10. Технічні засоби та устаткування для орг.-ї локальної мережі. Середовище передачі даних.

Підключення комп’ютерів до мережі виконується за допомогою спеціальних пристроїв — мережевих контролерів (адаптерів), які забезпечують взаємодію робочих станцій. З’єднання мережевих компонентів виконується за допомогою кабелів.

Адаптер приймає дані з шини комп’ютера і перетворює їх у послідовний бітовий код, що використовується під час передачі по кабелю. Адаптер може бути автономним пристроєм або платою. Кожна плата і кожний комп’ютер має унікальну адресу в мережі. (Ці адреси «зашиті» в мікросхеми).

Тип кабеля для з’єднування мережевих компонентів визначає максимальну швидкість передачі даних та можливу віддаленість комп’ютерів один від одного. В якостi середовища передачi iнформацiї в локальних мережах найчастiше використовуються: коаксiальний кабель, витi пари провiдникiв i оптоволоконнi середовища.

Коаксіальний кабель поділяється на товстий та тонкий.

Вита пара може складатися із сукупності екранованих та неекранованих дротів. Неекрановані кабелі залежно від частоти поділяються на 3, 4, 5 категорії (відповідно 15, 20, 10 Мгц). Від категорії залежить можлива відстань зв’язку. Екрановані кабелі мають більш високу частоту (до 300 Мгц). Для підключення кабелів «вита пара» використовується такий самий роз’єм, як і в телефонних лініях.

Оптоволоконний кабель забезпечує швидкість передачі даних в декілька Гбіт/с. Він значно тонший, ніж звичайний кабель.

Для великих мереж з метою вибору найбільш оптимального шляху для передачі інформації використовуються маршрутизатори, в яких маршрут вибирається із попередньо створеного адміністратором мереж маршрутних таблиць . Динамічні маршрутизатори працюють за допомогою спеціальних алгоритмів( вибирають найбільш оптимальний шлях, аналізують стан каналу зв’язку, самі коректують маршрутні таблиці.

13.Сутність інформаційного бізнесу, як одного із видів економічної діяльності.

Бізнес — економічна діяльність, що дає прибуток; будь-який вид діяльності, що дає дохід або інші особисті вигоди .

Підвищення ролі інформації в економічних і суспільних процесах, бурхливий розвиток нових високоефективних інформаційних технологій та їх значний вплив на організацію бізнес-процесів ініціювало розвиток нового виду підприємницької діяльності — інформаційного бізнесу (ІБ).

За обговорення поняття «ІБ» доводиться стикатися з двома основними проблемами. По-перше, досі не існує загальноприйнятого наукового визначення цієї сфери діяльності. По-друге, ІБ у всьому світі, особливо в Європі, продовжує тримати в секреті відомості про комерційну сторону справи, що ускладнює проведення аналізу інформаційної індустрії. ІБ — це бізнес, здійснюваний в інформаційній сфері економіки.

ІБ як нова технологічна база управління у своєму кінцевому вигляді виступає як мережа сполучених між собою каналами зв’язку різноманітних інформаційних структур.

Формуванню та розвитку ІБ сприяв розвиток технічної бази (передусім ЕОМ і засобів зв’язку), а також ставлення до інформації як до товару і стратегічного ресурсу виробничої та комерційної діяльності.

На доступ до необхідної інформації в найкоротші терміни витрачаються великі гроші; такий спосіб задоволення інформаційних потреб сьогодні кращий за використання традиційних мереж публічних бібліотек або газет і журналів. Отже, можна визначити інформаційний бізнес як індустрію інформаційного забезпечення, витрати на утримання якого безпосередньо оплачують його користувачі. Таке визначення дає змогу виключити з цієї сфері діяльності засоби радіо і телебачення, пресу.

США розробила вісім критеріїв, за якими визначається поняття «інформаційна фірма»:

1.Створення свого власного інформаційного продукту силами своїх співробітників;

2.Підтримка близьких до неформальних стосунків зі своїми споживачами;

3.Створення інформаційних продуктів відповідно до вимог окремих користувачів;

4.Використання різних носіїв інформації;

5.Створення інформаційних продуктів для забезпечення процесу прийняття рішень;

6.Отримання прибутку за рахунок інформації та послуг;

7.Збирання і зберігання різних відомостей про бізнес, технології;

8.Ставлення до інформації як до свого кінцевого продукту.

Головною ознакою існування ІБ є наявність специфічного продукту — інформації, інформаційних продуктів і послуг. Водночас цей фактор впливає і на його розвиток.

Наступна ознака інформаційного бізнесу — специфічні засоби виробництва, знаряддя праці(ЕОМ та iншi технiчнi засоби збирання, накопичення, оброблення, зберiгання, розповсюдження iнформацiї, а також програмнi засоби).