритропоетичні (гіпопластичні, апластичні)
За ступенем регенераторної активності:
гіпорегенераторні (ретикулоцитів < 2 %о)
норморегенераторні (ретикулоцитів 2–10 %о)
гіперрегенераторні (ретикулоцитів > 10 %о)
За ступенем насичення еритроцитів гемоглобіном:
нормохромні (КП 0,85 – 1,05)
гіпохромні (КП < 0,85)
гіперхромні (КП > 1,05)
За важкістю перебігу:
легка (Нb 110–90 г/л)
середня (Нb 89–70 г/л)
важка (Нb < 70 г/л)
надважка (Нb < 50 г/л)
Гостра постгеморагічна анемія.
В основі етіології лежать різноманітні зовнішні травми та внутрішні кровотечі (шлунково-кишкові, легеневі, маткові), що супроводжуються одномоментною, швидкою втратою 1-2 літрів крові.
Клінічна картина складається з власне анемічних симптомів, пов‘язаних з гіпоксією (слабкість, головокружіння, мерехтіння перед очима) і явищ колапсу, зумовлених зменшенням об'єму циркулюючої крові.
Захворювання протікає в 3 фази:
фаза - рефлекторна; виникає безпосередньо після кровотечі, триває 24-48 годин. В цій фазі показники червоної крові не зменшуються в зв'язку з рефлекторним зменшенням загального судинного русла (спазм периферичних артеріол) і компенсаторним надходженням в судинне русло депонованої крові.
фаза – гідремічна; фаза компенсації, обумовлена великим надходженням в судинне русло тканинної рідини, що призводить до відновлення вихідного ОЦК. В одиниці об'єму крові зменшується вміст гемоглобіну та еритроцитів.
Ш фаза - кістково-мозкова; стадія компенсації; настає через 4-5 днів після крововтрати. В крові за рахунок збільшення синтезу еритропоетинів виникає ретикулоцитоз (прояв регенерації); також виникає нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, тромбоцитоз.
Хронічна постгеморагічна анемія.
Виникає в результаті повторних шлунково-кишкових (виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, рак шлунку, кровоточивий геморой), легеневих, маткових кровотеч.
Патогенез визначається втратою кількості еритроцитів, гемоглобіну а також виснаженням в організмі запасів заліза, у зв‘язку з чим ця анемія може бути також віднесена до залізодефіцитних анемій (потрібно пам‘ятати, що при звичайному харчовому раціоні у шлунок попадає 11-28 мг заліза, з якого всмоктується 3-7 мг, що відповідає вмісту заліза в 15 мл цільної крові; звідси зрозуміло, як виникає дефіцит заліза при хронічних геморагіях).
Х ворі скаржаться на загальну слабкість. Підвищену втомлюваність, шум, дзвін у вухах, мерехтіння "мошок" перед очима, задишку, серцебиття, перебої в роботі серця.
При огляді визначається блідість шкіряних покровів та видимих слизових, бліде, опухле, "воскоподібне" обличчя, пастозність гомілок.
З боку серцево-судинної системи можна визначити: ослаблений, розмитий верхівковий поштовх, розширення меж серця більше вліво (міогенна ділятація лівого шлуночка внаслідок міокардіодистрофії). При аускультації серця: тахікардія. Не дивлячись на неї - глухість І тону на верхівці серця ; функціональні гідремічні (гемодинамічні) систолічні шуми на верхівці серця та легеневій артерії. При аускультації яремних вен виявляється "шум вовчка" – це гідремічний, гемодинамічний шум, зумовлений зниженням в'язкості крові та прискоренням кровотоку. Пульс частий, м'який, лабільний.
В картині периферичної крові:
– еритроцитопенія,
– зниження кількості гемоглобіну (гіпоглобулія),
– зменшення колірного показника (гіпохромемія),
– поява зменшених за розмірами (анізоцитоз) та за формою (пойкілоцитоз) еритроцитів,
– збільшення кількості ретикулоцитів (ретикулоцитоз) до 6-20 %.
Гастроентерогенна залізодефіцитна анемія.
Для розуміння етіології та патогенезу цього захворювання потрібно згадати, як проходить всмоктування та засвоєння заліза (див. схему 1).
Як патогенез так і клінічна картина захворювання складається з наступних факторів:
а) зумовлених анемією,
б) пов'язаних з гіпоксією тканин,
в) з клінічної картини основного захворювання.
Схема 1. Всмоктування та засвоєння заліза
Етіологічні фактори (по етапах всмоктування):
Недостатнє надходження заліза з харча- ми: -стеноз стравоходу, воротаря -рак шлунку; - лікувальне голодування -неповно-цінне харчу-вання, |
– зменшення, відсутність НСІ в шлунковому вмісті (анацидні, ахілічні гастрити, резекція шлунку, гастректомія), |
-хронічні ентерити, -білкове голодування, -хронічні інтоксикації: промислові (свинець), ракова, при вагітності, хронічні інфекції. |
Пригнічення функції цих органів при: -хронічних інфекціях, -хронічних інтоксикащях (промислових, лікарських - сульфаніламіди, деякі антибіотики, всі цитостатики), -хронічне порушення кровообігу, -рентгенівське,радіоізотопне опромінювання. |
Скарги хворих: різноманітні диспепсичні явища - зниження апетиту, збочення смаку, нудота, швидка насичуваність, біль і відчуття важкості в епігастральній ділянці після їжі, відрижка, часто схильність до проносу. Також виникають загальні симптоми, характерні для анемізації та інтоксикації: слабкість, млявість, швидка втомлюваність, запаморочення та ін.
При огляді хворого виявляється блідість шкіри та слизових, сухість, десквамація шкіри, потовщення, ламкість, поперечна посмугованість нігтів, "коряві нігті" (койлонихії).
Зміни серцево-судинної системи такі ж, як і при хронічній постгеморагічній анемії.
Печінка, селезінка, лімфатичні вузли, як правило, не збільшені.
З боку периферичної крові: еритроцитопенія, зниження кількості гемоглобіну, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз, гіпохромемія, незначний ретикулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.
В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
Її етіологію та патогенез можна представити у вигляді схеми (схема 2).
Потрібно пам'ятати, що мегалобласти відрізняються від нормального зрілого еритроциту підвищеним вмістом гемоглобіну, значно гіршою здатністю до транспорту кисню, швидко руйнуються клітинами ретикуло-ендотеліальної системи, строк їх життя в 3 рази коротший, ніж у еритроцита.
Клінічна картина складається із загальних і специфічних проявів.
І. Загальний синдром анемії. Скарги хворих: прогресуюча слабкість, швидка втомлюваність, зниження працездатності, серцебиття, задишка при фізичному навантаженні, головокружіння, мерехтіння "мошок" перед очима, погіршення апетиту, нудота, субфебрильна (або фебрильна в тяжких випадках) температура тіла.
Схема 2. Патогенез В12-фолієводефіцитної анемії див вище
При загальному оглядів шкірні покрови бліді з жовтувато-лимонним відтінком (гемоліз еритроцитів), бліде, набрякле обличчя ("обличчя воскової ляльки"), відсутність схуднення, ламкість волосся, нігтів.
Зміни серцево-судинної системи такі ж, як при хронічній постгеморагічній анемії, але більш виражені.
ІІ. Синдром ураження органів травлення. Скарги хворих: нудота, біль і відчуття жару язика, ниючий або пекучий біль в епігастральній ділянці, відрижка, виснажуючі проноси.
Огляд порожнини рота: Хантерівський (Гюнтерівський) язик - яскраво-червоний, блискучий, "полірований" язик з атрофією сосочків; атрофія слизової оболонки порожнини рота, задньої стінки глотки, карієс зубів.
Фіброгастроскопія: бліда, набрякла слизова шлунку, ерозії, що свідчать про атрофію слизової оболонки шлунку.
Фракційне дослідження шлункового вмісту: зниження або відсутність соляної кислоти, частіше - шлункова ахілія.
ІІІ. Синдром ураження задньо-бокових стовпів спинного мозку (фунікулярний мієлоз). Для нього характерні: парестезії кінцівок (оніміння, відчуття повзання "мурашок", похолодання), порушення глибокої чутливості, пониження сухожильних рефлексів, тазової дисфункції (затримка сечовипускання внаслідок атонії сечового міхура), закрепи (в результаті атонїї кишечника),можлива динамічна кишкова непрохідність. В важких випадках -паралічі, кома.