- •17 Січня 2012 року м. Івано-Франківськ
- •28 Січня 2011 року за його заявою про розірвання трудового договору за власним бажанням трудовий договір було припинено на підставі ч.1 ст.38 кЗпП України.
- •01 Лютого 2012 року смт Краснокутськ
- •20 Жовтня 2010 року Печерський районний суд м.Києва в складі:
- •06 Липня 2011 року керченський міський суд Автономної Республики Крим в складі: головуючого судді Кисельова є.М.
- •05 Липня 2011 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :
06 Липня 2011 року керченський міський суд Автономної Республики Крим в складі: головуючого судді Кисельова є.М.
при секретарі Дробот К.М.,
розглянув в відкритому судебном засіданні в місті Керчи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Риболовецького колгоспу ім.. «Першого Травня»про стягнення заробітної плати, компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду у квітні 2011 року з позовними вимогами до відповідача Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня з вимогами про стягнення на його користь заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди.
Мотивує свої вимоги тим, що він з 23 листопада 2010 р. по 24 лютого 2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді другого помічника капітану СЧС «Шквал». При звільненні, з ним не був проведений розрахунок та до теперішнього часу він не отримав заробітної платні. Також, за цей час його матір находилась на лікуванні, він додатково витрачав гроші на її лікування. Він втратив нормальні життєві звязки, прилигав додатково зусилля для організації свого життя, тому також просить стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача - Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково, лише у частині стягнення заборгованості по заробітній платні та середнього заробітку. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди просив позивачу відмовити.
Вислухав пояснення сторін та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.
З наданої суду копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається, що він з 23 листопада 2010 року по 24 лютого 2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем (а.с.3).
З копії розрахункового листа за лютий 2011 року видно, що заборгованість по заробітній платі перед відповідачем склала 5426, 88 грн., за винятком виплаченої суми, заборгованість складає на час винесення рішення 4426 грн. 88 коп. (а.с.4). Таким чином, позов ґрунтується на вимогах ст. 115 КЗпП України, відповідач був зобовязаний здійснити розрахунок заробітній плати, що також не виконав. Ці обставини в суді визнав і представник відповідача.
Крім того, відповідач в порушення вимог ст. 117 КЗпП України, не здійснивши вчасно розрахунок по заробітку при звільненні працівника, несе матеріальну відповідальність перед працівником у межах середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З наданої відповідачем довідки розмір середньої заробітної плати позивача ОСОБА_1 становить 4017 грн. 18 коп. (а.с.43).
Таким чином, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні із розрахунку середнього заробітку за період часу з 24 лютого 2011 року по 06 липня 2011 року в сумі 16068 грн. 72 коп.
Але у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди суд відмовляє.
Згідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У підтвердження нанесення позивачу моральної шкоди суду були надані копія епікризу № 775 про проходження матірю позивача ОСОБА_3 курсу лікування, з діагнозом атеросклероз сосудів головного мозку, у звязку з чим позивач ніс витрати, повязані з придбанням ліків (а.с.5, 6). Але суд не приймає ці документи як належні докази того, що позивачу була причинена моральна шкода. Оскільки захворювання на атеросклероз носить хронічний характер і ніяк не може бути повязане з підставами вимог позивача. Ніяких інших доказів у підтвердження спричинення моральної шкоди позивачем ОСОБА_1. суду надано не було, що суперечить вимогам ст. 60 ЦПК України, тому у стягненні моральної шкоди ОСОБА_1 суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути на його користь з Риболовецького колгоспу ім.. Першого Травня заборгованості із заробітної плати у сумі 4426 грн. 88 коп. та за затримку при звільненні середній заробіток у сумі 17966 грн. 60 коп.
У решті позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з риболовецького колгоспу ім. Першого Травня на користь держави 179 грн. 66 коп. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ.
Рішення може бути оскаржено у Апеляційний суд АР Крим у порядку ст.. 294 ЦПК України.
Виправлення застережені.
Суддя Є.М.КИСЕЛЬОВ
Дане рішення стосується теми моєї індивідуальної роботи, а саме застосування трудового законодавства в цивільному судочинстві.
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення на його користь заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди. Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково, лише у частині стягнення заборгованості по заробітній платні та середнього заробітку. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди просив позивачу відмовити. Таким чином, позов ґрунтується на вимогах ст. 115 КЗпП України, відповідач був зобовязаний здійснити розрахунок заробітній плати, що також не виконав. Ці обставини в суді визнав і представник відповідача. Але у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди суд відмовляє. Згідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Керуючись ст.ст.60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд частково задовольнив позовні вимоги .
Справа № 2-543/11
УХВАЛА
судового засідання
