- •Міністерство освіти і науки України Національна юридична академія України імені Ярослава мудрого
- •З навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль I. Загальні положення екологічного права.
- •Т е м а 5. Правове забезпечення екологічної безпеки
- •Змістовий модуль іі. Право власності та загальні положення права природокористування.
- •Механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •Т е м а 7. Право власності на природні ресурси та комплекси
- •54. Об'єктом права приватної власності іноземних юридичних осіб є:
- •55. Припинення права власності на природні об'єкти у випадку добровільної відмови власника здійснюється на підставі:
- •56. Зміст права власності на природні ресурси – це:
- •Т е м а 8. Право природокористування
- •Вкажіть, що представляє собою право природокористування як суб’єктивне право:
- •Це передбачена законом можливість безпосередньої експлуатації природного об’єкта з метою вилучення з нього корисних властивостей і якостей для забезпечення певних інтересів природокористувача.
- •Зазначте, які особливості притаманні праву загального природокористування:
- •Зазначте, які існують форми орендної плати:
- •Грошова, натуральна, відробіткова;
- •Змістовий модуль III. Особливості правового регулювання використання окремих природних ресурсів.
- •75. Вкажіть, у здійсненні яких правомочій полягає право постійного користування земельною ділянкою:
- •Т е м а 10. Правове регулювання охорони та використання вод
- •Т е м а 11. Правове регулювання охорони та використання надр
- •Т е м а 12. Правове регулювання охорони та використання рослинного світу
- •126. Вкажіть, хто є суб’єктами постійного користування лісами:
- •Т е м а 13. Правове регулювання охорони та використання тваринного світу
- •136. Вкажіть документи на право полювання:
- •Змістовий модуль IV. Правове регулювання відтворення та охорони природних ресурсів. Т е м а 14. Правова охорона атмосферного повітря
- •Т е м а 15. Правове забезпечення формування і функціонування екологічної мережі України
- •Т е м а 16. Правовий режим надзвичайних екологічних ситуацій
- •Т е м а 17. Правове регулювання поводження з відходами
- •Тести з навчальної дисципліни
Змістовий модуль I. Загальні положення екологічного права.
Т е м а 1. Предмет, метод, система та принципи екологічного права
1. Предметом екологічного права є:
суспільні екологічні відносини у галузі взаємодії суспільства і навколишнього природного середовища;
природні і природно-антропогенні блага, з приводу яких виникають екологічні правовідносини;
сукупність правових норм щодо користування та розпорядження землею, надрами, водами, лісами, об'єктами тваринного, рослинного світу та іншими природними ресурсами та комплексами;
навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів.
2. До об’єктів екологічного права належать:
сукупність правомочій власника по володінню, користуванню та розпорядженню землею, надрами, водами, лісами, об'єктами тваринного, рослинного світу та іншими природними ресурсами та комплексами;
природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси, тваринний світ тощо) ;
здоров'я і життя людей;
забруднюючі речовини.
3. Екологічне право це:
система правових норм, які регулюють суспільні відносини в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
сукупність правових норм щодо володіння, користування та розпорядження землею, надрами, водами, лісами, об'єктами тваринного, рослинного світу та іншими природними ресурсами та комплексами;
сукупність правових норм спрямованих на зміну юридичного статусу, цільового призначення чи стану природних об’єктів, визначення їх юридичної долі;
сукупності законів та інших нормативно-правових актів в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
4. Метод правового регулювання екологічних відносин:
імперативний;
диспозитивний;
змішаний (імперативний і диспозитивний);
рекомендаційний.
5. Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:
рівність всіх перед законом;
гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей;
незворотність покарання;
справедливість.
Т е м а 2. Джерела екологічного права
6. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є:
виконання міжнародних зобовязань;
збереження природних ресурсів;
імплементація норм ЕС;
вступ України до СОТ.
7. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються:
законодавством про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством;
законодавством про охорону здоров’я;
законодавством про охорону праці;
законодавством про охорону прав на корисні моделі.
8. Джерела екологічного права:
Земельний кодекс України;
Кодекс законів про працю України;
рішення третейських судів;
Кодекс про адміністративні порушення України.
9. Юридичну силу закону мають:
декрети Кабінету Міністрів України;
акти органів державної виконавчої влади: міністерств, відомств, місцевих державних адміністрацій;
нормативні акти органи місцевого самоврядування;
нормативно правові акти міністерств, відомств, державних комітетів.
Т е м а 3. Правові основи управління природокористуванням та охороною довкілля (екологічне управління)
10. Метою управління в галузі природокористування i охорони довкілля є:
побудова правової держави;
контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки;
контроль за безпекою умов праці;
отримання екологічної інформації.
11. До організаційних функцій управління належать:
обстеження природних ресурсів;
облік природних ресурсів;
аудит природних ресурсів;
використання природних ресурсів.
12. До державних органів загальної компетенції в галузі охорони навколишнього природного середовища належать
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи;
прем’єр-міністр України;
Голова Верховної Ради України.
13. За територіальним масштабом діяльності суб'єкти державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища поділяються на:
відомчі;
місцеві;
локальні;
виробничі.
14. До місцевих органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища належать:
Рада міністрів АРК;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
громадські ради при територіальних управліннях охорони навколишнього природного середовища;
органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
15. Органами загальної компетенції з питань екології є:
Президент України;
прем’єр-міністр України;
Голова Верховної ради України;
Міністр охорони навколишнього природного середовища.
16. Органами спеціальної компетенції є:
Рада міністрів АРК;
Державний комітет України по водному господарству;
місцеві державні адміністрації;
виконавчі органи сільських, селищних, міських Рад.
17. До виключної компетенції Верховної Ради України у галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища належать:
встановлення правового режиму умов праці на екологонебезпечних підприємствах;
встановлення правового режиму використання повітряного простору України;
встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території держави;
встановлення правового режиму виробництва на екологонебезпечних підприємствах.
18. Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
видають і скасовують дозволи на скиди забруднюючих речовин до природних ресурсів місцевого значення;
видають і скасовують дозволи на відособлене спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
видають і скасовують лімити використання природних ресурсів місцевого значення;
видають і скасовують обсяги викідів забруднюючих речовин до природних ресурсів місцевого значення.
19. Вкажіть, який дорадчий орган з питань формування екологічної мережі створюється при Кабінеті Міністрів України:
рада екобезпеки;
рада з формування екологічної мережі;
координаційна рада;
служба заповідної справи.
Т е м а 4. Екологічні права та обов’язки громадян
20. Екологічна інформація означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:
стан здоров’я людей;
умови праці людей;
забруднення;
тваринництво.
21. Природоохоронна громадськість означає
одну або більше фізичну чи юридичну особу, їх об’єднання, організації;
тільки громадян;
тільки профспілкові об’єднання, організації;
тільки природорохоронні громадські об’єднання, організації.
22. Екологічна інформація надається не пізніше
одного місяця після подання заяви;
одного тижня після подання заяви;
одної добі після подання заяви;
протягом року.
23. Коли державний орган не має у своєму розпорядженні екологічної інформаці
він має право не відповідати на запит громадськості;
він передає цей запит відповідному органу та належним чином повідомляє про це подавця запиту;
він відмовляє в наданні інформації;
він передає цей запит вищестоячему органу для вирішення питання.
24. Громадяни України мають наступні екологічні права:
на працю;
на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
на життя;
на здоров”я.
25. Екологічні права громадян забезпечуються:
прожитковим мінімумом;
мінімальною заработною платою;
участю громадських об’єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
свободою світогляду.
26. Громадські природоохоронні об’єднання мають право:
здійснювати державну екологічну експертизу;
виступати з ініціативою проведення республіканських і місцевих референдумів з питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища;
здійснювати обовязковий облік природних ресурсів;
притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів.
27. До екологічних обов’язок громадян України відноситься:
здійснювати діяльність по використанню природних ресурсів;
здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
здійснювати діяльність щодо відтворення природних ресурсів;
отримувати екологічну освіту.
28. Громадська екологічна експертиза здійснюється
науково-досліднимі установами на замовлення громадських об’єднань;
незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об’єднань за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах;
громадськими природоохоронними організаціями, якщо цей вид діяльності передбачений статутом;
товариством захисту прав споживача.
29. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється
мисливцями;
громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища;
місцевими радами;
органами державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
30. Чи обов’язково суб’єкту господарської діяльності інформувати громадськість про будівництво об’єкту підвищеної екологічної небезпеки:
не обов’язково;
обов’язково;
в особливих випадках;
за рішенням відповідного органу.