01 Лютого 2012 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

Головуючого - судді Каліберди В.А.

при секретарі Швидкій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –Краснокутський районний центр зайнятості населення про розірвання трудового договору та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 02 грудня 2011 року звернулася до суду з позовом про розірвання трудового договору та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона являється суб’єктом підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, виданого Краснокутською районною державною адміністрацією 06 листопада 2006 року.

19 вересня 2008 року позивач, як фізична особа, уклав трудовий договір з працівником ОСОБА_2, та зареєстрував його в Краснокутському районному центрі зайнятості, як це передбачено чинним законодавством.

Згідно даного трудового договору ОСОБА_2 була зобов’язана виконувати обов’язки продавця, приймати та реалізувати товар, слідкувати за санітарним станом приміщення, та інші обов’язки, передбачені ч.2 трудового договору.

В судовому засіданні представник позивача по довіреності підтримав позовні вимоги в частині припинення трудового договору, укладеного 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого 19 вересня 2008 року в Краснокутському центрі зайнятості населення –з 02 листопада 2011року, при цьому уточнивши в частині підстави припинення вищевказаного договору –ч.1ст. 36 КЗпП України.

В судовому засіданні представник відповідача по довіреності проти уточнених позовних вимог не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов задоволенню підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа –ОСОБА_1 19 вересня 2008 року уклав трудовий договір з ОСОБА_2, який був зареєстрований в Краснокутському районному центрі зайнятості 19 вересня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Питання щодо розірвання трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю регулюється наступними нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 24-1 КпЗП України при укладанні трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України".

Згідно з п. 6, 7 наказу Міністерства праці та соціальної політики N 260 від 08.06.2001 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 р. за N 554/5745 „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” в разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів. На підставі цього запису відповідальна особа центру зайнятості робить на трьох примірниках трудового договору запис про зняття з реєстрації трудового договору.

Цим самим наказом затверджена форма трудового договору між працівником і фізичною особою, в п. 17 якої (підстави припинення договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України) передбачені підписи обох сторін договору, тобто не тільки фізичної особи, а й працівника. Лише після підписів обох сторін договору (фізичної особи та працівника), в п. 18 зазначеної форми трудового договору передбачений запис посадової особи служби зайнятості про зняття договору з реєстрації.

Згідно з п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики України № 58 від 29.07.1993 р. трудові книжки працівників? які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, зберігаються безпосередньо у працівників. Зазначені фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: "Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості), при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: трудовий договір (номер), зареєстрований (дата) , а при звільненні - запис: "Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України). При цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)". Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються його печаткою.

Пунктами 4-7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю»передбачено наступне:

У разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов'язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок. Зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору у таких випадках проводиться за умови подання фізичною особою:

1) примірника трудового договору;

2) заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;

3) копій документів, що підтверджують:

- надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;

- проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

Державна служба зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених документів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів та повідомляє працівникові. За зверненням працівника, який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою.

Відповідно до п.6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Мінпраці України від 08.06.2001 року № 260, в разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 36, ст.115 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору –задовольнити повністю.

Припинити трудовий договір, укладений 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ч.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін, з 02 листопада 2011 року.

Зобов’язати Краснокутський районний центр зайнятості населення зняти з реєстрації трудовий договір між працівником та фізичною особою від 19 вересня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. А. Каліберда

Дане рішення пов язане з темою моєї індивідуальної роботи – застосування трудового законодавства в цивільному судочинстві. Позивач 02 грудня 2011 року звернулася до суду з позовом про розірвання трудового договору та зобов’язання вчинити дії. Згідно даного трудового договору ОСОБА_2 була зобов’язана виконувати обов’язки продавця, приймати та реалізувати товар, слідкувати за санітарним станом приміщення, та інші обов’язки, передбачені ч.2 трудового договору. Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін. В судовому засіданні представник відповідача по довіреності проти уточнених позовних вимог не заперечувала. Пунктами 4-7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю» передбачено наступне:

У разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов'язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 36, ст.115 КЗпП України, суд задовольнив позовні вимоги.

Справа № 2-7566/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И